Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції2015 рік.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
9.63 Mб
Скачать

Посилання

  1. Van Soest P. J. Use of detergents in the analysis of fibrous feeds. I. Preparation of fiber residues of low nitrogen content // J. Assoc. Off. Anal. Chem., 1963a. - Vol. 46. - P. 825-829.

  2. Van Soest P. J. Use of detergents in the analysis of fibrous feeds. II. A rapid method for the determination of fiber and lignin // J. Assoc. Off. Anal. Chem, 1963b. - Vol. 46. - P. 829-835.

  3. Van Soest P. J. Nutritional Ecology of the Ruminant, 2nd ed. Cornell University Press, Ithaca, NY., 1994.

Структурна клітковина

Для оцінки структури кормів та раціонів у різних країнах використовують різні показники та системи оцінювання. Одним із найпоширеніших є вміст сирої клітковини (XF) з виокремленням у ній структурної клітковини (sXF), а також показник структури корму (SW).

Структурною клітковиною (sXF) називають ту частку сирої клітковини грубого корму, яка безпосередньо покращує моторику рубця. Саме вона визначає інтенсивність жування корму та виділення слини, кількість якої забезпечує оптимальну кислотність у рубці. Під час оцінки за цією системою кожному видові корму присвоюється певний коефіцієнт, який характеризує структурність його клітковини. Так, наприклад, у якісному сіні вся сира клітковина є структурною, завдяки чому воно отримує коефіцієнт 1; для силосу цей коефіцієнт дорівнює 0,7–0,8; у свою чергу, концентрати через майже цілковиту відсутність у них структурованої клітковини мають коефіцієнт 0. Згідно з рекомендаціями європейських експертів, показник структурної клітковини у раціонах великої рогатої худоби повинен бути щонайменше 9–12% (в СР раціону), а сирої клітковини — 16–18%.

1.1.2. Вплив факторів навколишнього середовища на поживність кормів

Рослина і тварина взаємозалежні елементи навколишнього середовища. Рослина для тварин є джерелом поживних речовин, а тварина сприяє кругообігу речовин в екосистемі та їх надходженню в рослину.

В процесі еволюції пристосування рослин до тварин проходило не за рахунок повного захисту від споживання тваринами, а скоріше за рахунок симбіотичних відносин між рослиною і твариною. Дані симбіотичні відносини визначають здатність рослин відновлюватись (повторний ріст) за рахунок накопичених резервних поживних речовин.

На ріст та хімічний склад рослин значною мірою впливають ґрунт, погода, тварини, хвороби.

Для захисту від несприятливих факторів навколишнього середовища рослинна накопичує резервні поживні речовини, які використовуються для захисту рослини в холодні та несприятливі періоди року, повторного відростання весною, або після скошування або випасу тваринами. Резервні поживні речовини загалом характеризуються високою перетравністю.

З іншого боку для свого захисту рослина утворює цілий ряд структурних та анти поживних компонентів - лігнін, кутин, феноли, алкалоїди, які захищають рослини від вітру, хвороб, тварин. Дані речовини відрізняються низькою поживністю, або навіть шкідливі для тварин.

Хімічний склад рослин та, відповідно, їх хімічна цінність є результатом розподілення фотосинтетичних ресурсів у різних частинах та тканинах рослини. Поживність рослин загалом асоціюється з надземною частиною рослини. Високопоживні речовини накопичуються всередині клітини, а малопоживні – у структурі клітинних стінок.