Міністерство освіти та науки України

Харківський національний університет будівництва та архітектури

Напрям підготовки 6.060102

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

та завдання до виконання курсового проекту

«ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ НА 660 УЧНІВ»

Харків 2016

Міністерство освіти та науки України

Харківський національний університет будівництва та архітектури

Напрям підготовки 6.060102

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

та завдання до виконання курсового проекту

«ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ НА 660 УЧНІВ»

Затверджено на засіданні

кафедри архітектурного проектування.

Протокол № 7 від 28.05.2015 р.

Харків 2016

Методичні вказівки та завдання до виконання курсового проекту «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів на 660 учнів» для студентів напряму підготовки 6.060102 «Архітектура» / Укладачі: В.Є. Колєсніков, Л.А. Курасова, В.Є. Кічігін, А.С. Борисенко. – Х.: ХНУБА, 2016. – 24 с.

Рецензент В.М. Гавриш

Кафедра архітектурного проектування

ВСТУП

Мета курсового проекту – прищепити студенту 3 курсу навики проектування будівель зі складною архітектурно-планувальною структурою. Міждисциплінарні зв’язки наявні з дисциплінами «Типологія будівель та споруд» та «Архітектурні конструкції».

Основні завдання проекту:

– допомогти студенту освоїти специфіку проектування будівель загальноосвітньої школи;

– вирішення генплану з урахуванням характеру ділянки та оточуючого середовища;

– ознайомити з особливостями пошукового та демонстраційного макетування з урахуванням місця розташування об’єкта в оточуючому середовищі;

– пояснити послідовну етапність глибокого передпроектного аналізу даного об’єкта, що забезпечений розширеною вступною інформацією для проектування, користуючись табл.

Об’єктом проектування є загальноосвітня середня школа І-ІІІ ступенів на 660 учнів. Наявність особливого напрямку у вивченні дисциплін в школі може бути обрана студентом за узгодженням з керівником. Також за узгодженням можливі зміни у складі та кількості класів.

1 Структура загальноосвітньої школи

Основні технологічні вимоги та функціональний взаємозв’язок приміщень представлені нижче (табл. 1, рис. 1). Школу слід проектувати однією зблокованою будівлею. В IV кліматичному районі дозволяється розташовувати школу в окремих корпусах, що поєднуються між собою за допомогою павільйонів, які здатні забезпечити захист від дощу та прямих сонячних променів.

Будівлю школи проектують із врахуванням об’єднання приміщень в секції та групи:

– навчальні секції – окремо для класів середньої та класів початкової школи у складі зазвичай чотирьох (але не більше шести) класних приміщень або навчальних кабінетів на одну навчальну секцію та відповідних рекреаційних приміщень та санітарних вузлів;

– групи загальношкільних навчальних та навчально-виробничих приміщень;

– групи навчально-спортивних приміщень та приміщень для проведення культурно-масової роботи;

– приміщення загальношкільного призначення (їдальні, буфети, приміщення адміністративно-господарчого, медичного обслуговування тощо).

Структура навчання в загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів, що визначена завданням, має своєю умовою наявність класів з I по XI (по 30 учнів на клас), що організовані в два потоки.

Навчальні секції для учнів однієї вікової групи не мають бути прохідними для учнів інших вікових груп.

Кількість лаборантських приміщень слід приймати в залежності від кількості лабораторій, втім не менше трьох.

Таблиця 1 – Склад та площа приміщень

Найменування приміщень	Площа, м2
1	2
1 Спеціалізовані класні приміщення (навчальні кабінети)
а) літератури*	2х50
б) іноземних мов*	2х50
в) історії*	2х50
г) географії*	50
д) математики*	2х50
е) фізики*	50
є) креслення-малюнка	72
ж) комп’ютерний клас	72
2 Класні приміщення
а) для молодших класів (I–IV)	8х50
б) для класів з V по XI (навчальні кабінети, помічені позначкою * можуть слугувати класними приміщеннями даної групи )	14х50
3 Лабораторії (+ лаборантські приміщення)
а) фізики	50+16
б) хімії	50+16
в) біології	50+16
4 Навчально-виробничі приміщення
а) клас ручної праці	80
б) майстерня ручної праці I–IV класів	використову-ється одна з лабораторій
в) кабінет домоведення	50
5 Рекреаційні приміщення	не більше 50 % від S класів
6 Спортивна зала (h = 6м)	216 (12х18)
7 Приміщення при спортивних залах:
а) роздягальні, душові та вбиральні	42
б) снарядні	16
в) кімната інструктора та для збереження дрібного спортивного інвентарю	9
8 Актова зала-кіноаудиторія	144 (12х12)
Продовження табл. 1.
1	2
9 Приміщення при актовій залі
а) естрада	72 (6х12)
б) кіноапаратна та радіовузол	25
в) кабінет музики та співу	50
г) вбиральня та умивальня	6
10 Приміщення громадських організацій	15
11 Бібліотека з книгосховищем	50+18
12 Приміщення для вчителів та кімната для навчальних посібників	36
13 Гардероб для персоналу	6
14 Кабінет завідувача навчальною частиною	16
15 Кабінет директора	24
16 Приймальня	9
17 Канцелярія	12
18 Кабінет лікаря (медична кімната)	12
19 Ізолятор	9
20 Санітарний вузол при медичній кімнаті	на 1 унітаз
21 Кабінет для технічного персоналу та господарча комора	8
22 Приміщення їдальні
а) обідня зала на 220 місць	220
б) кухня	60
в) приміщення для миття посуду	18
г) комора для сухих продуктів	12
д) охолоджувальная камера	9
е) завантажувальне приміщення і тарна	6
є) гардероб та санітарний вузол для персоналу	12
23 Вестибюль і гардероб	140+24
24 Вбиральні та умивальні для учнів I класу	0,65 на 1уч
25 Вбиральні та умивальні для учнів II–XI класів	0,2 на 1 уч
26 Вбиральні та умивальні для персоналу	при актовій залі
ВСЬОГО	3560

Навчальні приміщення не дозволяється розташовувати в підвальних та на цокольних поверхах.

Навчальні приміщення слід ізолювати від приміщень, що є джерелом розповсюдження шуму та запахів (майстерні, спортивні та актові зали, їдальні тощо).

Входи в навчальні приміщення слід передбачити з рекреаційних приміщень або коридорів. Входи в класні приміщення, кабінети та лабораторії мають бути розташовані з боку передніх столів або парт.

Висоту надземних поверхів школи (від підлоги до підлоги розташованого вище поверху) слід приймати рівною 3,6 м. Лекційні аудиторій від 50 місць, вестибюлі, актові зали та фізкультурно-спортивні споруди повинні мати висоту не менше ніж 4,2 м.

ДО ГОСПОДАРСЬКОГО ДВОРУ

Снарядна

Комора

Мийня

Кабінет директора

Канцелярія

Бібліотека-читальня

Учительська

Кабінет завуча

Ширина коридорів та переходів, в які будуть виходити навчальні приміщення, має бути не менше ніж 2,2 м, інших коридорів – не менше ніж 1,4 м.

Висота підвіконь приймається рівною не менше ніж 80 см від підлоги.

Кількість навчальних приміщень із входом з боку задніх столів або парт не має перевищувати 25 % від загальної кількості навчальних приміщень.

Лаборантські кімнати мають бути розташовувані суміжно з відповідними лабораторіями та поєднуватись з ними дверима. Між лаборантськими та лабораторіями необхідно влаштовувати вбудовані витяжні шафи з можливістю роботи в них як з боку лабораторії, так і з лаборантської. Лаборантська при лабораторії хімії має бути розташована з боку класної дошки. З лаборантської хімії необхідно влаштувати додатковий вихід в коридор, на сходи, в рекреаційні або інші суміжні приміщення.

Навчально-виробничі приміщення рекомендовано розташовувати на першому поверсі та розміщувати їх в торцевих частинах споруд. З майстерні по обробці деревини необхідно влаштовувати виходи безпосередньо назовні або через коридор, що прилягає до майстерні.

В групі навчально-спортивних приміщень снарядну слід поєднати із спортивною залою дверима або відкритим прорізом шириною не менше ніж 2 м, висотою – не менше ніж 2,2 м. Підлогу снарядної слід влаштовувати на одному рівні з підлогою зали (без порога). Зі снарядної або зали має бути передбачений вихід на ділянку (для винесення снарядів, а також у якості другого евакуаційного виходу). З роздягалень необхідно влаштувати вихід в спортивну залу безпосередньо або крізь відокремлений коридор. Відстань між стіною (перегородкою) та лавами в роздягальнях та на верандах має бути не менше ніж 1 м, а прохід між лавами, що стоять навпроти одна від одної, – не менше ніж 1,2 м. У роздягальнях перед дверима слід влаштувати щити-екрани. Переходи, що з’єднують спортивну залу з іншими корпусами школи, в I, II, та III кліматичних районах мають бути утепленими.

Шкільну їдальню слід розміщувати на першому поверсі. Можливим є розташування обідньої зали та виробничих приміщень їдальні на цокольному поверсі, що буде заглиблений не більше ніж на 1,5 м від рівня тротуару або відмостки за умови забезпечення цих приміщень нормованим природнім освітленням. Кількість місць в їдальні визначається з розрахунку 1 місце на 3 учнів (на 1 місце відводиться не менше 1,0 м). При їдальнях влаштовуються умивальники з розрахунку не менше ніж 1 умивальник на 40 місць в обідній залі.

Складські приміщення їдалень дозволяється розміщувати в підвальному поверсі.

Глибина естради актової зали має бути не менше ніж 3 м, підлога естради має бути вищою за підлогу зали на 1,1 – 1, 2 м.

Кіноапаратну та радіовузол рекомендовано розміщувати в одному спільному приміщенні. Кіноапаратна має відповідати вимогам облаштування кінопроекційних в кінотеатрах.

Вестибюлі та гардероби слід проектувати централізованими або роздільними для учнів молодшого та середнього і старшого віку, в залежності від прийнятого архітектурно-планувального рішення будівлі.

У санітарних вузлах унітази для учнів слід розміщувати в окремих кабінах, відокремлених одна від одної за допомогою перегородок-екранів. Для I класів розміщується 1 туалет для хлопчиків та 1 для дівчаток на два класи з розрахунку: 1 унітаз на 6 учнів, 1 умивальник на 12 учнів. Для II-IX класів використовується наступний розрахунок: 1 унітаз на 20 дівчаток, 1 унітаз та 1 пісуар на 40 хлопчиків, 1 умивальник на 30 учнів. «Чистий» розмір кабін слід приймати рівним 0,9х1,2 м. Одну з кабін вбиралень для дівчаток слід проектувати з дверима. «Чисті» розміри індивідуальних вбиралень мають бути, при відкриванні дверей назовні, не менше ніж 0,9х1,2 м, всередину – не менше ніж 0,9х1,5 м. Прохід між кабінами вбиралень та протилежною стіною має бути, за умови відсутності пісуарів на протилежній стіні, не менше ніж 1,8 м. Відстань між кранами індивідуальних умивальників має бути не менше ніж 0,6 м, спільного умивальника – 0,55 м. Прохід між умивальниками та стіною має бути не менше ніж 1,1 м, між двома рядами умивальників – не менше ніж 1,6 м. Входи у вбиральні та умивальні для учнів заборонено влаштовувати зі сходових клітин та розміщувати навпроти входів до навчальних приміщень.

Душові кабіни слід проектувати «чистим» розміром 0,9х0,9 м. Прохід між рядами душових кабін має бути не менше ніж 1,2 м, а між рядом кабін та стіною (перегородкою) приміщення – не менше ніж 0,8 м.

Орієнтація вікон приміщень школи залежить від кліматичних районів та сторін світу (табл. 2). Досвідом експериментальних шкіл було встановлено, що для створення сприятливого мікроклімату припустимою є північна орієнтація навчальних приміщень у комбінації з верхнім освітленням.

Таблиця 2 – Орієнтація вікон приміщень школи

Приміщення	Кліматичні райони
	I, II, II		IV
	орієнтація вікон
	оптимальна	можлива	оптимальна	можлива
Класні приміщення, кабінети та лабораторії (крім кабінетів креслення, малюнка та лабораторії біології)	Пд, С, ПдС	Не більше 25 % примі-щень на ПдЗ, З	Пд, С, ПдС	Будь-яка, крім З, ПдЗ
Кабінети креслення та малюнка	Пн, ПнС, ПнЗ	Будь-яка	Пн, ПнС,ПнЗ	Будь-яка, крім З, ПдЗ
Лабораторія біології	Пд	ПдС, ПдЗ, С, З	Пд	С, ПдС, ПдЗ, З