Висновок
В результаті написання даної контрольної роботи можна зробити наступні висновки.
Важливе значення при побудові процесу навчання має облік індивідуальних особливостей учнів.
При вивченні індивідуальних особливостей дітей слід звертати увагу на вивчення їх фізичного стану і здоров'я, від яких багато в чому залежить їх увагу на уроці, занятті і загальна працездатність. Потрібно знати раннє перенесені учнем захворювання, важко відбилися на його здоров'ї, хронічні хвороби, стан зору ісклад нервової системи. Все це буде допомагати правильно дозувати фізичні навантаження, а також позначається на участь у різних спортивно-масових заходах. Дуже важливо знати особливості пізнавальної діяльності дітей, властивість їх пам'яті, схильність та інтереси, а також схильність до більш успішному вивченню тих чи інших предметів. З урахуванням цих особливостей здійснюється індивідуальний підхід до дітей у навчанні: сильніші потребують додаткових заняттях з тим, щоб інтенсивніше розвивалися їхні інтелектуальні здібності; слабейшим дітям потрібно надавати індивідуальну допомогу у навчанні, розвивати їх пам'ять, кмітливість, пізнавальну активність і т.д.
Велику увагу необхідно приділяти вивченню чуттєво-емоційної сфери дітей і своєчасно виявляти їх, хто відрізняється підвищеною дратівливістю, болісно реагує на зауваження, не вміє підтримувати доброзичливих контактів із товаришами. Не менш істотним є знання характеру кожної дитини з тим, щоб враховувати його при організації колективної діяльності, розподіл громадських доручень і подоланні негативних рис і якостей.
Нарешті, значне місце займає знання педагогами, таких важливих питань, які пов'язані з навчаються і вихованості дітей і включають в себе ступінь сприйнятливості, педагогічних впливів, а також динаміку формування тих чи інших особистісних якостей. Таким чином, тільки глибоке вивчення і знання особливостей розвитку кожної дитини створює умова для успішного обліку цих особливостей у процесі навчання і виховання.
Список використаної літератури
1. Єрмолаєва М.В., Захарова А.Є., Калініна Л.І., Наумова С.І. «Психологічна практика в системі освіти». М.: Видавництво «Інститут практичної психології»,Воронеж: НВО «МОДЕК», 1998р
2. Степаненков Н. К. Педагогіка. М., 2001.
3. Тихомирова Л.Ф. Розвиток інтелектуальних здібностей школяра. Ярославль. «Академія розвитку», 1996.
4. Бех І.Д. Виховання особистості. У 2 к. Кн. 2.– К.: Либідь, 2003.
5. Вільга І. Врахування сталих індивідуальних рис особистості як аспект гуманізації навчання і виховання // Педагогіка і психологія, 1998.
6. Волкова Н.П. Педагогіка. – К.: Академія, 2002.
7. Глобчак В. Особистістно орієнтоване навчання і виховання молодших школярів на уроках у початковій ланці // Рідна школа, 2004.
8. Гуревич К.М. Индивидуально-психологические особенности школьников. – М.: Знание, 1988.
9. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання. – К.: Вища школа, 1997.
10. Крюкова Д. До проблем удосконалення навчально-виховного процесу в навчальному закладі // Рідна школа. – 2003.
11. Фіцула М.М. Педагогіка. – Тернопіль: Навчальна книга, 1997.
12. Фіцула М.М. Педагогіка. – К.: Академвидав, 2003.
13. Дичківська І.М. Іноваційні педагогічні технології. - Львів: Новий світ -2000, 2005.
14. Ангеловский К. Учителя и инновации. М., 1999.
15. Колеченко А.К. Енциклопедия педагогики.
16. Нісамчук А.С. Сучасні педагогічні технології.