Лабораторна робота № 13 Виробництво комбікормової крупки в лабораторних умовах
Мета роботи.
У результаті проведення роботи студент повинен: знати різні способи виробництва крупки на комбікормових заводах, методи і методики визначення фізичних властивостей, значення цих властивостей для оцінки її якості; вміти визначити фізичні властивості крупки, опрацювати результати та отримати характеристики, зробити висновки.
Завдання на виконання роботи.
1. Вивчити технологічні способи виробництва крупки, її значення та використання в технології комбікормів.
2. Отримати комбікормову крупку та проаналізувати її якісні характеристики.
Установки, прилади, лабораторний посуд, реактиви.
Устаткування для визначення фізичних властивостей комбікормів, прес-гранулятор, пропарювач, змішувач, термометр, сушильна шафа, подрібнювач гранул, молоткова дробарка, набір сит тощо.
Теоретичні відомості.
Утворення гранул пояснюється дією капілярних сил, які виникають в середині спресованого матеріалу при зближенні частинок. Гранули і брикети за фізичною структурою являють ущільнену масу з дуже розвиненою капілярною системою, заповненою вологою, внаслідок чого виникають значні сили поверхневого натягу. Ці сили намагаються наблизити частинки тим сильніше, чим менші проміжки між ними, тобто, чим щільніше спресована маса.
Комбікорми у вигляді крупки виробляють для молодняку сільськогосподарської птиці і риби. Комбікормову крупку пропонують також для кролів, свиней і інших видів тварин. Крупку отримують шляхом гранулювання розсипного комбікорму, охолодження і подрібнення гранул, сортування продуктів подрібнення з використанням двох сит: верхнього (діаметр 3 – 4 мм) і нижнього (діаметр 1 мм).
Ефективність технологічного процесу виробництва комбікормової крупки оцінюють за виходом крупки і кількістю проходу крізь нижнє сито, визначають також продуктивність процесу і питомі енергозатрати.
Вихід крупки визначають за формулою:
,
% (13.1)
де Мкр – маса крупки, отриманої з подрібнених гранул, г,
Мгр – маса подрібнених гранул, г.
Технологія вважається ефективною, якщо вона забезпечує вихід крупки не менше 70 % і прохід крізь сито з отворами ø 1 мм не більше 18 %.
Порядок виконання роботи.
1. Ефективність подрібнення гранульованих комбікормів і виділення комбікормової крупки.
Роботу виконують, використовуючи два зразки гранульованого комбікорму для молодняку сільськогосподарської птиці по 1000 г кожний.
Перший зразок комбікорму подрібнюють в молотковій дробарці при встановленні сита з отворами ø 6 мм. Другий зразок комбікорму подрібнюють в подрібнювачі гранул. Обидва зразки просіюють на наборі сит: верхнє з отворами ø 3 мм, нижнє – з отворами ø 1 мм.
Одержану крупку, прохід верхнього сита і схід з нижнього сита, зважують. Визначають кут природного нахилу, об’ємну масу комбікормової крупки.
Результати експериментів записують в табл. 13.1.
Молоткова дробарка:
- кут природного нахилу:
;
- об’ємна маса:
.
Подрібнювач гранул:
- кут природного нахилу:
;
- об’ємна маса:
.
Таблиця 13.1 - Ефективність отримання комбікормової крупки
Спосіб подрібнення комбікорму |
Маса, г |
Вихід крупки, % |
Фізичні властивості |
||||
зразки гранул |
схід з сита ø 3 мм |
крупки |
прохід сита ø 1 мм |
кут природного нахилу, град |
об’ємна маса, кг/м3 |
||
Молоткова дробарка
|
|
|
|
|
|
|
|
Подрібнювач гранул
|
|
|
|
|
|
|
|
2. Ефективність виробництва комбікормів у вигляді суміші крупок кормових засобів.
Для виробництва вибирають рецепт комбікорму для сільськогосподарської птиці. Маса загальної порції – 2000 г. Зернові компоненти пропарюють 15 хв. під тиском пари 0,20 МПа. Зерно охолоджують до температури, яка перевищує температуру навколишнього середовища не більше як на 10 ˚С і подрібнюють в молотковій дробарці при встановленні сита з отворами діаметром 4 – 5 мм. Зразок просіюють на наборі сит: верхнє з отворами діаметром 3 мм, нижнє – з отворами діаметром 1 мм. Схід з верхнього сита подрібнюють і визначають вихід крупки.
Незернові компоненти і борошнисту фракцію зерна дозують і змішують 4 хв. Отриману суміш пропарюють під тиском 0,20 МПа протягом 2 хв. без створення надлишкового тиску в робочій зоні. Потім суміш гранулюють на вертикальному штоковому пресі при температурі матриці 80 – 85 ˚С. Гранули охолоджують до температури, яка перевищує температуру навколишнього середовища не більше як на 10 ˚С і подрібнюють в подрібнювачі гранул. Зразок просіюють на наборі сит: верхнє з отворами діаметром 3 мм, нижнє – з отворами діаметром 1 мм. Всі фракції зважують і визначають вихід незернової крупки.
Потім вивчають фізичні властивості зернової і незернової крупок, готують порцію масою 1000 г з цих крупок і змішують 2 хв. Визначають фізичні властивості комбікорму у вигляді суміші крупок.
Всі отримані результати записують в табл. 13.2.
Крупка із зерна:
- кут природного нахилу:
;
- об’ємна маса:
.
Крупка із не зернових компонентів та борошнистої фракції:
- кут природного нахилу:
;
- об’ємна маса:
.
Суміш крупок:
- кут природного нахилу:
;
- об’ємна маса:
.
Таблиця 13.2 - Ефективність виробництва комбікормів у вигляді суміші крупок
Вид крупки, комбікорм |
Маса, г |
Вихід крупки, % |
Фізичні властивості |
||||
зразок сировини |
схід з сита ø 3 мм |
крупка |
прохід сита ø 1 мм |
кут природного нахилу, град |
об’ємна маса, кг/м3 |
||
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Аналіз одержаних результатів. Висновки і рекомендації.
Запитання для самоперевірки.
1. Яка мета отримання комбікормової крупки і які є показники оцінки ефективності цього процесу?
2. Які фактори впливають на технологічний процес утворення крупки з комбікормів?
3. Дайте ситову характеристику комбікормової крупки та призначення її виробництва.
4. Яким чином оптимально вирішити питання організації технологічного процесу виробництва комбікормової крупки на підприємстві?
Рекомендована література: [2, 3, 8].