2.2. Аналіз результатів дослідження

Для зручності аналізу отриманих результатів ми об’єднали їх у три групи:

1) Результати обстеження самооцінки дітей.

2) Результати вивчення дитячо-батьківських взаємин.

3) Результати вивчення формування самооцінки дитини у школі.

З метою первинного виявлення рівнів самооцінки дітей нами було використано методику „Сходинки”. Аналіз результатів подано у табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Визначення рівнів самооцінки дітей за методикою „Сходинки”

№ досл.	Неадекватно завищена самооцінка	Завищена самооцінка	Адекватна самооцінка	Занижена самооцінка
1	+
2			+
3				+
4		+
5				+
6			+
7			+
8		+
9				+
10			+
11	+
12				+
13			+
14			+
15				+
16		+
17	+
18		+

Дані таблиці свідчать, що за результатами тесту у трьох учнів із 18 виявилась неадекватно завищена самооцінка (16,6 %), завищену самооцінку виявлено у 4-х учнів (22,2 %), адекватну й занижену самооцінку мають 6 (33,4 %) та 5 учнів (27,8 %) відповідно.

При здійсненні оцінки результатів передусім було встановлено відношення дитини до себе. Переважна більшість дітей вважають себе „хорошими” й розміщають себе на верхніх сходинках драбини (13 випадків). При цьому, діти, які поставили себе на найвищу сходинку (2 випадки), не змогли обґрунтувати таку самооцінку, а одна дитини спробувала пояснити її таким чином „Всі кажуть, що я хороша дитина, бо я багато помагаю мамі”. Було визначено, що їх тип самооцінки цих дітей „неадекватно завищена” та „завищена”. Діти, які не вважають себе найкращими, підходили до оцінки себе більш об’єктивно і критично й пояснювали свій вибір різними причинами, наприклад: „Я іноді бешкетую”, „Я можу заважати дорослим” та ін. (адекватна самооцінка).

Рис 2.3. Розподіл рівнів самооцінки молодших школярів

Важливим для визначення самооцінки є співвідношення оцінок „за себе” і „за маму”. Діти з адекватною самооцінкою вважають, що мама поставить їх на самий верх драбинки, а самі себе ставлять трохи нижче – на другу-третю сходинку зверху. Це означає, що такі діти, відчуваючи тверду підтримку з боку найбільш значущих дорослих, вже виробили здатність досить критично підходити до оцінки себе як особистості. Їх автор методики називає „найбільш благополучними”.

Інший варіант результату тесту – висока думка дитини про себе збігається з думкою мами (4 випадки). Така ситуація може бути характерна для дітей:

– дійсно благополучних;

– інфантильних (всі оцінки розміщуються на найвищій сходинці, але при цьому немає обґрунтованих, розгорнутих формулювань, які пояснюють таке приписування);

– „компенсуючи” (видають бажане за дійсне). Самооцінку цих дітей було визначено як „адекватну”, але уточнено при проведенні методики „Дерево”.

Було виявлено ще один варіант розміщення – двоє дітей поставили себе вище, ніж, як вони вважають, поставила б їх мама. Автор методики вважає таку ситуацію неблагополучної для розвитку особистості дитини, оскільки розбіжність оцінок, помічена дитиною, означає її думки, що її не люблять. Самооцінка таких дітей занижена. Прогнозована дитиною низька оцінка з боку матері у виявлених випадках була пов’язана з наявністю в сім’ї інших маленьких дітей, які, на думку випробовуваних, будуть поміщені мамою на найвищу сходинку. Разом з тим саме для таких дітей надзвичайно важливо, щоб їхня позиція на верхній сходинці була підкріплена іншим дорослим. Тому цим дітям було поставлено запитання: „А хто з близьких все-таки поставить тебе на саму верхню сходинку?” В одному випадку виявилось, що це тато, а в іншому – бабуся і дідусь.

Інший проведений нами тест „Дерево” деталізував дані першого тесту. Результати дослідження та їх співвіднесення з результатами викоритснаня методики „Сходинки” відображено у табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Результати обстеження самооцінки дітей за методикою „Дерево”

Результати тесту	К-ть відп.	Рівень самооцінки
		Н/в	Завищ.	Адекв.	Заниж.
Установка на подолання перешкод	1			1
Товариськість, дружня підтримка	1			1
Бажання досягати успіхів, не долаючи труднощі	1	1
Стомлюваність, загальна слабкість, невеликий запас сил, сором’язливість	1				1
Мотивація на розваги	4	1	2		1
Відчуженість, замкненість тривожність	2				2
Відстороненість від навчального процесу, занурення у внутрішній світ	2		1		1
Комфортний емоційний стан, нормальна адаптація	4		1	3
Кризовий стан, „падіння в прірву”	1				1
Установка на лідерство, завищена самооцінка	1	1

Методика „Дерево” цінна тим, що респондент, обираючи певне зображення, проектує на малюнку власні (часто неусвідомлені, приховані) комплекси переживань і потреб. Природа проблем формування самооцінки в дитячому віці, досить потаємна, завуальована. Діти різняться за характером протікання нейродинамічних процесів. В одних дітей переважають процеси збудження, тому вони гіпердинамічні. Інші діти відчувають дефіцит уваги. Їх проблеми явні і швидше підлягають корекції. Є тихі, загальмовані діти, досить глибокі особистісні переживання котрих виявляються поза увагою дорослих. Методика дозволяє через символічне відображення в малюнку отримати діагностичну інформацію про ці проблеми і переживання.

При інтерпретації результатів тесту „Дерево” та співставленні із результатами тесту „Сходинки” висвітлюється цілісна картина оцінки дитиною власної особистості. Слід зазначити, що результати тесту досить варіативні – практично всі діти обрали різні варіанти запропонованих установок. Виявлено, що діти з адекватною самооцінкою обрали установку на подолання перешкод (1 випадок), товариські та дружні відносини (1 випадок), та вказали на комфортний емоційний стан (3 випадки).

Діти із неадекватно завищеною самооцінкою обрали позицію „бажання досягати успіхів, не долаючи труднощі” (1 випадок), мотивацію на розваги (1 випадок) та беззаперечну установку на лідерство (1 випадок). Діти із завищеною самооцінкою переважно мотивовані на розваги (2 випадки), демонструють комфортний емоційний стан (1 випадок). Одна дитина за результатом тесту „Сходинки” продемонструвала завищену самооцінку, а за результатом тесту „Дерево” обрала позицію „відстороненість від навчального процесу, занурення у внутрішній світ”. На думку автора тесту, це може свідчити про те, що ця дитина – обдарована особистість, яка зазнає певних труднощів у спілкуванні з оточуючими дорослими (батьками або вчителями).

Діти із заниженою самооцінкою характеризуються загальним браком життєвих сил, або хворобливою сором’язливістю (1 випадок), мотивовані на розваги (1 випадок), демонструють відчуженість, замкненість тривожність (2 випадки), відстороненість від навчального процесу, занурення у внутрішній світ (1 випадок), та кризовий стан (1 випадок). Це досить тривожні дані, які свідчать про необхідність детального вивчення емоційного стану таких дітей та застосування дієвих колекційних методик.

З метою виявлення причин відхилень у самооцінці дітей було проведено анкетування. Першу анкету „Я і моя сім’я” використано для дослідження бачення дитиною власної позиції в сім’ї й виявлення джерел дискомфорту. За допомогою анкети „Твої почуття у школі” виявлено стан задоволення учнів молодших класів шкільним життям та фактори що позитивно (або негативно) впливають на формування її самооцінки.

Параметри, виявлені в результаті анкетування „Я і моя сім’я” подано у табл. 2.3.

Результати анкетування „Я і моя сім’я, %”

Параметри оцінки	Самооцінка дитини
	Неадекватно завищена	Завищена	Адекватна	Занижена
Достатня увага з боку дорослих	5	39	55	1
Брак уваги з боку дорослих	9	26	10	45
Надмірний контроль з боку дорослих	2	4	3	91
Бажання відверто спілкуватись із дорослими	20	32	47	1
Відсутність бажання відверто спілкуватись	5	15	10	70
Приємна домашня атмосфера	30	30	30	10
Неприємна, гнітюча домашня атмосфера	10	8	2	80

Результати тестування дітей показали, що ймовірними причинами відхилень у формуванні самооцінки є неблагополучна сімейна атмосфера. Діти із адекватною самооцінкою оцінюють власні сім’ї, як місце, де їм приділяється достатня увага (55 % респондентів), вони із задоволенням відверто спілкуються із дорослими (47 % опитаних), і в цілому оцінюють сімейну атмосферу як приємну (30 %). Діти з неадекватно завищеною оцінкою часто не відчувають інтересу з боку дорослих (лише 5 % визнали, що їх справами активно цікавляться члени родини), але виявляють бажання оптимізувати спілкування (20 %), проте домашню атмосферу в цілому оцінюють як приємну (30 %). Це може свідчити про те, що такі діти досить самодостатні.

Більшість дітей із завищеною самооцінкою вважають, що отримують достатню увагу з боку членів сім’ї (39 %), проте значний відсоток відчуває брак уваги (26 %), прагнуть налагодити контакти й відверто обговорювати власні проблеми (32 %), атмосферу в сім’ї в цілому оцінюють як приємну (30 %). Діти із заниженою самооцінкою відчувають дефіцит уваги в сім’ї. 45 % респондентів вважають, що вони не цікавлять рідних й не бажають при цьому вибудовувати відносини (70 %), абсолютна більшість із них вважає родинну атмосферу несприятливою (80 %).

Результати анкетування „Твої почуття у школі” відображено у табл. 2.4.

Таблиця 2.4