- •Житомирський національний агроекологічний університет
- •1. Корми, годівля та продуктивність тварин
- •1.1. Біохімічний склад кормів, кормових добавок, преміксів, бар і стимуляторів продуктивності с.-г. Тварин.
- •1.2. Споживання кормів та фактори, що його визначають
- •1.1. Біохімічний склад кормів, кормових добавок, преміксів, бар і стимуляторів продуктивності с.-г. Тварин.
- •1.1.1. До питання оцінки поживності кормів за системою Ван Соєста.
- •Визначення енергетичної поживності корму
- •Посилання
- •Структурна клітковина
- •1.1.2. Вплив факторів навколишнього середовища на поживність кормів
- •1.1.2.1. Вид та морфологія рослин
- •1.1.2.2. Вік та фаза дозрівання рослин
- •1.1. Терміни, які пропонуються nrc для характеристики фаз дозрівання кормових рослин
- •1.1.2.3. Температура
- •1.1.2.4. Освітленість та тривалість дня
- •1.1.2.5. Волога
- •1.1.2.6. Дефоліація та захворювання
- •1.2. Вплив факторів навколишнього середовища на хімічний склад та поживну цінність рослин (Van Soest p. J., 1994).
- •1.1.2.7. Родючість ґрунту
- •1.1.2.8. Добрива
- •1.1.2.9. Органічне ведення землеробства та якість кормів
- •1.1.2.10. Взаємодія факторів навколишнього середовища.
- •1.1.3. Стимулятори продуктивності тварин, ферментні препарати та премікси у тваринництві.
- •1.1.3.1. Класифікація кормових добавок
- •1.1.3.2. Стимулятори продуктивності- загальна характеристика. Загальні принципи застосування біостимуляторів у тваринництві.
- •Стимулятори росту
- •Стимулятори травлення
- •Ксантофіли.
- •1.3. Корми, багаті на ксантофіл 1
- •Антиоксиданти
- •Ароматичні речовини
- •Інгібітори плісені
- •Медичні препарати та антигельмінтні препарати
- •Транквілізатори
- •1.1.6.3. Ферментні препарати. Загальна характеристика, одержання та принципи застосування у тваринництві
- •Роль екзогенних кормових ферментів в тваринництві.
- •1.1.6.4. Премікси, загальна характеристика та застосування у тваринництві, принципи розробки та виготовлення.
- •1.2. Споживання кормів та фактори, що його визначають
- •Фактори що впливають на споживання.
- •1.4. Показники якості травостою та його споживання вівцями (Van Soest p. J., 1994).
- •1.5. Споживання корму коровами в залежності від перетравності корму (Van Soest p. J., 1994).
- •1.6. Споживання корму великими та дрібними жуйними тваринами (Van Soest p. J., 1994).
- •1.7. Споживання корму худими та вгодованими коровами в залежності від перетравності сухої речовини (Van Soest p. J., 1994).
- •2. Механізми травлення у сільськогосподарських тварин
- •2.1. Система органів травлення сільськогосподарських тварин та птиці
- •2.6. Швидкість проходження корму вздовж шлунково-кишкового тракту
- •2.1. Система органів травлення сільськогосподарських тварин та птиці
- •Класифікація тварин за типом кормової поведінки.
- •2.2. Класифікація тварин відповідно до анатомічної будови травної системи
- •2.1. Загальна схема травних процесів в шлунково-кишковому тракті тварин
- •2.4. Класифікація тварин відповідно до топографії процесів мікробного травлення
- •2.2. Класифікація тварин відповідно до анатомічної будови шлунково-кишкового травлення, типу кормової поведінки та топографії процесів мікробного травлення (Van Soest p. J., 1994).
- •Передумови проходження ферментації
- •Зброджувальна ємність
- •2.3. Об’єми різних відділів шлунково-кишкового тракту (у % від живої маси тварин) (Van Soest p. J., 1994).
- •2.4. Відносна ферментативна ємність шлунково-кишкового тракту різних тварин (в % від загальної) (Van Soest p. J., 1994).
- •Фізіологія постгастричної ферментації
- •2.5. Вплив структури раціону на концентрацію лжк в шлунково- кишковому тракті свиней, бичків кастратів та коней (Van Soest., 1994).
- •Утилізація речовин в нижніх відділах шлунково – кишкового тракту
- •Мікробне бродіння та баланс азоту в організмі тварин
- •2.5. Порівняльна характеристика травлення
- •2.6. Перетравність фракцій клітковини нежуйними (Van Soest p. J., 1994).
- •2.6. Швидкість проходження корму вздовж шлунково-кишкового тракту
- •2.7. Порівняльна швидкість частинок корму та рідини в шлунково-кишковому тракті тварин (Van Soest p. J., 1994).
- •2.7. Розміри тварин і обмеження
- •2.8. Розміри тіла та румінація (Van Soest p. J., 1994).
- •2.9. Кормова поведінка травоїдних по відношенню до кормів з високим вмістом клітковини
- •3. Інтер”єрні тести продуктивності сільськогосподарських тварин.
- •3.1. Інтер'єр тварин
- •3.2. Морфологічні параметри
- •3.1. Середнє співвідношення тканин вим'я лактуючих корів (1-5 місяці лактації, і.І. Черкашенко, 1959)
- •3.2. Середні показники (мкм) мікроструктури долей і половин вим’я лактуючих корів (1-5 місяці лактації, і.І. Черкащенко, 1959)
- •3.3. Показники маси, продуктивності, співвідношення тканин і мікроструктури долей вим'я у корів чорно-рябої породи з різною його формою (і.І. Черкащенко, 1959)
- •3.4. Співвідношення в розвитку шарів шкіри в зв'язку з продуктивністю (б.Т. Харламов, 1974)
- •3.5. Морфологічний склад туші різних порід великої рогатої худоби в 18-місячному віці
- •3.3. Фізіологічні параметри
- •3.6. Теплопродукція різних видів тварин
- •3.4. Біохімічні параметри
- •3.7. Взаємозв'язок між молочною продуктивністю та біохімічними показниками крові у корів чорно-рябої породи різних селекцій (є.І. Федорович, 1999)
- •3.9. Вміст білка і білкових фракцій у сироватці крові в залежності від віку та продуктивності корів чорно-рябої жудоби західного регіону Укрїии (м±m, %) (в.С Федорович, є.І. Федорович, 1999)
- •3.10. Вміст фракцій глобулінів у сироватці крові в залежності від віку і продуктивності корів чорно-рябої худоби західного регіону України (м±m, г %) (в.С. Федорович, є.І. Федорович, 1999)
- •3.12. Вміст глюкози в сироватці крові російських рисаків різного класу жвавості (б.М. Гопка, й.З. Сірацький, в.Є. Скоцик, с.А. Осадчий, д.Б. Гопка, 1997)
- •3.13. Вміст загальних ліпідів, тригліцеридів та холестерину у сироватці крові коней різного класу жвавості (в.Є. Скоцик, 1998)
- •3.14. Біохімічний склад крові середнє- і високо-жирномолочних корів (в середньому за лактацію) (в.І. Волгін. 1972)
- •3.5. Поліморфізм білків крові та його значення в оцінюванні походження та племінної цінності тварин
- •4. Біологічні основи молочної продуктивності тварин.
- •4.1. Біохімія молочної залози і молока Загальна характеристика
- •Фізико-хімічні властивості молока
- •Хімічний склад молока
- •4.1. Хімічний склад молока, % (за о. І. Івашурою)
- •Утворення складових частин молока
- •4.2. Хімічний склад плазми крові і молока, %
- •Молозиво
- •4.3. Хімічний склад молозива в ранній післяпологовий період, %
- •4.2. Фактори, що впливають на молочну продуктивність
- •Роль протеїну в раціоні молочної худоби
- •Контроль рівня протеїну та міркування
- •Аналіз сечовини для діагностики порушень білкового обміну
- •Підгодівля мелясою на пасовищі та баланс азоту
- •Посилання
- •4.2.1.2. Захищений жир
- •Неестерифіковані жирні кислоти (Non-Esterified Fatty Acids, nefa)
- •Кормова піраміда:
- •Як правильно управляти продуктивністю молочної худоби
- •Технологія над усе
- •Біологія корови в транзитний період та механізми впливу захищеного холіну на здоровя печінки корови та профілактики кетозу. Холін як необхідна речовина для дійних корів
- •4.2.1.3. Катіонно-аніонний баланс раціону (dcad)
- •4.2.1.4. Стратегія годівлі корів в кінці сухостою та транзитний період
- •4.2.1.5. Кетоз – ознака порушень правил годівлі корів.
- •Окремі причини виникнення запалення ратиць:
- •Контроль годівлі молочних корів з використанням «Молочного графіка»
- •Аналіз сечовини для діагностики порушень білкового обміну
- •Підгодівля мелясою на пасовищі та баланс азоту
- •4.3. Теоретичні основи виготовлення замінників молока
- •Молочний період
- •4.4. Стимулятори молочної продуктивності
- •5. Біологія яєчної продуктивності. Стимулятори яєчної продуктивності
- •5.1. Будова яйця
- •5.2. Хімічний склад яйця
- •5.3. Біосинтез складових частин яйця
- •5.4. Взаємозв'язок процесів травлення з яєчною продуктивністю курей
- •5.5. Фотоперіодизм, біологічна сутність та його використання на практиці
- •5.6. Напрямлений вплив на несучість
- •Кормові добавки в раціонах птиці.
- •6. Біологічні основи м'ясної продуктивності тварин. Стимулятори м'ясної продуктивності
- •6.1. М'язова тканина: структура, властивості та особливості будови у тварин.
- •Хімічний склад м’яса
- •6.2. Середній хімічний склад, %, і енергетична цінність м'яса сільськогосподарської птиці
- •6.3. Білки м’язового волокна
- •Хімічний склад сполучної тканини
- •Хімічний склад кісткової тканини
- •6.2. Біосинтез складових частин м’яса
- •6.3. Питанння регуляції м’ясної продуктивності
- •Кормові добавки для свиней.
- •6.4. Неповний перелік кормових добавок в раціони свиней 1 2
- •Стимулятори росту та імплантанти для великої рогатої худоби
- •7. Біологія шкіряної та вовнової продуктивності
- •7.1. Біологічні основи формування шкіряної продуктивності овець і кіз
- •7.2. Біологічні основи формування вовнової продуктивності овець
- •7.3. Хімічний склад вовни та біосинтез кератину
- •7.1. Вміст амінокислот у вовні, г на 100 г
- •7.4. Стимулятори шкіряної та вовнової продуктивності тварин
- •8. Біологія медової продуктивності. Стимулятори медової і воскової продуктивності бджіл
- •8.1. Фізіолого-біохімічні механізми травлення у медоносної бджоли
- •8.2. Біологія і стимулятори медової продуктивності бджіл
- •8.2. Хімічний склад деяких медів (за а. Ф. Губіним, 1967)
- •8.3. Загальна кислотність і зольність окремих монофлорних медів
- •Стимуляція медової продуктивності
- •8.3. Склад та фізико-хімічні властивості воску, прополісу, бджолиної отрути, квіткового пилку та маточного молочка
Роль екзогенних кормових ферментів в тваринництві.
Екзогенні (кормові) ферменти діють на компоненти комбікорму у травному каналі. Найчастіше їх використовують в птахівництві і свинарстві.
Класифікація кормових ферментів. Найбільш відомі екзогенні ферменти з родини целюлаз, а геміцелюлаз, які називають ксиланазами. Відомі також фітази (діють на фітиновий фосфор), кератинази, ліпази, протеази, амілази.
Сьогодні випробовуються не очищені препарати, а мультиензимні комплекси. Найбільш поширені є целовиридін, пектофоетидин, протосубтилін, пектоваморин, амілосубтилін, лізоцим, МЕКи (мультиензимна композиція) та ін.
При використанні вище названих ферментів на фістульних тваринах підвищується ферментація крохмалю і білку. Також відомі погляди про вплив ферментних препаратів на поліпшення енергетичного живлення . Також в деяких дослідженнях відмічається позитивний вплив ферментів на рівень гіпогенну, ліпідів, амінокислот та протеїну, що особливо важливо у годівлі молодняку свиней, в період його інтенсивного росту.
До основних передумов використання екзогенних ферментів при виробництві комбікормів слід віднести:
Широкому використанні кормів та раціонів, які мають помірну концентрацію енергію та доступність поживних речовин ( ячмінно-пшенична зерно суміш, висівки, шрот соняшнику та ін.),
Відсутністю або недостатньою кількістю (в молодому віці) у травному каналі власних ферментів, які спроможні розщепити складні полісахариди не крохмального походження,
3. Розширенним використанням високобілкових ресурсів, з підвищенним вмістом інгібіторів ферментації (горох, соя,ріпак, люпин, боби та ін.)
При виробництві ферментних добавок провідні біотехнологічні фірми використовують різні штами грибів, значно рідше бактерії і бацили. Грибні ферменти не мають неприємного запаху, культивування грибів проводять у кислому середовищі де майже немає патогенних бактерій, кожний препарат являє собою мультиензимну композицію.
Ферментну активність визначають на ефекті зниження вязкості розчину субстрату. Ця властивість сприяє зниженню в’язкості вмісту шкт тварин, що сприяє підвищенню їх продуктивності на 8-10%, та зниженню витрат кормів на одиницю продукції. Крім того зменшується споживання води, знижується вологість калу, що покращує гігієну станка. Також ферменти є ефективними при вимушеному використанні в раціонах свіже збираного зерна, яке загострює проблему в’язкості хімусу.
В якості наповнювачів використовують: сульфат амонію, борошно, кухонну сіль, крейду.
Роль ферментів у живленні тварин полягає у наступному:
Вони руйнують клітинні оболонки і підвищують доступність вмісту клітини для власних травних ферментів організму;
При цьому поліпшується засвоєння поживних речовин в тонкому відділі кишечника
Зменшуються негативний ефект анти поживних речовин,
Покращується мікро біоценоз кишковика за рахунок підвищення рівня моносахаридів та зниження в»язкості хімусу;
Компенсації дефіциту власних ферментів під час стресів у молодняку (при відлученні).
Технолого економічні наслідки застосування ферментів:
Загальне підвищення поживності раціонів на 5-10%,
Зниження витрат корму на одиницю приросту живої маси на 5-10%,
Підвищення приростів ЖМ на 6-10%,
Можливість заміни дорогих компонентів (соєвий шрот, кукурудзи) більш дешевими (соняшниковий шрот, горох, висівки, ячмінь, жито та ін.),
Покращення зоогігієни приміщення.
