- •Isbn 966-651-358-7
- •11. Конструктивні системи, будівельні матеріали
- •1. Становлення й розвиток житла
- •2. Основні фактори, що впливають на формування житла
- •2.1. Природно-географічні умови
- •2.2. Суспільні вимоги
- •2.3. Науково-технічний прогрес
- •3. Вимоги до житла
- •4. Ієрархічна структура та функціональне зо- нування житла
- •5.1. Функціональні зони
- •5.2. Планувальні чарунки-приміщення
- •5.3. Функціонально-планувальні зони
- •5.4. Житлова чарунка- помешкання
- •5.5. Помешкання для інвалідів на візках
- •8.1. Одноквартирні житлові будинки.
- •8.2. Парні житлові будинки
- •8.3. Чотирьохквартирні житлові будинки
- •8.4.Блоковані садибні будинки
- •8.5. Коберцеві житлові будинки
- •6". 6. Терасові житлові будинки
- •9. Багатоповерхове житло
- •9.1. Секційні будинки
- •9.2. Коридорні будинки
- •9.3. Галерейні будинки
- •9.4. Позаквартирні комунікації та протипожежні захо- ди в багатоповерховому житлі
- •9.5. Мішані типи житлових будинків
- •9.6. Шумозахисні будинки
- •9.8. Житлові будинки-комплекси
- •10. Тимчасове житло та спеціалізовані об'єкти
- •10.1. Готелі
- •10.2. Мотелі та кемпінги
- •10.3. Індивідуальні будинки для відпочинку
- •10.4. Спеціалізоване житло
- •11. Конструктивні системи, будівельні матеріали та методи будівництва житла
- •12. Інженерне обладнання житла
- •13. Загальні містобудівні вимоги до житлової забудови
- •13.1. Території садибного будівництва та садибні ді- лянки
- •14. Енергозбереження в житлових будинках
- •15. Кількісні показники житла
Типологічна
відмінність тимчасового житла від
постійно-
го полягає в тому, що в
тимчасовому житлі чарунка не є
са-
модостатнім елементом, який
забезпечує людині повноцінне
існування
як біологічного та соціального виду.
Частина
функцій житлової чарунки
винесена за її межі й перебуває в
системі
спільного користування, а частково
може бути й зов-
сім відсутня.
Тимчасове
житло надзвичайно різноманітне, його
слід роз-
глядати за часом проживання
й метою основної маси пожиль-
ців —
як житло для ділових людей (готелі
загального типу —
міські, привокзальні,
селищні та відомчі, готелі для
конферен-
цій, зустрічей, нарад);
рекреаційне житло (туристичні готелі
та
бази, будинки відпочинку та
пансіонати); та житло для автоту-
ристів
(мотелі й кемпінги). Спеціальним мобільним
тимчасо-
вим житлом є судові каюти,
причепні будинки-вагончики, лег-
кові
автомобілі з облаштованими житловими
кімнатами із зо-
нами сну та залізничні
вагони, призначені для довготривалих
подорожей.
Все більшого розповсюдження набуває
індивіду-
альне тимчасове садибне
житло міських жителів — дачні бу-
динки,
яке використовується для відпочинку,
тобто є рекреа-
ційним (рис. 10.1).
У
світовій практиці, залежно від якості
оснащення, ком-
фортабельності та
обсягу надання послуг, готелі поділяють
на
п'ять розрядів; вищий — п'ятизірковий.
Будівля
будь-якого готелю складається з двох
частин (бло-
ків): житлової та
громадської.
Громадська,
у свою чергу, включає такі групи
приміщень:
реєстрації та обслуговування
(вестибюльна група), громадсько-
го
харчування (ресторани, кафе), адміністрації,
приміщень для
відпочинку та розваг
або для ділових спілкувань та
конферен-
цій, допоміжних та технічних
приміщень. Залежно від призна-
чення
готелю ці групи приміщень отримують
різний розвиток.
Приміщення
громадського призначення зазвичай
групують-
ся, займаючи один чи кілька,
частіше нижніх, поверхів, ізольо-
ваних
від житлової частини. Ці приміщення
потребують біль-
ших площ, габарити
цих поверхів часто виходять за
габаритні
розміри житлової частини
і можуть мати незалежну форму пла-
ну
та свою, більш масштабну, конструктивну
систему. Склад і
площі громадських
та обслуговуючих приміщень
визначаються
нормами проектування
залежно від типу, розряду та ємності
го-
телю. Громадський блок проектується
з урахуванням цілого
комплексу вимог
до кожної його функціональної зони.10. Тимчасове житло та спеціалізовані об'єкти
10.1. Готелі
Житлова
частина готелів за формою в плані може
бути пря-
мокутною, складною та
атріумною (рис. 10.1.1). За типологіч-
ною
структурою буває коридорною, галерейною
чи односек-
ційною (баштового типу).
Найбільш
розповсюдженою є коридорна структура,
з
двостороннім використанням
коридору. Одностороння вико-
ристовується
рідко, тільки коли це диктується умовами
прові-
трювання та орієнтації і в
готелях атріумного типу, коли кори-
дори
(внутрішні галереї) відкриваються у
внутрішній простір
атріуму.
Житлова
чарунка, або номер для проживання, є
основною
складовою готелю. Вона
буває однокімнатною, двокімнатною
та
багатокімнатною (апартаменти) (рис.
10.1.2).
Однокімнатні
номери, в свою чергу, бувають одно-, дво-
та
інколи трьохмісними. Двокімнатні
номери типу "люкс" теж
можуть
бути одно- та двомісними з денною та
нічною функціо-
нально-планувальними
зонами.
10.1.1.
Архітектурно-планувальні вирішення
житлових поверхів готелів:
а —
прямокутні; б — компактні; в — атріумні;
г
—
складні.
10.1.2.
Готелі
загального типу: 1
—
плани житлових поверхів: а — прямокутний;
б — кутовий; в — атріумний.
2
—
плани номерів: а — одномісні; б —
двомісні (дубль);
в
— трьохмісні; г
—
"люкс".
Принципова
схема житлової чарунки в готелях
традиційна.
Відмінність полягає в
площі на одного проживаючого (від 6
до
12 м2)
та насиченості санітарного вузла за
всіма категоріями
готелів для
основної маси номерів. Номери типу
"люкс" ("на-
півлюкс"),
апартамент формуються за функціональними
схе-
мами житлової чарунки постійного
житла.
Велике
значення для зручного розташування
меблів має
ширина номера, для
одномісного вона повинна бути не
мен-
шою 3 м, а двомісного — 3,3 м в осях
стін.
Крім
житлових чарунок, на поверхах розташовують
попо-
верхові обслуговуючі приміщення.
Склад їх залежить від роз-
ряду й
призначення готелю. Як правило, сюди
входять: попо-
верховий хол, кімната
чищення одягу та взуття, кімната
для
обслуговуючого персоналу, кімната
для білизни, господарча
комірка.
Поповерхове
обслуговування розташовують біля
верти-
кальних комунікацій, що створює
зручний зв'язок між ними та
житловими
чарунками.
В
готелях, призначених для приїжджаючих
на конференції
та наради, передбачають
приміщення, необхідні для проведен-
ня
цих заходів (конференц-зали, приміщення
для переговорів).
Саме призначення
готелів для ділових людей диктує їх
розта-
шування в центральній частині
міста, недалеко від основних
транспортних
артерій, в зручному зв'язку з державними
закла-
дами. Відомчі готелі, як
правило, розташовуються поряд зі
своїм
закладом (фірмою).
У
привокзальних готелях на перших поверхах
інколи роз-
ташовують адміністративні
приміщення вокзалу, аеропорту.
В
деяких випадках готель розташовують
в одній споруді з
вокзалом.
Готелі
для туристів і туристичні бази розраховані
на обслу-
говування туристів різного
типу: таких, що подорожують по
маршрутах
та зупиняються на базах на один-п'ять
днів, і таких,
що проживають на базах
декілька тижнів і здійснюють раді-
альні
екскурсії.
Туристичні
готелі розташовують, зазвичай, у
мальовничій
місцевості, в безпосередньому
зв'язку з природою.
Об'ємно-планувальні
рішення туристичних готелів, а
також
пансіонатів і будинків
відпочинку диктуються необхідністю
максимального
зв'язку з природою, зберегти існуючий
ланд-
шафт, забезпечити орієнтацію
житлових чарунок на найбільш
привабливі
об'єкти (море, гори, ліс, пам'ятки
архітектури)
(рис. 10.1.3). Значну роль
у формуванні образу цих об'єктів
віді-
грають балкони та лоджії
(достатні за площею для відпочинку
на
відкритому повітрі) та сонцезахисне
обладнання будинків у
жарких регіонах.
Поверховість готелів практично
необмежена.
10.1.3.
Готелі курортного типу. 1 — плани
житлових поверхів: а — прямокутний; б
— складний; в — атріумний.
2 — плани
номерів: а — одномісні; б — двомісні
(дубль);
в
— трьохмісні; г
—
"люкс".
10.1.4.
Рекреаційне житло різної ємкості: А —
невелика база відпочинку (Литва). Б —
генплан великого будинку
відпочинку:
1 — спальні корпуси; 2 — корпус
обслуговування.
