Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Korol V.P. Arkhitekturne proektuvannya zhitla.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
15.16 Mб
Скачать

2. Основні фактори, що впливають на формування житла

Наведена вище далеко не повна історична розвідка форму- вання житла вказує на те, що різноманітність типів помешкан- ня, виробленого людством, обумовлена природно-географіч- ними умовами, формами суспільного та сімейного життя і рів- нем розвитку виробничих сил.

Тобто основними чинниками, що впливають на формуван- ня житла, є:

  • природа та її розвиток (природно-географічні фактори);

  • суспільство та його розвиток (суспільні фактори);

  • техніка та науково-технічний прогрес (науково-технічні фактори) (рис. 2.1).

2.1. Природно-географічні умови

Формування здорового та естетично повноцінного житло- вого середовища неможливе без урахування природно-геогра- фічних умов, котрі постійно й вагомо впливають на архітекту- ру будинків, на їх просторову та функціональну організацію, на вибір будівельних матеріалів і конструкцій (рис. 2.1.1).

Природно-географічні фактори включають:

  • клімат (температурно-вологий та вітровий режими, інсо- ляція та освітлення території);

  • рельєф;

  • рослинний і тваринний світ;

  • водні ресурси;

  • ґрунти, геологічна й тектонічна структура та корисні ко- палини.

Температура, режим вологи та вітру, а також інсоляція та освітленість території визначаються на основі багаторічних спостережень. їх вплив може мати як позитивний, так і нега- тивний вплив на комфортність житла. Приміщення необхідно захищати від низьких сезонних і добових перепадів температу- ри зовнішнього повітря, від переохолодження та перегріву, а також від атмосферних опадів у вигляді дощу та снігу, а також від вітру.

Сонячні промені, досягаючи земної поверхні, чинять світ- ловий, біологічний і тепловий вплив на людину. Це опромінен- ня земної поверхні прямими сонячними променями називаєть- ся інсоляцією (залежить від географічної широти місцевості). Інсоляція та освітленість (залежить від яскравості небосхилу) є важливими чинниками для досягнення санітарно-гігієнічного комфорту.

У свій час територія Радянського Союзу була умовно поділена на чотири основних кліматичних райони: І — хо-

2.1. Зовнішні фактори, що формують житло.

2.1.1. Вплив геокліматичних факторів на формування житла.

лодний, II — помірний, III — теплий, IV — жаркий, в се- редині котрих виділялось ще 11 підрайонів (рис. 2.1.2 (А)). Згідно з картою кліматичного районування територія Ук- раїни, що розташована на заході великої Східноєвропейсь- кої рівнини між 22° і 40° сх. д. та 45° і 52° пн. ш., має зони IIB, HIB, ПІБ та IVB, які, у свою чергу, поділені на підзо- ни (рис. 2.1.2 (Б)).

Україна знаходиться в помірному кліматичному поясі в області помірно-кліматичного клімату й лише південний берег Криму — в субтропічному поясі. Континентальність клімату збільшується із заходу на схід. Середні температу- ри січня 2° -т- -8°С, на більшій території — +2° + +4°С

на півдні Криму. Середні температури липня — +17° * + 19°С, а в південних районах і в Криму — + 22° -=- +23°С.

Опади розподіляються нерівномірно. Більше всього їх випадає в Карпатах (близько 1500 мм/рік) і Кримських го- рах (1000 мм/рік). Кількість опадів зменшується із заходу на схід, із півночі на південь. У західних областях України на рік випадає 700 мм опадів, на узбережжі Чорного та Азовського морів — біля 300 мм. На більшій частині рів- нинної території випадає 450—500 мм опадів на рік.

Істотний вплив на кліматичні умови України має і рельєф. Рівнинна поверхня сприяє вільному переміщенню повітря- них мас по всій її території. Гори й височини отримують більшу кількість опадів. На Південному березі Криму клімат субтропічний, середземноморський, через те, що Кримські гори перешкоджають проникненню арктичного холодного повітря на Чорноморське узбережжя. Рельєф місцевості, рослинний і тваринний світ, як і кліматичні фактори, також активно впливають на формоутворення житлових будинків.

У межах території України розміщені:

  • зона мішаних лісів (Українське Полісся) — охоплює 20% території, характеризується низовинним рельєфом, значною зволоженістю території (є багато озер, густа річ- кова мережа, заболочені масиви); є найважливішим райо- ном лісових ресурсів;

  • лісостеп — займає 34% центральної частини Украї- ни, характерною особливістю рельєфу є чергування висо- чин з низинами; великим багатством зони є її родючі грун- ти; первісні ліси й степи збереглись мало; добре забезпе- чений водними ресурсами;

• степова зона — найбільша природна зона України — займає 40% території країни; тут найменша зволоженість і кількість лісових насаджень; великий землеробський ра- йон, де степові ділянки у природному вигляді збереглися лише у заповідниках;

2.1.2. Фізико-географічне районування (кліматичні зони): А — країн СНД; Б — України.

ЗОНА IIB. Підзони: ІІВ1 — Полісся; IIB2 — центральний і східний лісостеп; IIB3 — північно-західний лісостеп;

ІІВ4 — Українські Карпати, Закарпаття.

ЗОНА HIB. Підзони: IIIB1 — західний степ; IIIB2 — Степовий Крим, узбережжя Чорного та Азовського морів. ЗОНА IVB. Підзони: IVB1 — Гірський Крим; IVB2 — Південний берег Криму.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]