• гірські зони (Українські Карпати та Кримські гори) — займають приблизно 5% площі території країни; характер- ною є висотна поясність ландшафтів; мають найвищий по- казник лісистості в межах України.

На формування житлових будинків також мають вплив ряд факторів, пов'язаних із аспектами геологічної будови території, — це грунти, геологічні та технологічні струк- тури й корисні копалини. В першу чергу, це ті місцеві бу- дівельні матеріали, які протягом віків використовувалися у зведенні та опорядженні житла.

Надра України багаті на різноманітні будівельні матері- али: граніти, мармур, лабрадорит, каолін, крейду, піски, різноманітні глини та інше.

Наступний важливий аспект пов'язаний з досить складною геологічною будовою території країни, яка да- леко не скрізь — зі сприятливими містобудівними умо- вами. Існують карстонебезпечні, селенебезпечні, зсуво- небезпечні території, території розповсюджених лесових ґрунтів, що зазнають просадки, території інтенсивної яружно-балкової ерозії — особливості яких, безумовно, враховуються при створенні житлового середовища.

Що стосується водних ресурсів, то Україна за цим по- казником вважається слабозабезпеченою країною. Запаси прісної води становлять на одного жителя лише 1 тис. м³. Це одне з останніх місць у колишньому Радянському Сою- зі. Провідна роль належить річкам. Звідси — необхідність забезпечення бережного ставлення до однієї зі складових існування всього живого — води — при створенні житла.

Людина є частиною та вічним учнем природи. Художнє сприйняття форми людиною виникає, розвивається та збагачу- ється у процесі постійного, безперервного спілкування з оточую- чим світом. Здавна все, що природне, вважається нами красивим.

2.2. Суспільні вимоги

Будуючи та облаштовуючи житло, людина завжди фор- мувала його відповідно до своїх утилітарних і духовних потреб. Форми житла, як свідчить історія, з'являються і розвиваються у прямому зв'язку з укладом життя окремих людей і цілих народів.

Соціальні фактори створення житлового середовища формують такі складові елементи:

• населення, його кількість і соціально-демографічна структура (темпи росту, міграції, статевий та віковий склад, розмір і структура сімей тощо);

• тип державного устрою та соціально-економічні зв'язки і відношення соціальних груп;

• спосіб життя, інтереси та потреби соціальних груп та їхні особливості;

• освіта, естетичні та моральні цінності соціальних груп.

Загальна кількість населення України, як уже зазнача- лося, — близько 50 млн осіб. У Європі тільки Росія, Ні- меччина, Франція, Великобританія та Італія мають насе- лення більше, ніж Україна. Проте наша країна поступаєть- ся багатьом європейським країнам за темпами приросту населення. Розрізняють приріс населення: природний (це перевищення кількості народжених над кількістю помер- лих) і механічний (збільшення кількості населення за ра- хунок міграції).

Демографічні процеси в Україні характеризуються ри- сами, що властиві більшості розвинених країн світу. Це — невисокі рівні народжуваності, відносно велика кількість розлучень, велика кількість осіб похилого віку. Проте Ук- раїні притаманні свої особливості. На кількість і розмі- щення населення значно вплинули такі події, як Грома- дянська війна, голод 1932—1933 років, сталінські репре- сії, окупація, Чорнобильська катастрофа тощо. Нині в Ук- раїні немає ні природного, ні механічного приросту насе- лення.

Середня густота населення — 83 осіб/км². Розміщуєть- ся населення вкрай нерівномірно. Найбільша густота насе- лення — в індустріально розвинених областях (Донецька — 201, Луганська — 107, Дніпропетровська — 128, Харків- ська — 102 осіб/км²). Густо заселені лісостепові райони — це райони найбільшої кількості сільського населення. Від- носно рідко заселені райони Українських Карпат, Полісся, посушливі райони степових областей.

Механічний рух населення, або міграція, відіграє значну роль у його структурі та розміщенні. Із зовнішніх міграцій для України характерні: еміграція (виїзд за кор- дон) та імміграція (приїзд до країни біженців з районів конфліктів, а також іммігрантів з країн "третього світу"). Значна роль внутрішніх міграцій: зростання міського на- селення; маятникові міграції — з передмістя до міста на роботу, навчання; сезонні міграції (в місця відпочинку) тощо.

Демографічні дані дають можливість наблизити структуру житла, що будується, до потреб населення. На- ступна важлива ознака — це структура кожної сім'ї. Роз- різняють біля 500 різноманітних варіантів якісного та кількісного складу сімей. Дослідники виділили п'ять ти- пів ознак сімей, за якими їх поділяють на: 1 — сім'ї із сі-