Анотація
В усіх педагогічних посібниках підкреслюється значення двох принципів: врахування вікових особливостей і здійснення виховання на основі індивідуального підходу. Психолого-педагогічні дослідження останніх десятиліть показали, що найважливіше значення має не стільки знання вихователем віку та індивідуальних особливостей, скільки урахування особистих характеристик і можливостей вихованців.
Індивідуальний підхід передбачає опору на індивідуальні якості. Останні виражають дуже важливі для виховання характеристики – спрямованість особистості, її ціннісні орієнтири, життєві плани, сформовані настанови, домінуючі мотиви діяльності і поведінки. Ні вік, взятий окремо, ні індивідуальні особливості особистості (характер, темперамент, воля), розглянуті ізольовано від названих провідних якостей, не забезпечують достатньої основи орієнтованого виховання.
Метою даної роботи є загальне вивчення та ознайомлення з темою індивідуально - психологічних особливостей у сучасному навчально - виховному процесі. Та поглиблене дослідження індивідуального навчання.
Зміст
Вступ………………………………………………………………………………………7
Розділ 1. Стан і розвиток індивідуального підходу до учнів в історії педагогічної думки………………………………………………………………………………………9
1.1. Теорія та практика індивідуалізації навчально-виховної взаємодії при роботі з обдарованими та творчими учнями…………………………………………..16
Розділ 2. Індивідуалізація і диференціація навчання…………………………………22
Розділ 3. Індивідуально – психологічні передумови ефективності діяльності студента…………………………………………………………………………………..26
Висновок………………………………………………………………………………...29
Список використаної літератури…………………………………………………….31
Вступ
У людському суспільстві розвиток проявляється загальне і особливе. Загальне властиве всім людям певного віку, особливе відрізняє окремої людини. Особливе в людині називають індивідуальним, а особистість з яскраво вираженим особливим - індивідуальністю. Індивідуальність характеризується сукупністю інтелектуальних, вольових, моральних, соціальних та інших рис особистості, якого помітно відрізняють дану людину від інших людей. Кожналюдина єдиний і неповторний у своїй індивідуальності. Індивідуальність виражається в індивідуальних особливостях. Виникнення індивідуальних особливостей пов'язане з тим, що кожна людина проходить свій особливий шлях розвитку, набуваючи на ньому різні типологічні особливості вищої нервової діяльності. Останні впливають на своєрідність виникають якостей. До індивідуальних особливостей відноситься своєрідність сприймання, мислення, пам'яті, уяви, особливості інтересів, нахилів, здібностей,темпераменту, характеру особистості.
Ними в значній мірі обумовлено формування всіх якостей. Чи повинні у вихованні та навчанні враховуються індивідуальні особливості? Я вважаю, що процес навчання має максимально спиратися на індивідуальність. Індивідуальний підхід полягає в управлінні людиною, заснованому на глибокому знанні рис його особистості і його життя. Коли ми говоримо про індивідуальний підхід, то маємо на увазі не пристосування мети і основного змісту навчання до окремого школяреві, а пристосування форм і методів педагогічного впливу до індивідуальних особливостей з тим, щоб забезпечити запроектований рівень розвитку особистості. Індивідуальний підхід створює найсприятливіші можливості для розвитку пізнавальних сил, активності, схильності і обдарувань кожного учня.
Об’єкттом даної роботи є теорія та практика реалізації індивідуально – психологічного підходу в історії педагогічної науки.
Предметом дослідження є індивідуальний підхід до учнів як умова ефективної педагогічної роботи в сучасних вітчизняних закладах освіти.
Мета роботи: на основі теоретичного аналізу психолого-педігогічної літератури узагальнити сутність індивідуального підходу в організації педагогічного процесу; охарактеризувати основні категорії дітей, які його потребують.