мейним ядром (подружня пара) і без нього; 2 — сім'ї з дітьми і без них; 3 — повні та неповні сім'ї; 4 — нуклеар- ні (батьки + діти) і складні (подружня пара з дітьми + один із батьків або родичі); 5 — сім'ї з однією або декіль- кома подружніми парами.

Масовими виявились 36—40 типів сімей — на них і по- винно бути орієнтоване проектування.

Важливим є зміна вимог до житла у зв'язку з життєвим циклом сім'ї. Вважається, що сім'я по мірі свого розвитку проходить п'ять етапів: 1 — життєдіяльність несімейної молоді; 2 — формування сім'ї (ріст до народження остан- ньої дитини); 3 — період стабільності; 4 — період "зріло- сті" чи розпаду (відділення дітей); 5 — період "затухання".

Відповідно до цих етапів життєвого циклу змінюються форми і зміст життєдіяльності як усієї сім'ї, так і її членів, в тому числі розширюється чи скорочується домашнє гос- подарство, розвивається чи затухає активність у заняттях домашньою роботою, в проведені дозвілля, у спілкуванні тощо.

Поняття "спосіб життя" досить широке. Фіксуючи спільні риси в житті різних за масштабом соціальних груп, воно, разом з тим, охоплює все розмаїття конкретних форм його прояву, зокрема особливості життя міської та сільсь- кої сім'ї.

Воно конкретизує всі ті відмінності, котрі притаманні сім'ям всередині існуючих соціальних груп населення. В його структуру, крім виробничої діяльності, входять побут, традиції та звички людей у веденні домашнього господар- ства, у використанні вільного часу тощо.

До факторів, які впливають на проектування житла, належать також рівень освіти, естетичні та моральні цін- ності конкретних соціальних груп та особистостей (безу- мовно, вони різні в жителів країн, наприклад, Африки і Європи).

Саме в архітектурі житла більше ніж в інших ознаках відбиваються естетичні ідеали, смаки, традиції та переваги свого часу, закладені у свідомості людини. Крім того, на тип житла, його оздоблення та обладнання у всі часи мала безпосередній вплив та сходинка соціальної драбини, на якій стояв власник.

2.3. Науково-технічний прогрес

Різні форми житла з'являються і розвиваються, як свід- чить історія, у прямому зв'язку з розвитком науки й техні- ки. Науково-технічні фактори створення житлового сере- довища мають такі складові елементи:

• накопичення інформації та ступінь розвитку науки;

• енергетичне забезпечення;

• матеріальні ресурси;

• містобудівні морфологічні проблеми;

• екологічні проблеми.

Накопичення знань і розвиток науки мають вирішальне значення для розвитку взагалі всіх сфер життєдіяльності людини. У сфері формування житла це пов'язано, по- перше, з розвитком технологій (на сучасному етапі — електронізація процесів) проектування житлового середо- вища, виготовлення матеріалів і конструкцій, зведення бу- динків та споруд і, по-друге, насиченням житлового сере- довища все більш складними побутовими виробами, які значно підвищують комфорт проживання.

Ці, як і всі інші процеси життєдіяльності людини, зале- жать від їх енергозабезпечення. Для житлового середови- ща — це рівень насичення житла електроенергією, водою, теплом, газом тощо. Вагоме значення мають матеріальні накопичення соціальних груп, в першу чергу, пов'язаних з виробничою базою, яка повинна мати підприємства для виготовлення матеріалів, конструкцій, механізмів і побу- тових речей.

Відомо, що житлове середовище дуже неоднорідне і будь-яка з ділянок, призначених для будівництва житла, має свої, неподібні на інші, містобудівні умови. В місті, що має довгу історію розвитку, будівництво житлових будин- ків може здійснюватися в умовах реконструкції централь- них районів і нових територій. Ділянка може бути відведе- на на магістральній вулиці і в середині кварталу, на місь- кій площі і в пішохідній зоні. Ті ж самі проблеми постають при будівництві в умовах невеличкого міста, села чи хуто- ра. Для проектування житла суттєве значення мають також такі морфологічні якості оточуючої забудови, як геометрія її планів, розмірність (поверховість) будинків і створених ними просторів, функціональна структура тощо.

Бурхливий розвиток науки й техніки призвів до проце- сів посиленої урбанізації життєвого простору, що, в свою чергу, породило екологічні проблеми. Нині, коли чисель- ність населення землі близько 6 млрд., а його технічне ос- нащення зросло в сотні разів, природа не має можливостей для адекватного відновлення.

Великих обсягів набуло знищення лісів, деградація ґрунтів (чорноземів в Україні), криза гідросфери (нестача прісної води та забруднення природних водойм господар- ськими та побутовими стоками), забруднення атмосфери. Великим лихом стала екологічна криза, що виникла в ре-

зультаті Чорнобильської катастрофи, яка взагалі виключи- ла великі території із сфери житлового середовища. На сьогодні екологічна проблема є однією з глобальних проб- лем людства, що, безумовно, впливає на формування жит- лового середовища.

Важливим чинником формування житла є економічні можливості як соціальних груп, так і окремих особисто- стей. Власне, в архітектурі житлових будинків та в їх облаштуванні завжди відбивалися економічні можливості власника житла.