- •Чернігівський національний технологічний університет коледж транспорту та комп’ютерних технологій
- •Методичний посібник
- •1 Пояснювальна записка
- •2 Витяг із робочої програми теми лабораторних занять
- •3 Інструкція з техніки безпеки
- •4 Перелік посилань
- •Лабораторне заняття № 1 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 2 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 3 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 4 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 5 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 6 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 7 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 8 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 9 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 10 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 11 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 12 (2 год.)
- •Хід роботи
- •Лабораторне заняття № 13 (2 год.)
- •Хід роботи
Лабораторне заняття № 11 (2 год.)
ТЕМА: Дослідження роботи транзисторно-транзисторної логіки (ТТЛ)
НАВЧАЛЬНА МЕТА: дослідити роботу елементу ТТЛ на базі ІМС К155ЛА7, пристрою керування та пристрою індикації стану логічних елементів.
ОБЛАДНАННЯ ТА ОСНАЩЕННЯ: ПЕОМ, програма Electronics Workbench
1,2,4,5,9,10,12,13 - входи X1-X8; 6 - вихід Y1; 14 – напруга живлення; 7 - загальний; 8 - вихід Y2.
Рисунок 1 – Схема електрична принципова мікросхеми К155ЛА7
Мікросхема 155ЛА7 містить два логічних елементи 4І-НЕ з відкритим колектором і має великий коефіцієнт розгалуження по виходу.
Рисунок 2 - Схема дослідження роботи ТТЛ на базі 155ЛА7
ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ:
Основні параметри ІМС:
Коефіцієнт об’єднання за входом Коб визначає кількість входів елементу, призначених для подачі логічних змінних.
Коефіцієнт розгалуження за виходом Кроз визначає кількість входів аналогічних елементів, яку можна підключити до виходу даного елементу. Чим вище Кроз елементу, тим менша кількість елементів може знадобитися при побудові цифрового пристрою.
Швидкодія логічних елементів визначається часом затримки розповсюдження сигналу від входу до виходу елемента.
Завадостійкість визначається максимальним значенням напруги завади, що не порушує роботи елементу.
Потужність споживання Рсп, мВт.
За типами реалізації базових елементів електронних перемикачів існують такі схеми:
резистивно-діодна логіка РДЛ,
резистивно-транзисторна логіка РТЛ,
транзисторно-транзисторна логіка (ТТЛ) -І-НЕ;
емітерно-зв’язана логіка (ЕЗЛ) - АБО; АБО-НЕ;
інжекційна інтегральна логіка (І2Л) - І-НЕ, АБО-НЕ;
структури метал-оксид-напівпровідник p-типу та n-типу (МОН) - І-НЕ; АБО-НЕ
комплементарні МОН-структури (КМОН) - І-НЕ, АБО-НЕ
Елемент І-НЕ з відкритим колектором ІМС К155ЛА7 призначений для узгодження логічних схем із зовнішніми виконавчими та індикаторними пристроями, наприклад, індикаторами на світлодіодах, лампами розжарювання, обмотками реле та ін. Аналогами ІМС К155ЛА7 є закордонні мікросхеми SN7422N, SN7422J.
Вихідний підсилювач у схемі виконаний за однотактною схемою без власного навантажувального резистора з відкритим колектором.
ТТЛ з відкритим колектором на відміну від стандартних ТТЛ допускають паралельне вмикання вихідних виводів. При цьому щодо вихідних сигналів кожного елементу реалізується логічна функція І: у=у1у2...
Це дає змогу спростити схему пристрою за рахунок вимкнення додаткових елементів, що виконують операцію І, і забезпечити роботу кількох виходів на загальну шину, тобто реалізується режим роботи з поділом інформації в часі.
Виходи елементів ТТЛ з відкритим колектором можна поєднувати між собою. Так, при з’єднанні виходів двох логічних елементів 4І-НЕ і підключенні їх через резистор або пристрій індикації отримаємо схему, що виконує функцію 2-4І-АБО-НЕ (рис.3).
Т
аблиця
1 - Основні електричні параметри мікросхеми
К155ЛА7
1 |
Номінальна напруга живлення |
5 В
|
2 |
Вихідна напруга низького рівня |
не більше 0,4 В |
3 |
Вихідна напруга високого рівня |
не менше 2,4 В |
5 |
Вхідний струм низького рівня |
не більше -1,6 мА |
6 |
Вхідний струм високого рівня |
не більше 0,04 мА |
