Загальна психологія «Психологія особистості»

3.Соціально-когнітивна теорія особистості а.Бандури:застосування та оцінка.

Дану теорію часто відносять до біхевіористських теорій особистості, хоча вона пропонує принципово інше уявлення про особистість. Вона підкреслює спільну взаємодію і взаємовплив середовища, поведінки і особистісних факторів, в яких особливе місце відводиться когнітивним процесам, які забезпечують ментальний контроль і само ефективність особистості. Середовище чи оточення в соц.-ког. теорії впливає на особистість в такій же мірі, в якій особистість впливає на середовище і формує середовище, а середовище формує особистість. Ця безперервна взаємодія сил створює певну рівновагу між свободою і детермінізмом у соц..-ког. теорії.

Людська поведінка, згідно із соц..-ког. теорією, в більшій мірі насамперед шляхом оволодіння патернами поведінки. Соціальна поведінка особистості формується шляхом спостереження за поведінкою інших чи на основі зразку. Саме шляхом спостереження людина навчається імітувати поведінку і моделювати себе у вибраній моделі. Бандура припускає, що таке навчання позбавляє особистість від непотрібних помилок і тимчасових затрат при вироблені адекватних реакцій і стратегій поведінки.

Завдяки вербальним і образних репрезентацій досвід аналізується особистістю, моделізується і зберігається в такій же степені, що служить орієнтиром для подальшої поведінки. Моделювання досвіду впливає на научіння в основному через інформативну функцію досвіду. В соц..-ког. теорії припускається, що научіння відбувається лише тоді, коли включаються детермінанти регуляції індивідуальної поведінки в формі двох видів підкріплення: «коственого (внутрішнього) підкріплення» і «само підкріплення». Коствене підкріплення передбачає врахування при імітації поведінки вибраної моделі поведінки, спостерігаємих наслідків поведінки моделі і підкріплення поза за ефективну її поведінку – якщо поведінка вибраної моделі нагороджується, а не наказується, то її доречно імітувати.

Самопідкріплення в соц..-ког. теорії означає, що особистість сама себе нагороджує заохоченнями,

які здатна контролювати. Воно використовується нею щоразу, коли вона досягає встановленою нею норму поведінки. Системи самопідкріплення засвоюються, на думку Бандури, на основі тих же принципів научіння, які відповідають за засвоєння інших типів поведінки.

Важливе місце в соц..-ког. теорії займають поняття «саморегуляція», «самоконтроль» і «самоефективність» особистості. Обосновується ведуча роль в научінні і організації поведінки людини її унікальною здатністю до саморегуляції. Виділяють три компоненти саморегуляції поведінки: самоспостереження, самооцінка і самовідповідь. Поведінка людини регулюється з допомогою самоспостереження, оцінюється залежно від самооцінки як достойне одобрення і,відповідно, схвальне чи незадовільне, в залежності від того, з позиції яких особистісних вимог і норм воно оцінюється. Вчинки, які відповідають внутрішнім нормам, розглядаються як позитивні, а невідповідні – як негативні. Адекватність чи неадекватність поведінки визначається в соц..-ког. теорії в термінах стандартних норм або цінностей еталонної групи. Позитивна самооцінка поведінки приводить до заохочувального типу реагування, а негативна – до наказового. Самооцінка набуває і зберігає вироблені критерії заохочення і покарання в залежності від реальних наслідків.

Поведінка, яка є джерелом внутрішнього дискомфорту, супроводжується відчуттям власної неадекватності, може сприяти розвитку різних форм особистісної психопатії, формуванню залежностей(алкоголь, наркотики і ін.). Бандура припускає, що не адаптивна поведінка – це результат занадто суворих внутрішніх норм самооцінки.

Самоефективність особистості в соц..-ког. теорії розуміється як усвідомлена здатність людини справлятися зі специфічними і складними ситуаціями і впливати на ефективність діяльності і функціонування особистості вцілому. Той, хто усвідомив свою самоефективність, прикладає більше зусиль для вирішення складних завдань, ніж той, хто сумнівається у своїх можливостях.

Соц.-ког. теорія продовжує розвиватися і має багато експериментальних і емпіричних підтверджень своїх концептуальних положень і висновків. Інтерес до даної теорії зростає.