- •Чернігівський національний технологічний університет коледж транспорту та комп’ютерних технологій
- •Методичний посібник
- •1 Пояснювальна записка
- •2 Витяг із робочої програми теми лабораторних занять
- •3 Інструкція з техніки безпеки
- •4 Перелік посилань
- •Лабораторне заняття № 1 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 2 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 3 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 4 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 5 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 6 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 7 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 8 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 9 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 10 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 11 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 12 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 13 (2 год.)
- •Хід роботи
Хід роботи
1 Зняття ВАХ при прямому включенні діоду (рис.1)
Для зняття ВАХ при прямому включенні діоду перемикач S1 поставити в положення 1-3. Змінюючи значення Uпр, зняти залежність Іпр = f(Uпр) (пряма гілка).
Дані вимірювань занести у таблицю 1.
Таблиця 1
Пряме включення |
|||||||
U, В |
|
|
|
|
|
|
|
I,mA |
|
|
|
|
|
|
|
2 Зняття ВАХ при зворотному включенні діоду (рис.1)
Для зняття ВАХ при зворотному включенні діоду перемикач S1 поставити в положення 2-3. Змінюючи значення Uзв, зняти залежність Ізв = f(Uзв) (зворотна гілка).
Дані вимірювань занести у таблицю 2.
Таблиця 2
Зворотне включення |
|||||||
U, В |
|
|
|
|
|
|
|
I,mA |
|
|
|
|
|
|
|
3 Побудова ВАХ
За результатами вимірювань (таблиці 1 і 2) побудувати графік ВАХ (на міліметровому папері).
4 Визначення основних параметрів випрямного діода
За ВАХ визначити: диференціальний опір випрямного діода rд при прямому та при зворотному включенні ( rпр, rзв) за формулами: rпр = ∆Uпр / ∆Іпр ; rзв = ∆Uзв / ∆Ізв;
ЗМІСТ ЗВІТУ:
найменування роботи;
мета роботи;
схема дослідження;
результати вимірювань (таблиці);
графіки ВАХ (на міліметровому папері);
розрахункова частина;
висновки;
відповіді на контрольні запитання.
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ДО ЗАХИСТУ:
1 До яких приладів відносяться випрямні діоди?
2 Для чого призначені випрямні діоди і назвіть принцип дії випрямних діодів?
3 Як змінюється ширина p-n- переходу НП діоду із збільшенням зворотної напруги?
4 Назвіть основну характеристику випрямних діодів.
5 Який режим є робочим для випрямного діоду?
6 Які схеми використовуються якщо потрібно отримати випрямлений струм більший за гранично допустимий для одного діода?
ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ І ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ ЗНАНЬ: по результатам виконання, оформлення лабораторної роботи робляться узагальнені висновки і оцінюється виконання, своєчасність і правильність оформлення звіту, з виставленням оцінки по п’ятибальній шкалі в журнал.
ВИКЛАДАЧ - Т.І.Ковальова
Лабораторне заняття № 2 (2 год.)
ТЕМА: Дослідження стабілітрону
НАВЧАЛЬНА МЕТА: вивчення особливостей роботи стабілітрону, побудова ВАХ та визначення основних параметрів
ОБЛАДНАННЯ ТА ОСНАЩЕННЯ: ПЕОМ, програма Electronics Workbench
Рисунок 1 – Схема дослідження стабілітрона
ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ:
Стабілітрон – це напівпровідниковий діод, напруга на якому в області електричного пробою майже не залежить від сили струму.
Принцип дії стабілітрону – електричний пробій p-n переходу. Основна характеристика – вольт-амперна характеристика (ВАХ) (рис.2). Робоча ділянка (АБ ) - пряма майже паралельна осі струмів.
Рисунок 2 – ВАХ стабілітрона
Робочий режим – при зворотному включенні (режим електричного пробою).
Основні параметри:
- напруга стабілізації Uст – падіння напруги на стабілітроні в області стабілізації при номінальному значенні струму;
- мінімальний струм стабілізації Іmin – найменше значення струму крізь стабілітрон, при якому виникає стійкий електричний пробій (точка А на ВАХ);
- максимальний струм стабілізації Іmax – найбільший струм крізь стабілітрон, при якому потужність, що розсіюється на стабілітроні, не перевищує допустимого значення (точка Б на ВАХ);
- диференційний опір rст – характеризує зміну величини напруги на приладі зі змінами струму крізь нього, тобто, характеризує ступінь стабільності напруги стабілізації при зміні струму пробою
rст = ∆Uст /∆Іст;
де ∆Uст = Uст. max - Uст. min - змінення напруги в режимі стабілізації;
∆Іст = Іст. max - Іст. min - крайні значення струму стабілізації;
- температурний коефіцієнт напруги стабілізації α,
α = ∆Uст /Uст ∙ ∆T (1/град);
- максимальна потужність розсіювання Рmax – найбільша потужність, яка виділяється в p-n переході, при якій ще не виникає теплового пробою.
