- •Isbn 966-651-358-7
- •11. Конструктивні системи, будівельні матеріали
- •1. Становлення й розвиток житла
- •2. Основні фактори, що впливають на формування житла
- •2.1. Природно-географічні умови
- •2.2. Суспільні вимоги
- •2.3. Науково-технічний прогрес
- •3. Вимоги до житла
- •4. Ієрархічна структура та функціональне зо- нування житла
- •5.1. Функціональні зони
- •5.2. Планувальні чарунки-приміщення
- •5.3. Функціонально-планувальні зони
- •5.4. Житлова чарунка- помешкання
- •5.5. Помешкання для інвалідів на візках
- •8.1. Одноквартирні житлові будинки.
- •8.2. Парні житлові будинки
- •8.3. Чотирьохквартирні житлові будинки
- •8.4.Блоковані садибні будинки
- •8.5. Коберцеві житлові будинки
- •6". 6. Терасові житлові будинки
- •9. Багатоповерхове житло
- •9.1. Секційні будинки
- •9.2. Коридорні будинки
- •9.3. Галерейні будинки
- •9.4. Позаквартирні комунікації та протипожежні захо- ди в багатоповерховому житлі
- •9.5. Мішані типи житлових будинків
- •9.6. Шумозахисні будинки
- •9.8. Житлові будинки-комплекси
- •10. Тимчасове житло та спеціалізовані об'єкти
- •10.1. Готелі
- •10.2. Мотелі та кемпінги
- •10.3. Індивідуальні будинки для відпочинку
- •10.4. Спеціалізоване житло
- •11. Конструктивні системи, будівельні матеріали та методи будівництва житла
- •12. Інженерне обладнання житла
- •13. Загальні містобудівні вимоги до житлової забудови
- •13.1. Території садибного будівництва та садибні ді- лянки
- •14. Енергозбереження в житлових будинках
- •15. Кількісні показники житла
Житлові
будинки-комплекси є окремим типологічним
рядом,
який визначається тим, що в
одному об'ємі поряд із житловими
ча-
рунками розміщуються певні
об'єкти обслуговування. Ідея
будинку-
комплексу, яка полягає в
тому, що частину функціональних
процесів
з окремої квартири виводять
в усуспільнене користування, набула
в
певний час значного розвитку.
Поштовхом
стали соціальні про-
цеси початку
XX століття зі
спробами побудови
нового іде-
ального комуністичного
суспіль-
ства, та тенденцією
колективіза-
ції всіх сфер діяльності
людини,
в тому числі й побуту. В
резуль-
таті ідеологічних аспектів
цих
процесів з'явилися будинки-
комуни,
в яких житлова чарунка
звелась
фактично до однієї зони
сну. Всі
інші, необхідні для нор-
мального
проживання людини
та сімї, виносилися
у зону за-
гального громадського
користу-
вання. Приклади такого
житла
розглянуті вище.
Проте
неможливість повно-
цінного
функціонування таких
житлових
помешкань призвела
до втрати
популярності й навіть
теоретичних
пошуків у цьому
напрямку. Натомість
набувають
поширення ідеї
додаткових
функцій, що підвищують
ком-
фортність житла, але не можуть9.8. Житлові будинки-комплекси
9.8.2.
А — гуртожиток на 400 осіб. Плани,
аксонометрія (арх. В. І. Маслов). Б —
житлові чарунки гуртожитків:
а, б,
в, г,
д
— відповідно на 4, 6, 8, 1 осіб і молодіжну
пару.
бути
реалізовані в окремій чарунці: наявність
у будинку спортивних
залів, недільних
дитсадків, майстерень тощо.
Характерною
ознакою будинку-комплексу, на відміну
від житло-
вого будинку із вбудованими
об'єктами громадського обслуговуван-
ня,
є те, що в першому випадку об'єкти
обслуговування призначені
виключно
для жильців даного будинку, в другому
— для будь-яких
відвідувачів.
Певною
мірою до будинків-комплексів можна
віднести інтерна-
ти (для обдарованих
дітей, сиріт та інвалідів), будинки
престарілих,
гуртожитки, де в одному
архітектурному об'єкті поєднані
житлові
чарунки з громадськими
закладами, з так званою, закритою
систе-
мою обслуговування (рис.
9.8.2,9.8.3).
Ідея
будинку-комплексу розвивається щодо
комплексів в екстре-
мальних умовах,
наприклад на Крайній Півночі. Об'єднані
під од-
ним дахом житлові та громадські
об'єкти в таких комплексах явля-
ють
собою єдину споруду, мікроклімат якої
ізольовано від несприят-
ливих
зовнішніх кліматичних чинників.
