Міністерство освіти і науки молоді та спорту України Тернопільський національний технічний університет ім. І. Пулюя

 

Кафедра приладів та

контрольно вимірювальних

систем

 

 

 

Реферат

На тему:

“Контроль шорсткості поверхонь”

 

 

 

 

  Виконав:

Студент групи ХС-21

Аношкін Іван Володимирович

Перевірив :

Апостол Юрій Орестович

 

 

 

 

 

 

 

Тернопіль - 2016

Шорсткість поверхні — характеристика нерівностей, виражена у числових величинах, що визначають ступінь їхнього відхилення на базовій довжині від теоретично гладких поверхонь заданої геометричної форми.

Нормальний профіль та параметри шорсткості

Шорсткість поверхні  — важливий показник у технічній характеристиці виробу та точності його виготовлення, що впливає на експлуатаційні властивості деталей і вузлів машин — стійкість до зносу поверхонь тертя, витривалість, корозійну стійкість, збереження натягу у пресових з'єднаннях тощо.

За ГОСТ 2789 “Шорсткість поверхні” встановлено 14 класів чистоти поверхні. Класи чистоти з 6-го по 14-й можуть бути розділені додатково на розряди а, б, в. Критерієм для віднесення поверхні до того або іншого класу чистоти є величина висоти нерівностей або середнє арифметичне відхилення профілю.

Примірний зв'язок між класом чистоти поверхні і способом обробки такий:

1-ий клас — чорнове розточування, стругання, свердління отворів діаметром понад 15 мм;

4 і 5-й класи — чорнове точіння, розвірчування, фрезерування, нарізування різьби;

5 і 7-й класи — точіння, стругання, розточування отворів у чавуні, фрезерування, зубофрезерування і стругання, нарізування різьби плашкою;

5—9-й класи — плоске і кругле (від 7-го класу) шліфування;

7—9-й класи — шліфування внутрішнє;

7—10-й класи — полірування, протягування;

10—13-й класи — доводка.

При виборі класу шорсткості поверхні конструктор повинен враховувати, що при підвищенні вимог до шорсткості поверхні значно зростає трудомісткість обробки.

Для позначення всіх класів чистоти поверхні встановлюється єдиний знак, поруч вказується номер класу, а якщо потрібно - і розряд. Шорсткість поверхні вимірюється в напрямку, який дає найбільше значення. Контроль шорсткості поверхні здійснюється приладами (оптичними та щупів), а також порівнянням контрольованої поверхні з поверхнею зразків.

Контроль шорсткості поверхні в цеху здійснюється щуповими приладами або звіренням поверхні із зразками шорсткості (неозброєним оком або за допомогою порівняльних мікроскопів).

Вихідні зразки шорсткості поверхні являють собою металеві плитки з плоскою робочою поверхнею, на якій нанесені однакові штрихи, розташовані в певному порядку.

Робочі зразки шорсткості поверхні являють собою набори металевих брусків з плоскою або циліндричної робочою поверхнею, обробленої різними способами за певних режимах. За результатами вимірювань бруски віднесені до відповідних класів чистоти.

При технічному вимірі порівнюють шорсткість їх поверхні з шорсткістю поверхні зразка, виготовленого з того матеріалу, що і деталь, з тим же видом механічної обробки і має клас чистоти, відповідний вказаною в кресленні на деталь.