Поточний інструктаж

Здійснюючи поточний інструктаж майстер слідкує:

- за строгим виконанням учнями вимог технологічного процесу;

- правильним використанням обладнання;

- дотриманням техніки безпеки ;

- дотриманням трудової дисципліни, гігієни праці, організації робочого місця.

Інструктаж переважно має технологічний фактор, але обов'язково містить навчальні елементи. Під наглядом повинен бути кожен учень. Інструктаж повинен бути систематичним, але майстер повинен уникати дріб'язкової опіки.

Якщо учні вперше знайомляться з новими способами організації праці, способами та прийомами роботи, з устроєм обладнання і механізмів, після ввідного інструктажу необхідно організувати для них спеціальні вправи під керівництвом майстра виробничого навчання.

Майстер постійно надає учням індивідуальну допомогу, повинен знати як працює кожен з них.

Коли учні розташовані по території заводу, цеху, майстерні, будівництва, майстер виробничого навчання на початку зміни обходити всі робочі місця учнів і перевіряє наскільки своєчасно й організовано розпочата робота. Наступний обхід планує так, щоб насамперед були проінструктовані учні, які приступають до виконання нових робіт чи особливо складної частини поточного завдання. Через деякий час майстер знову обходити робочі місця.

Зміст і час проведення поточного інструктажу при навчанні учнів на підприємствах часто диктується самим ходом технологічного процесу і розподілом учнів по тих чи інших робочих місцях.

Заключний інструктаж на виробництві

Проводитися майстром після того, як учні закінчили обумовлений вид чи цикл робіт, чи коли необхідно підвести підсумок виробничої діяльності всіх учнів групи за визначений період.

Позначка: узагальнення та глибоке осмислення учнями накопиченого в процесі роботи виробничо-технічного досвіду.

Розглядає:

- особливості робіт, які виконували учні;

- відхилення від встановленого технічного режиму та технологічних вимог і до яких результатів це привело;

- аналіз (сумісно з учнями) результатів виконання завдань, детальне розглядання робіт, які були виконані учнями;

- порівняння результатів праці учнів з показниками кваліфікованих робітників, а також з діяльністю окремих учнів і бригад;

- розгляд способів усунення неполадок;

- на заключному інструктажі необхідно розглядати питання, які корисні для всієї групи.

Майстер розглядає питання, які торкаються специфічних особливостей деяких учнів, розбирає й оцінює роботи, які були виконані учнями.

Під час навчання учнів на виробництві необхідно організовувати вивчення нової техніки та технології, досвіду роботи передовиків виробництва. Матеріали, які характеризують ефективність праці передовиків та новаторів підприємства можна одержати у відділу організації праці або в технічному відділу підприємства. Виховувати здібності до раціоналізаторської діяльності.

ВИРОБНИЧА ПРАКТИКА

Виробнича практика проводиться для того, щоб закріпити набуті учнями навички і вміння у конкретних виробничих умовах.

Основними завданнями виробничої практики є: адаптація учнів у конкретних виробничих умовах, закріплення теоретичних знань і наступне вдосконалення професійних умінь і навичок, оволодіння сучасною технологією та прогресивними методами виконання робіт у виробничих умовах, оволодіння досвідом передовиків і новаторів виробництва, освоєння встановлених норм виробітку. Розвиток інтересу до своєї професії і прагнення до подальшого вдосконалення своєї кваліфікації.

Основна мета виробничої практики – вдосконалення професійних знань, навичок, практичне оволодіння досвідом новаторів і передовиків виробництва, адаптація до умов виробництва. У цей період використовуються різні умови навчання:

- учні працюють бригадами; на самостійних об’єктах і виконують роботи відповідно до договору.

Положенням про виробничу практику передбачено організувати її так, щоб вона проводилась на дільницях і робочих місцях оснащених сучасною технікою, з прогресивною технологією та безпекою праці під керівництвом досвідчених наставників.

Направлення учнів на практику оформляється наказом по училищу, а прийом - наказом по підприємству. Перед початком виробничої практики на підприємстві проводиться обстеження робочих місць, призначених для практики. Навчальний заклад здійснює навчально – методичне керівництво виробничою практикою учнів. Він відповідає за вивчення і дотримання учнями правил внутрішнього розпорядку, охорони праці, пожежної безпеки, санітарно – гігієнічних вимог, що діють на даному підприємстві, встановлених вимог експлуатації обладнання, пристроїв та інструментів, обережного користування засобами індивідуального захисту, економного витрачання учнями матеріалів.

Навчальний заклад зобов’язаний контролювати своєчасне забезпечення учнів робочими місцями, виробничими завданнями відповідно до вимог навчальної програми та правил безпеки праці. Училище перевіряє виконання учнями встановлених норм виробітку, проводить облік виконаних робіт. Разом з підприємством – замовником організовує вивчення учнями передових прийомів і методів праці, нової техніки і технології.

Навчальний заклад зобов’язується в свою чергу проводити стажування майстрів на підприємстві, покращувати якість виробничого і технологічного навчання майбутніх виробників.

Підприємство – замовник несе відповідальність за додержання правил і норм охорони праці, техніки безпеки під час виробничої практики учнів на виробництві. Воно надає учням робочі місця, роботу, яка відповідає навчальній програмі за професією в обсязі, що забезпечує їх повне завантаження протягом усього періоду виробничої практики, надає санітарно – побутові приміщення.

Якщо на об’єкті немає необхідних умов для проведення практики, керівник училища і майстри виробничого навчання не повинні допускати учнів до виконання робіт, а мають розв’язувати з адміністрацією підприємства питання про створення сприятливих умов для подальшого проходження виробничої практики.

Розробка докладної програми здійснюється безпосередньо в училищі за участю працівників підприємства – замовника. Вона розглядається методичною комісією, погоджується з головним інженером підприємства – замовника і затверджується директором училища. До створення програми залучаються найдосвідченіші викладачі ПТНЗ, майстри виробничого навчання, а також працівники підприємства – замовника. Розробку програми організовує старший майстер під керівництвом заступника директора з навчально – виробничо роботи.

Програма складається з таких розділів: загальні положення, мета і завдання практики; характеристика об’єкта, тематичний план вивчення передових методів та організації праці; навчально – виховні та виробничі заходи, рекомендації майстру виробничого навчання. Конкретна розробка докладної програми визначається особливостями змісту професії і об’єктом практики.

Для розробки зазначених розділів програми необхідно зібрати й узагальнити вихідні дані. Інженерно – технічна служба підприємства – замовника може надати майстрові таку інформацію: план виробничої діяльності підприємства, найменування об’єктів і місця їх розташування, робітничі бригади, прогресивні напрями технології, які робочі місця і виробничі бригади можна використати (рекомендувати) для практики інших учнів.

Якість розробки програми багато в чому визначається тим, як майстер знає фактичні умови об’єктів практики. Отже, перш ніж приступити до розробки програми, майстер повинен побувати на об’єкті (робочих місцях), особисто ознайомитися з робітничім колективом, умовами, станом охорони праці і техніки безпеки. Необхідно також вивчити можливі варіанти пересування учнів до місця роботи і назад. Можливий варіант розробки постійних типових програм виробничої практики з установленими видами робіт, які виконуються на підприємстві-замовнику. Типові програми уточнюються, конкретизуються і допрацьовуються відповідно до конкретних умов виробничої діяльності в поточному навчальному році.

Завдання майстра полягає в тому, щоб визначити виробничі процеси і відповідні робочі місця, що сприяють найкращій організації виробничої практики.

Під час вступного інструктажу майстер повинен постійно спиратися на теоретичні знання учнів і набутий ними виробничій досвід. Він також повинен ураховувати, що певний вид роботи учні групи можуть виконувати одночасно в різних бригадах. Тому після проведення загальної частини інструктажу треба зупинитися на особливостях виконання роботи в кожній бригаді.

Вступний інструктаж можна провести в такій послідовності: організація робочого місця і праці в бригаді, виконанні монтажних операцій і забезпечення якості виконуваних робіт, правила техніки безпеки. Після інструктування рекомендується вивести учнів на будівельний майданчик, робочі місця і разом з майстром дільниці показати їм окремі прийоми встановлення конструкцій, розміщення робітників під час виконання монтажних операцій, небезпечну зону робочого місця.

Характер поточного інструктажу залежить від виду операцій, які виконують учні у виробничих процесах. Він може бути індивідуальним або колективним. Майстер проводить поточний індивідуальний інструктаж, якщо в роботі окремих учнів виявлено недоліки, а колективний – коли у більшості учнів, зайнятих в одному технологічному процесі виявлено однотипні помилки в роботі.

Майстер повинен ознайомитися з організацією робочих місць бригад, в яких проходять практику учні, і відвідати робочі місця передових бригад. Від знання та вміння майстра знайти відмінні риси в організації робочого місця передових бригад залежить якість інструктування учнів.

Майстер повинен реагувати на факти неорганізованості, що мають місце на будівельному майданчику, на порушення умов складання конструкцій і вказати на ці недоліки під час інструктажу, пояснюючи, як можна цього уникнути. Необхідно підкреслити, що інструменти і пристрої слід розташовувати так, щоб виключити непотрібні витрати часу на їх додаткове переміщення і пошук.

Майстер повинен постійно цікавитись і докладно вивчати передовий дослід і активно навчати цього учнів.

Майстер повинен широко використовувати інструктажі з передових методів праці, що їх проводять інженерно – технічні працівники будівельної організації та інструкції в період виробничої практики учнів.

Майстер дільниці дає характеристику передового методу взагалі, бригадир інструктує учнів з питання організації праці в бригаді, а потім майстер дільниці і майстер виробничого навчання спільно інструктують учнів поопераційно. Підбиваючи підсумки вивчення передового досвіду, майстер повинен підкреслити значення впровадження його в практику будівництва для народного господарства.

Насамперед майстер повинен уточнити роботи, які планують на об’єкті в цей час. Потім йому треба разом з інженерно – технічними працівниками дільниці ознайомитися з роботами, визначеними для робітничих бригад, у складі яких працюють учні, і окреслити можливий час їх виконання. При цьому використовують календарний план виконання робіт графік виконання монтажних робіт.

Майстер виробничого навчання під керівництвом старшого майстра разом з відповідальними працівниками організації своєчасно готують робочі місця, матеріали, конструктивні елементи, інструменти, пристрої, необхідну документацію, забезпечують виконання норм і правил охорони праці і техніки безпеки.

Роботою майстра виробничого навчання на будівельних об’єктах керують директор училища, його заступники і старший майстер.

Майстер багато приділяє уваги комплексному методичному забезпеченню уроків, вбачаючи в цьому головну передумову результативності навчання. Добре обладнанні робочі місця учнів.

Контроль за практикою та облік успішності учнів є важливими засобами підвищення якості навчання і вдосконалення виробничої практики.