- •Житомирський національний агроекологічний університет
- •1. Корми, годівля та продуктивність тварин
- •1.1. Біохімічний склад кормів, кормових добавок, преміксів, бар і стимуляторів продуктивності с.-г. Тварин.
- •1.2. Споживання кормів та фактори, що його визначають
- •1.1. Біохімічний склад кормів, кормових добавок, преміксів, бар і стимуляторів продуктивності с.-г. Тварин.
- •1.1.1. До питання оцінки поживності кормів за системою Ван Соєста.
- •Визначення енергетичної поживності корму
- •Посилання
- •Структурна клітковина
- •1.1.2. Вплив факторів навколишнього середовища на поживність кормів
- •1.1.2.1. Вид та морфологія рослин
- •1.1.2.2. Вік та фаза дозрівання рослин
- •1.1. Терміни, які пропонуються nrc для характеристики фаз дозрівання кормових рослин
- •1.1.2.3. Температура
- •1.1.2.4. Освітленість та тривалість дня
- •1.1.2.5. Волога
- •1.1.2.6. Дефоліація та захворювання
- •1.2. Вплив факторів навколишнього середовища на хімічний склад та поживну цінність рослин (Van Soest p. J., 1994).
- •1.1.2.7. Родючість ґрунту
- •1.1.2.8. Добрива
- •1.1.2.9. Органічне ведення землеробства та якість кормів
- •1.1.2.10. Взаємодія факторів навколишнього середовища.
- •1.1.3. Стимулятори продуктивності тварин, ферментні препарати та премікси у тваринництві.
- •1.1.3.1. Класифікація кормових добавок
- •1.1.3.2. Стимулятори продуктивності- загальна характеристика. Загальні принципи застосування біостимуляторів у тваринництві.
- •Стимулятори росту
- •Стимулятори травлення
- •Ксантофіли.
- •1.3. Корми, багаті на ксантофіл 1
- •Антиоксиданти
- •Ароматичні речовини
- •Інгібітори плісені
- •Медичні препарати та антигельмінтні препарати
- •Транквілізатори
- •1.1.6.3. Ферментні препарати. Загальна характеристика, одержання та принципи застосування у тваринництві
- •Роль екзогенних кормових ферментів в тваринництві.
- •1.1.6.4. Премікси, загальна характеристика та застосування у тваринництві, принципи розробки та виготовлення.
- •1.2. Споживання кормів та фактори, що його визначають
- •Фактори що впливають на споживання.
- •1.4. Показники якості травостою та його споживання вівцями (Van Soest p. J., 1994).
- •1.5. Споживання корму коровами в залежності від перетравності корму (Van Soest p. J., 1994).
- •1.6. Споживання корму великими та дрібними жуйними тваринами (Van Soest p. J., 1994).
- •1.7. Споживання корму худими та вгодованими коровами в залежності від перетравності сухої речовини (Van Soest p. J., 1994).
- •2. Механізми травлення у сільськогосподарських тварин
- •2.1. Система органів травлення сільськогосподарських тварин та птиці
- •2.6. Швидкість проходження корму вздовж шлунково-кишкового тракту
- •2.1. Система органів травлення сільськогосподарських тварин та птиці
- •Класифікація тварин за типом кормової поведінки.
- •2.2. Класифікація тварин відповідно до анатомічної будови травної системи
- •2.1. Загальна схема травних процесів в шлунково-кишковому тракті тварин
- •2.4. Класифікація тварин відповідно до топографії процесів мікробного травлення
- •2.2. Класифікація тварин відповідно до анатомічної будови шлунково-кишкового травлення, типу кормової поведінки та топографії процесів мікробного травлення (Van Soest p. J., 1994).
- •Передумови проходження ферментації
- •Зброджувальна ємність
- •2.3. Об’єми різних відділів шлунково-кишкового тракту (у % від живої маси тварин) (Van Soest p. J., 1994).
- •2.4. Відносна ферментативна ємність шлунково-кишкового тракту різних тварин (в % від загальної) (Van Soest p. J., 1994).
- •Фізіологія постгастричної ферментації
- •2.5. Вплив структури раціону на концентрацію лжк в шлунково- кишковому тракті свиней, бичків кастратів та коней (Van Soest., 1994).
- •Утилізація речовин в нижніх відділах шлунково – кишкового тракту
- •Мікробне бродіння та баланс азоту в організмі тварин
- •2.5. Порівняльна характеристика травлення
- •2.6. Перетравність фракцій клітковини нежуйними (Van Soest p. J., 1994).
- •2.6. Швидкість проходження корму вздовж шлунково-кишкового тракту
- •2.7. Порівняльна швидкість частинок корму та рідини в шлунково-кишковому тракті тварин (Van Soest p. J., 1994).
- •2.7. Розміри тварин і обмеження
- •2.8. Розміри тіла та румінація (Van Soest p. J., 1994).
- •2.9. Кормова поведінка травоїдних по відношенню до кормів з високим вмістом клітковини
- •3. Інтер”єрні тести продуктивності сільськогосподарських тварин.
- •3.1. Інтер'єр тварин
- •3.2. Морфологічні параметри
- •3.1. Середнє співвідношення тканин вим'я лактуючих корів (1-5 місяці лактації, і.І. Черкашенко, 1959)
- •3.2. Середні показники (мкм) мікроструктури долей і половин вим’я лактуючих корів (1-5 місяці лактації, і.І. Черкащенко, 1959)
- •3.3. Показники маси, продуктивності, співвідношення тканин і мікроструктури долей вим'я у корів чорно-рябої породи з різною його формою (і.І. Черкащенко, 1959)
- •3.4. Співвідношення в розвитку шарів шкіри в зв'язку з продуктивністю (б.Т. Харламов, 1974)
- •3.5. Морфологічний склад туші різних порід великої рогатої худоби в 18-місячному віці
- •3.3. Фізіологічні параметри
- •3.6. Теплопродукція різних видів тварин
- •3.4. Біохімічні параметри
- •3.7. Взаємозв'язок між молочною продуктивністю та біохімічними показниками крові у корів чорно-рябої породи різних селекцій (є.І. Федорович, 1999)
- •3.9. Вміст білка і білкових фракцій у сироватці крові в залежності від віку та продуктивності корів чорно-рябої жудоби західного регіону Укрїии (м±m, %) (в.С Федорович, є.І. Федорович, 1999)
- •3.10. Вміст фракцій глобулінів у сироватці крові в залежності від віку і продуктивності корів чорно-рябої худоби західного регіону України (м±m, г %) (в.С. Федорович, є.І. Федорович, 1999)
- •3.12. Вміст глюкози в сироватці крові російських рисаків різного класу жвавості (б.М. Гопка, й.З. Сірацький, в.Є. Скоцик, с.А. Осадчий, д.Б. Гопка, 1997)
- •3.13. Вміст загальних ліпідів, тригліцеридів та холестерину у сироватці крові коней різного класу жвавості (в.Є. Скоцик, 1998)
- •3.14. Біохімічний склад крові середнє- і високо-жирномолочних корів (в середньому за лактацію) (в.І. Волгін. 1972)
- •3.5. Поліморфізм білків крові та його значення в оцінюванні походження та племінної цінності тварин
- •4. Біологічні основи молочної продуктивності тварин.
- •4.1. Біохімія молочної залози і молока Загальна характеристика
- •Фізико-хімічні властивості молока
- •Хімічний склад молока
- •4.1. Хімічний склад молока, % (за о. І. Івашурою)
- •Утворення складових частин молока
- •4.2. Хімічний склад плазми крові і молока, %
- •Молозиво
- •4.3. Хімічний склад молозива в ранній післяпологовий період, %
- •4.2. Фактори, що впливають на молочну продуктивність
- •Роль протеїну в раціоні молочної худоби
- •Контроль рівня протеїну та міркування
- •Аналіз сечовини для діагностики порушень білкового обміну
- •Підгодівля мелясою на пасовищі та баланс азоту
- •Посилання
- •4.2.1.2. Захищений жир
- •Неестерифіковані жирні кислоти (Non-Esterified Fatty Acids, nefa)
- •Кормова піраміда:
- •Як правильно управляти продуктивністю молочної худоби
- •Технологія над усе
- •Біологія корови в транзитний період та механізми впливу захищеного холіну на здоровя печінки корови та профілактики кетозу. Холін як необхідна речовина для дійних корів
- •4.2.1.3. Катіонно-аніонний баланс раціону (dcad)
- •4.2.1.4. Стратегія годівлі корів в кінці сухостою та транзитний період
- •4.2.1.5. Кетоз – ознака порушень правил годівлі корів.
- •Окремі причини виникнення запалення ратиць:
- •Контроль годівлі молочних корів з використанням «Молочного графіка»
- •Аналіз сечовини для діагностики порушень білкового обміну
- •Підгодівля мелясою на пасовищі та баланс азоту
- •4.3. Теоретичні основи виготовлення замінників молока
- •Молочний період
- •4.4. Стимулятори молочної продуктивності
- •5. Біологія яєчної продуктивності. Стимулятори яєчної продуктивності
- •5.1. Будова яйця
- •5.2. Хімічний склад яйця
- •5.3. Біосинтез складових частин яйця
- •5.4. Взаємозв'язок процесів травлення з яєчною продуктивністю курей
- •5.5. Фотоперіодизм, біологічна сутність та його використання на практиці
- •5.6. Напрямлений вплив на несучість
- •Кормові добавки в раціонах птиці.
- •6. Біологічні основи м'ясної продуктивності тварин. Стимулятори м'ясної продуктивності
- •6.1. М'язова тканина: структура, властивості та особливості будови у тварин.
- •Хімічний склад м’яса
- •6.2. Середній хімічний склад, %, і енергетична цінність м'яса сільськогосподарської птиці
- •6.3. Білки м’язового волокна
- •Хімічний склад сполучної тканини
- •Хімічний склад кісткової тканини
- •6.2. Біосинтез складових частин м’яса
- •6.3. Питанння регуляції м’ясної продуктивності
- •Кормові добавки для свиней.
- •6.4. Неповний перелік кормових добавок в раціони свиней 1 2
- •Стимулятори росту та імплантанти для великої рогатої худоби
- •7. Біологія шкіряної та вовнової продуктивності
- •7.1. Біологічні основи формування шкіряної продуктивності овець і кіз
- •7.2. Біологічні основи формування вовнової продуктивності овець
- •7.3. Хімічний склад вовни та біосинтез кератину
- •7.1. Вміст амінокислот у вовні, г на 100 г
- •7.4. Стимулятори шкіряної та вовнової продуктивності тварин
- •8. Біологія медової продуктивності. Стимулятори медової і воскової продуктивності бджіл
- •8.1. Фізіолого-біохімічні механізми травлення у медоносної бджоли
- •8.2. Біологія і стимулятори медової продуктивності бджіл
- •8.2. Хімічний склад деяких медів (за а. Ф. Губіним, 1967)
- •8.3. Загальна кислотність і зольність окремих монофлорних медів
- •Стимуляція медової продуктивності
- •8.3. Склад та фізико-хімічні властивості воску, прополісу, бджолиної отрути, квіткового пилку та маточного молочка
Посилання
Van Soest P. J. Use of detergents in the analysis of fibrous feeds. I. Preparation of fiber residues of low nitrogen content // J. Assoc. Off. Anal. Chem., 1963a. - Vol. 46. - P. 825-829.
Van Soest P. J. Use of detergents in the analysis of fibrous feeds. II. A rapid method for the determination of fiber and lignin // J. Assoc. Off. Anal. Chem, 1963b. - Vol. 46. - P. 829-835.
Van Soest P. J. Nutritional Ecology of the Ruminant, 2nd ed. Cornell University Press, Ithaca, NY., 1994.
Структурна клітковина
Для оцінки структури кормів та раціонів у різних країнах використовують різні показники та системи оцінювання. Одним із найпоширеніших є вміст сирої клітковини (XF) з виокремленням у ній структурної клітковини (sXF), а також показник структури корму (SW).
Структурною клітковиною (sXF) називають ту частку сирої клітковини грубого корму, яка безпосередньо покращує моторику рубця. Саме вона визначає інтенсивність жування корму та виділення слини, кількість якої забезпечує оптимальну кислотність у рубці. Під час оцінки за цією системою кожному видові корму присвоюється певний коефіцієнт, який характеризує структурність його клітковини. Так, наприклад, у якісному сіні вся сира клітковина є структурною, завдяки чому воно отримує коефіцієнт 1; для силосу цей коефіцієнт дорівнює 0,7–0,8; у свою чергу, концентрати через майже цілковиту відсутність у них структурованої клітковини мають коефіцієнт 0. Згідно з рекомендаціями європейських експертів, показник структурної клітковини у раціонах великої рогатої худоби повинен бути щонайменше 9–12% (в СР раціону), а сирої клітковини — 16–18%.
1.1.2. Вплив факторів навколишнього середовища на поживність кормів
Рослина і тварина взаємозалежні елементи навколишнього середовища. Рослина для тварин є джерелом поживних речовин, а тварина сприяє кругообігу речовин в екосистемі та їх надходженню в рослину.
В процесі еволюції пристосування рослин до тварин проходило не за рахунок повного захисту від споживання тваринами, а скоріше за рахунок симбіотичних відносин між рослиною і твариною. Дані симбіотичні відносини визначають здатність рослин відновлюватись (повторний ріст) за рахунок накопичених резервних поживних речовин.
На ріст та хімічний склад рослин значною мірою впливають ґрунт, погода, тварини, хвороби.
Для захисту від несприятливих факторів навколишнього середовища рослинна накопичує резервні поживні речовини, які використовуються для захисту рослини в холодні та несприятливі періоди року, повторного відростання весною, або після скошування або випасу тваринами. Резервні поживні речовини загалом характеризуються високою перетравністю.
З іншого боку для свого захисту рослина утворює цілий ряд структурних та анти поживних компонентів - лігнін, кутин, феноли, алкалоїди, які захищають рослини від вітру, хвороб, тварин. Дані речовини відрізняються низькою поживністю, або навіть шкідливі для тварин.
Хімічний склад рослин та, відповідно, їх хімічна цінність є результатом розподілення фотосинтетичних ресурсів у різних частинах та тканинах рослини. Поживність рослин загалом асоціюється з надземною частиною рослини. Високопоживні речовини накопичуються всередині клітини, а малопоживні – у структурі клітинних стінок.