Лекція №1 (НЕ 1.1.) Загальні засади методики музичного виховання

1. Вимоги до професійної підготовки сучасного педагога-музиканта. Основні складові педагогічної майстерності вчителя.

2. Методична діяльність педагога у загальноосвітньому навчальному закладі.

3. Методика музичного виховання як наукова дисципліна. Мета та завдання курсу.

4. Загальнодидактичні й специфічні принципи та методи музичного виховання.

5. Урок музики як основна форма музичного виховання школярів. Дидактична структура музичного заняття та основні вимоги до сучасного уроку музики.

6. Масові та гурткові форми позакласної музично-виховної роботи. Взаємозв’язок урочної та позаурочної музичної діяльності школярів.

7. Загальна характеристика сучасних шкільних програм з музики та їх порівняльний аналіз.

8. Планування та облік роботи з музичного виховання школярів.

Завдання для самостійної роботи:

• Роль музичного виховання у формуванні особистості учня.

• Загальна характеристика уроків музики різних типів.

• Особливості педагогічного оцінювання результатів музичного виховання учнів.

• Ознайомитися зі змістом сучасних шкільних програм з музики, зафіксувати у конспекті основні положення з пояснювальних записок до програм і теми семестрів для кожного класу.

1. Вимоги до професійної підготовки сучасного педагога-музиканта. Основні складові педагогічної майстерності вчителя.

Вимоги до професійної підготовки сучасного педагога-музиканта: ґрунтовна вокальна, інструментальна та диригентська підготовка; знання музичної літератури та дитячого пісенно-хорового репертуару; знання вікової педагогіки та дитячої психології, володіння методикою викладання предмету, любов та інтерес до роботи з дітьми. Важливу роль також відіграють мистецтво спілкування з дітьми, організаторські здібності.

Високий рівень методичної підготовки вчителя музики є важливою передумовою формування його педагогічної майстерності. В науковій літературі можна зустріти декілька визначень поняття „педагогічна майстерність”. Педагогічна майстерність – це комплекс властивостей особистості, що забезпечує самоорганізацію високого рівня професійної діяльності вчителя; це система професійно-педагогічних знань, умінь і навичок, методів і технічних прийомів, якими оперує вчитель при виконанні навчально-виховних завдань.

Основні елементи педагогічної майстерності: - гуманістична спрямованість (спрямованість на індивідуальність учня, формування високих моральних цінностей); професійна компетентність (знання предмета, методики його викладання); педагогічні здібності (комунікативність, педагогічна інтуїція, динамізм особистості, емоційна стабільність, оптимістичне прогнозування, креативність); педагогічна техніка (володіння відповідними вміннями й навичками).

2. Методична діяльність педагога у загальноосвітньому навчальному закладі.

Якісна методична підготовка вчителя музики дозволяє йому ефективно здійснювати методичну діяльність у загальноосвітньому навчальному закладі. Вона тісно пов’язана з науково-методичною діяльністю всього педагогічного колективу. І.П.Жерносєк зазначає, що у загальноосвітній школі склалася певна система науково-методичної роботи з педагогами, яка включає індивідуальні, групові та масові форми, що перебувають в органічній єдності, взаємодіють, доповнюють одна одну. Серед цих форм науковець насамперед виділяє: групові (методичні об’єднання, творчі та профільні групи, школи передового педагогічного досвіду та педагогічної майстерності, об’єднання вчителів за інтересами, практикуми) та масові (цільові семінари, семінари-практикуми, педагогічні читання, науково-практичні конференції, методичні наради) форми.

3. Методика музичного виховання як наукова дисципліна. Мета та завдання курсу.

Педагогіка визначає методику як наукову дисципліну, що вивчає загальні закономірності педагогічного процесу на матеріалі певного предмету. Методика музичного виховання входить в систему педагогічних наук і займає в ній своє, відносно самостійне місце.

Методику музичного виховання слід розуміти як наукову дисципліну, що вивчає закономірності педагогічного процесу виховання школярів засобами музичного мистецтва, а саме: завдання, зміст, організацію, форми і методи музичної роботи зі школярами на уроках музики та в позаурочний час.

Основними функціями методики є:

1) організаційна (беручи участь у плануванні всіх ланок та аспектів вивчення предмету, методика тим самим організує процес розуміння музичного мистецтва);

2) інформаційна (конкретизуючи зміст вивчаємого предмету, методика забезпечує перенос інформації від учителя до учнів у формі знань, вмінь та навичок);

3) інтеграційна (методика знаходить засоби, методи та прийоми досягнення цілісності уроку музики, управління емоційною та інтелектуальною діяльністю учнів у їх єдності, забезпечення взаємодії музики з іншими шкільними предметами);

4) контролююча (методика розробляє способи здійснення контролю за результативністю навчально-виховного процесу, за розвитком музичної культури учнів).

Зв’язок методики музичного виховання з іншими науками:

• з віковою педагогікою, бо присвячена музичній діяльності дітей молодшого шкільного віку;

• з психологією, бо тільки у тісному зв’язку з цією наукою методика може досліджувати розвиток музичного сприйняття, творчих музичних здібностей школярів, вирішувати питання про доступність учням того чи іншого матеріалу, його об’єм, ефективність використовуваних методів;

• з фізіологією, бо дослідження та вирішення проблем співочого розвитку молодших школярів потребує знань щодо особливостей побудови дитячого голосового апарату.

Методика музичного виховання є важливою дисципліною навчального плану підготовки майбутнього вчителя музики. Мета курсу – підготувати майбутнього педагога до здійснення музичного-естетичного виховання школярів на уроках музики і в позакласній роботі. Завдання курсу – ознайомити вчителя з різними видами музичної діяльності учнів; сприяти формуванню та розвитку у майбутнього педагога вмінь і навичок проведення різних форм музично-виховної роботи в ЗНЗ.