- •Isbn 966-651-358-7
- •11. Конструктивні системи, будівельні матеріали
- •1. Становлення й розвиток житла
- •2. Основні фактори, що впливають на формування житла
- •2.1. Природно-географічні умови
- •2.2. Суспільні вимоги
- •2.3. Науково-технічний прогрес
- •3. Вимоги до житла
- •4. Ієрархічна структура та функціональне зо- нування житла
- •5.1. Функціональні зони
- •5.2. Планувальні чарунки-приміщення
- •5.3. Функціонально-планувальні зони
- •5.4. Житлова чарунка- помешкання
- •5.5. Помешкання для інвалідів на візках
- •8.1. Одноквартирні житлові будинки.
- •8.2. Парні житлові будинки
- •8.3. Чотирьохквартирні житлові будинки
- •8.4.Блоковані садибні будинки
- •8.5. Коберцеві житлові будинки
- •6". 6. Терасові житлові будинки
- •9. Багатоповерхове житло
- •9.1. Секційні будинки
- •9.2. Коридорні будинки
- •9.3. Галерейні будинки
- •9.4. Позаквартирні комунікації та протипожежні захо- ди в багатоповерховому житлі
- •9.5. Мішані типи житлових будинків
- •9.6. Шумозахисні будинки
- •9.8. Житлові будинки-комплекси
- •10. Тимчасове житло та спеціалізовані об'єкти
- •10.1. Готелі
- •10.2. Мотелі та кемпінги
- •10.3. Індивідуальні будинки для відпочинку
- •10.4. Спеціалізоване житло
- •11. Конструктивні системи, будівельні матеріали та методи будівництва житла
- •12. Інженерне обладнання житла
- •13. Загальні містобудівні вимоги до житлової забудови
- •13.1. Території садибного будівництва та садибні ді- лянки
- •14. Енергозбереження в житлових будинках
- •15. Кількісні показники житла
Наведена
вище далеко не повна історична розвідка
форму-
вання житла вказує на те, що
різноманітність типів помешкан-
ня,
виробленого людством, обумовлена
природно-географіч-
ними умовами,
формами суспільного та сімейного життя
і рів-
нем розвитку виробничих сил.
Тобто
основними чинниками, що впливають на
формуван-
ня житла, є:
природа
та її розвиток (природно-географічні
фактори);
суспільство
та його розвиток (суспільні фактори);
техніка
та науково-технічний прогрес
(науково-технічні
фактори) (рис.
2.1).
Формування
здорового та естетично повноцінного
житло-
вого середовища неможливе
без урахування природно-геогра-
фічних
умов, котрі постійно й вагомо впливають
на архітекту-
ру будинків, на їх
просторову та функціональну організацію,
на
вибір будівельних матеріалів і
конструкцій (рис. 2.1.1).
Природно-географічні
фактори включають:
клімат
(температурно-вологий та вітровий
режими, інсо-
ляція та освітлення
території);
рельєф;
рослинний
і тваринний світ;
водні
ресурси;
ґрунти,
геологічна й тектонічна структура та
корисні ко-
палини.
Температура,
режим вологи та вітру, а також інсоляція
та
освітленість території визначаються
на основі багаторічних
спостережень.
їх вплив може мати як позитивний, так
і нега-
тивний вплив на комфортність
житла. Приміщення необхідно
захищати
від низьких сезонних і добових перепадів
температу-
ри зовнішнього повітря,
від переохолодження та перегріву,
а
також від атмосферних опадів у
вигляді дощу та снігу, а також
від
вітру.
Сонячні
промені, досягаючи земної поверхні,
чинять світ-
ловий, біологічний і
тепловий вплив на людину. Це опромінен-
ня
земної поверхні прямими сонячними
променями називаєть-
ся інсоляцією
(залежить від географічної широти
місцевості).
Інсоляція та освітленість
(залежить від яскравості небосхилу)
є
важливими чинниками для досягнення
санітарно-гігієнічного
комфорту.
У
свій час територія Радянського Союзу
була умовно
поділена на чотири
основних кліматичних райони: І — хо-2. Основні фактори, що впливають на формування житла
2.1. Природно-географічні умови
2.1.
Зовнішні фактори,
що формують житло.
2.1.1.
Вплив геокліматичних факторів
на
формування житла.
лодний,
II
—
помірний, III
—
теплий, IV — жаркий, в се-
редині котрих
виділялось ще 11 підрайонів (рис. 2.1.2
(А)).
Згідно з картою кліматичного
районування територія Ук-
раїни, що
розташована на заході великої
Східноєвропейсь-
кої рівнини між
22° і 40° сх. д. та 45° і 52° пн. ш., має зони
IIB,
HIB, ПІБ
та IVB,
які,
у свою чергу, поділені на підзо-
ни
(рис. 2.1.2 (Б)).
Україна
знаходиться в помірному кліматичному
поясі в
області помірно-кліматичного
клімату й лише південний
берег Криму
— в субтропічному поясі.
Континентальність
клімату збільшується
із заходу на схід. Середні температу-
ри
січня 2° -т-
-8°С,
на більшій території — +2° + +4°С
на
півдні Криму. Середні температури липня
— +17° *
+ 19°С, а в південних районах і
в Криму — + 22° -=- +23°С.
Опади
розподіляються нерівномірно. Більше
всього їх
випадає в Карпатах (близько
1500 мм/рік) і Кримських го-
рах (1000
мм/рік). Кількість опадів зменшується
із заходу
на схід, із півночі на
південь. У західних областях України
на
рік випадає 700 мм опадів, на узбережжі
Чорного та
Азовського морів — біля
300 мм. На більшій частині рів-
нинної
території випадає 450—500 мм опадів на
рік.
Істотний
вплив на кліматичні умови України має
і рельєф.
Рівнинна поверхня сприяє
вільному переміщенню повітря-
них
мас по всій її території. Гори й височини
отримують
більшу кількість опадів.
На Південному березі Криму
клімат
субтропічний, середземноморський,
через те, що Кримські
гори перешкоджають
проникненню арктичного холодного
повітря
на Чорноморське узбережжя. Рельєф
місцевості,
рослинний і тваринний
світ, як і кліматичні фактори, також
активно
впливають на формоутворення житлових
будинків.
У
межах території України розміщені:
зона
мішаних лісів (Українське Полісся) —
охоплює
20% території, характеризується
низовинним рельєфом,
значною
зволоженістю території (є багато озер,
густа річ-
кова мережа, заболочені
масиви); є найважливішим райо-
ном
лісових ресурсів;
лісостеп
— займає 34% центральної частини
Украї-
ни, характерною особливістю
рельєфу є чергування висо-
чин з
низинами; великим багатством зони є
її родючі грун-
ти; первісні ліси й
степи збереглись мало; добре забезпе-
чений
водними ресурсами;
• степова
зона — найбільша природна зона України
—
займає 40% території країни; тут
найменша зволоженість і
кількість
лісових насаджень; великий землеробський
ра-
йон, де степові ділянки у природному
вигляді збереглися
лише у заповідниках;
2.1.2.
Фізико-географічне районування
(кліматичні зони): А — країн СНД; Б —
України.
ЗОНА
IIB.
Підзони:
ІІВ1 — Полісся; IIB2
—
центральний і східний лісостеп; IIB3
—
північно-західний лісостеп;
ІІВ4
— Українські Карпати, Закарпаття.
ЗОНА
HIB.
Підзони:
IIIB1
—
західний степ; IIIB2
—
Степовий Крим, узбережжя Чорного та
Азовського морів.
ЗОНА IVB.
Підзони:
IVB1
—
Гірський Крим; IVB2
—
Південний берег Криму.
