- •Чернігівський національний технологічний університет коледж транспорту та комп’ютерних технологій
- •Методичний посібник
- •1 Пояснювальна записка
- •2 Витяг із робочої програми теми лабораторних занять
- •3 Інструкція з техніки безпеки
- •4 Перелік посилань
- •Лабораторне заняття № 1 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 2 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 3 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 4 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 5 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 6 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 7 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 8 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 9 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 10 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 11 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 12 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 13 (2 год.)
- •Хід роботи
Хід роботи
1 Зняття ВАХ при прямому включенні стабілітрону (рис.1)
Для зняття ВАХ при прямому включенні діоду перемикач S1 поставити в положення 1-3. Змінюючи значення Uпр, зняти залежність Іпр = f(Uпр) (пряма гілка). Дані вимірювань занести у таблицю 1.
Таблиця 1
Пряме включення |
|||||||
Uпр, В |
|
|
|
|
|
|
|
Iпр,mA |
|
|
|
|
|
|
|
2 Зняття ВАХ при зворотному включенні стабілітрону (рис.1)
Для зняття ВАХ при зворотному включенні діоду перемикач S1 поставити в положення 2-3. Змінюючи значення Uзв, зняти залежність Ізв = f(Uзв) (зворотна гілка). Особливо ретельно слід знімати характеристику на ділянці стабілізації, так як тут у широкому інтервалі змінення струму діоду напруга Uст змінюється незначно. Дані вимірювань занести у таблицю 2.
Таблиця 2
Зворотне включення |
|||||||
Uзв, В |
|
|
|
|
|
|
|
Iзв,mA |
|
|
|
|
|
|
|
3 Побудова ВАХ
За результатами вимірювань (таблиці 1 і 2) побудувати графік ВАХ (на міліметровому папері).
4 Визначення основних параметрів стабілітрону
За ВАХ визначити: Uст; Іст; Іmin; Іmax; rст.
ЗМІСТ ЗВІТУ:
- найменування та мета роботи;
- схема дослідження;
- перелік приладів;
- результати вимірювань (таблиці 1 і 2);
- графік ВАХ (на міліметровому папері);
- розрахунок та визначення основних параметрів стабілітрону;
- висновки. Розшифрувати маркування дослідженого стабілітрону;
- відповіді на контрольні запитання.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ЗАХИСТУ:
1 Принцип дії стабілітрону.
2 Чому основним матеріалом для стабілітрону є кремній?
3 Як стабілітрон вмикається у схемі відносно навантаження?
4 Приведіть схему включення стабілітрону, якщо потрібно збільшити напругу стабілізації на навантаженні.
5 Як визначається диференційний опір стабілітрону в режимі стабілізації?
6 Що таке стабістор?
ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ І ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ ЗНАНЬ: по результатам виконання, оформлення лабораторної роботи робляться узагальнені висновки і оцінюється виконання, своєчасність і правильність оформлення звіту, з виставленням оцінки по п’ятибальній шкалі в журнал.
ВИКЛАДАЧ - Т.І.Ковальова
Лабораторне заняття № 3 (2 год.)
ТЕМА: Дослідження біполярного транзистора
НАВЧАЛЬНА МЕТА: вивчення особливостей роботи біполярного транзистора, увімкнутого за схемою зі спільним емітером; побудова статичних ВАХ та визначення його основних параметрів (коефіцієнтів підсилення за струмом, за напругою та потужністю, вхідного та вихідного опорів).
ОБЛАДНАННЯ ТА ОСНАЩЕННЯ: ПЕОМ, програма Electronics Workbench
Рисунок 1 – Схема дослідження біполярного транзистора
ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ:
Транзистором (від TRANSFER RESISTOR – такий, що перетворює опір) називається НП прилад, який має один або декілька p-n переходів, три або більше виводів і здатний підсилювати потужність електричного сигналу.
Біполярний транзистор – це НП прилад, призначений для підсилення потужності сигналу, який має 2 p-n переходи, використовує носії зарядів двох різних типів: електронів та дірок і керується струмом.
Як елемент електричного кола, транзистор зазвичай використовується так, що один з його електродів є вхідним, другий вихідним, а третій – спільний відносно входу та виходу. У коло вхідного електроду вмикається джерело вхідного змінного сигналу, який треба підсилити за потужністю, у коло вихідного – навантаження, на якому виділяється підсилена потужність.
Розрізняють три схеми вмикання транзисторів:
з спільною базою - з СБ;
з спільним емітером - з СЕ;
з спільним колектором - з СК.
Схема зі спільним емітером (рис.1) найбільш розповсюджена.
Основні параметри біполярного транзистора для схеми з спільним емітером визначаються за формулами:
Rвх =ΔUБЕ / ΔІБ , при ΔUКЕ = const (сотні Ом – одиниці кОм);
Rвих =ΔUКЕ / ΔІК , при ΔІБ = const (одиниці – десятки кОм);
КІ = ΔІК / ΔІБ , ΔUКЕ = const (десятки – сотні);
КU = ΔUвих / ΔUвх , ΔIвх = const (сотні – тисячі);
КР = КІ ∙ КU (тисячі – десятки тисяч);
Для визначення статичних параметрів транзисторів використовують два види статичних характеристик:
- вхідні ІБ = f(UБЕ) при UКЕ = const (рис.2);
- вихідні ІК = f(UКЕ) при ІБ = const (рис.3).
