Природні сили як засіб фізичного виховання
У фізичному вихованні велике значення надається використанню сприятливого впливу на фізичний розвиток, здоров'я І працездатність людини природних факторів зовнішнього середовища сонячної енергії, повітря, водного середовища та землі Сонячне випромінювання, температура повітря, опади, атмосферний тиск, рух та Іонізація повітря викликають суттєві біохімічні зміни в організмі людини, що призводить до фізіологічних І психологічних реакцій зміни стану здоров'я, працездатності І підвищення ефективності фізичних вправ.
Використання природних сил у процесі фізичного виховання здійснюється за двома напрямками
а) організація занять фізичними вправами безпосередньо в умовах природного середовища (на свіжому повітрі, на місцевості, в природних водоймах, босоніж І т щ), завдяки чому вплив його факторів тісно поєднується з впливом фізичних вправ, так чи Інакше змінює його ефект (наприклад, посилює його у випадку Інтенсивної сонячної радіації І підвищеної температури повітря),
б) організація спеціальних процедур загартовуючого і оздоровчо-відновного характеру (сонячно-повітряних ванн, водних процедур і т.ін.).
Однією з головних вимог до використання природних сил є системне і комплексне застосування їх у поєднанні з фізичними вправами. Для того, щоб визначити раціональну дозу впливу природних факторів на організм дитини, необхідно враховувати особливості учнів (вік, стать, фізичну підготовленість та ін.) і характер педагогічних завдань. Це дасть можливість, по-перше, реалізувати перенос ефекту загартування у трудову і навчальну діяльність; по-друге, застосувати більш високі навантаження і, як результат, підвищувати працездатність; по-третє, підвищити опірність організму до дії перевантажень, вібрації та ін.; по-четверте, на більш високому рівні проявити вольові якості.
Гігієнічні фактори як засіб фізичного виховання.
Реалізація оздоровчих завдань системи фізичного виховання можлива за умови, якщо заняття фізичними вправами стануть органічною частиною життєдіяльності людини. З іншого боку, ефективність самих фізичних вправ буде найвищою лише за умови дотримання необхідних гігієнічних норм. Будучи неспецифічними засобами, гігієнічні фактори набувають великого значення для повноцінного вирішення завдань фізичного виховання. Як би добре не був організований педагогічний процес, він ніколи не дасть бажаного ефекту при порушенні, наприклад, режиму харчування та сну або якщо заняття будуть проводитися в антисанітарних умовах. У шкільній програмі з фізичного виховання міститься теоретичний матеріал з питань гігієни, який повинні засвоїти учні, щоб дотримуватись певних норм і правил поведінки у процесі самостійних занять фізичними вправами протягом усього життя.
Гігієнічні фактори являють собою широкий спектр різноманітних засобів, які умовно можна поділити на дві групи:
1) засоби, що забезпечують життєдіяльність людини поза процесом фізичного виховання: норми особистої та громадської гігієни, гігієни праці, навчання, побуту, відпочинку, харчування, тобто все те, що забезпечує передумови для повноцінних занять фізичними вправами;
2) засоби, що безпосередньо входять у процес фізичного виховання: оптимізація режиму навантажень і відпочинку відповідно до гігієнічних норм, спеціальне харчування на дистанції, створення зовнішніх умов (чистота повітря, достатнє освітлення та ін.).
Ще в кінці ХУШ століття філантропісти вважали, що фізичне виховання, якому вони надавали великого значення, повинно здійснюватися з раннього дитинства в напрямку виховання елементарних правил гігієни (режим харчування, сон, повітряні і водні процедури тощо). Так, Зальцман вважав, що здоров'я людського тіла залежить значною мірою від характеру їжі, а тому рекомендував давати дітям тільки просту, але ситну їжу — молочні продукти, хліб, овочі і фрукти. Для фізичного здоров'я дітей необхідно забезпечити їм щоденне перебування на повітрі, а також сон у добре провітреному приміщенні. Ефективними засобами фізичного виховання філанторопісти також вважали: 1) фізичні вправи, засновані на природніх рухах людини (природні фізичні вправи), а саме: біг, стрибки, ходьбу по колоді, їзду верхи і танці. Карл Базедов доповнював цей перелік боротьбою, вважаючи її корисною для кожної людини як засобу самооборони; 2) рухливі ігри спеціального призначення для розвитку спритності, уваги дітей, пам'яті, вироблення певних навичок; "нічні ігри" як засіб подолання страху в дітей та розвитку органів зовнішніх чуттів; 3) гімнастичні вправи.
Білет 22
Аналіз документа «Осередок (клубу) спортивної спілки учнівської молоді в загальноосвітній школі».
Визначення поняття – швидкість. Елементарні форми прояву швидкості. Фактори, що зумовлюють прояв швидкості. Засоби вдосконалення швидкості. Швидкісний бар’єр (шляхи утворення та шляхи усунення).
Засоби підготовчої, основної та заключної частин уроку з фізичної культури.
Аналіз документа «Осередок (клубу) спортивної спілки учнівської молоді в загальноосвітній школі»
Створення фізкультурно-спортивного клубу (далі - клуб) у загальноосвітньому навчальному закладі освіти спрямоване на створення клубної роботи з дітьми, учнівською молоддю. Статут та Положення спортивного клубу розробляється та затверджується зборами або конференцією клубу з внесенням необхідних змін і доповнень залежно від специфіки навчального закладу.
Положення клубу не повинно заперечувати діяльності існуючих осередків і фізкультурно-спортивних клубів, незалежно від відомчої підпорядкованості та форм власності за умови їх перереєстрації.
Засновником, юридичним та фінансово-матеріальним гарантом клубів є Рада загальноосвітнього чи професійно-технічного навчального закладу та інші зацікавлені установи і організації.
Фізкультурно-спортивні клуби (далі - клуби) є первинною фізкультурно-спортивною організацією Спортивної спілки учнівської молоді України.
Клуби в своїй діяльності керуються Конституцією України, Законом України "Про фізичну культуру і спорт", Законом України "Про освіту", іншими нормативно-правовими актами, угодами та цим статутом.
Клуби зі статусом юридичної особи також керуються Законом України "Про об'єднання громадян" та реєструються відповідно до діючого законодавства.
Клуб є громадським фізкультурно-оздоровчим і спортивним формуванням, побудованим на спільності інтересів членів клубів.
Діяльність клубу будується на основі самоуправління, добровільності членства та участі в його справах.
Взаємовідносини між закладами та установами освіти і науки і клубом будуються на договірній основі.
Клуб може мати свою назву, печатку, штамп, спортивний знак, емблему, форму, прапор та іншу атрибутику.
2. Мета і завдання клубу
Метою діяльності фізкультурно-спортивних клубів є створення сприятливих умов для занять різноманітними формами оздоровлення, фізичною культурою і видами спорту як учнів, так і учителів або викладачів навчальних закладів.
Головними завданням клубу є:
• Залучення дітей, учнівської молоді до регулярних занять фізичної культурою, спортом і туризмом;
• Організація і проведення масових фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів, змагань;
• Сприяння здійсненню заходів, щодо створення та зміцнення спортивної бази, ефективне використання природних умов;
• Забезпечення виконання комплексних та цільових програм з питань фізкультурно-реабілітаційної і спортивної роботи у навчально-виховній сфері;
• Формування в учнівської молоді потреби у зміцненні здоров'я засобами фізичної культури і спорту;
• Пропаганда здорового способу життя, впровадження засобів фізичної культури і спорту в навчанні, роботі, побуті, відпочинку учнів, вчителів, викладачів.
Основні напрями діяльності клубів передбачають використання різних форм і методів організації:
• Фізкультурно-оздоровча рекреаційна робота, спрямована на зміцнення здоров'я та впровадження здорового способу життя;
• Фізкультурно-спортивна робота з розвитку дитячо-юнацьких видів спорту, вибраних членами клубу, професійно-прикладна фізична підготовка для підвищення рівня загальної і спеціальної фізичної підготовленості та інші.
3. Структура та органи управління фізкультурно-спортивного клубу
Клуб утворюються за рішенням Ради навчального закладу та реєструються в установленому порядку.
Організаційною основою діяльності клубів є осередок (у класах чи групах). Як правило, у загальноосвітньому навчальному закладі I ступеня головою осередку обирається один з представників батьківської громадськості або класний керівник;
Осередок клубу організується за умов подання заяв чи списків з підписами членів педагогічного колективу, які бажають займатись фізичною культурою і спортом.
Члени осередків обираються делегатами на загальношкільну конференцію або збори професійно-технічного навчального закладу, що проводиться раз на 2 роки.
Конференція (збори) представників осередків правомочні за участю в них не менше 2/3 делегатів, які обирають Правління фізкультурно-спортивного клубу та ревізійну комісію.
Члени Правління клубу обирають голову та заступника і розподіляють між собою функціональні обов'язки.
Загальні збори (конференція):
• Заслуховують та обговорюють звіти правління клубу, приймають постанови до звіту;
• Заслуховують повідомлення ревізійної комісії про використання коштів за призначенням;
• Розглядаються напрями роботи Правління, календарний план спортивно-масових заходів, кошторис витрат.
Правління клубу забезпечує виконання Положення клубу, рішення конференції (зборів).
Правління клубу здійснює контроль за санітарно-гігієнічними вимогами, вимогами охорони праці, безпеки проведення занять, вирішує питання страхування членів клубу під час участі в змаганнях.
4. Права клубу
Клуб має право:
Представляти та захищати інтереси членів клубу.
Здійснювати роботу з фізкультурно-спортивними організаціями на договірних умовах.
Розробляти, затверджувати положення і здійснювати плани фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів, не передбачених програмними та директивними документами.
Брати участь в заходах з рекламою засновників і спонсорів.
Проводити фізкультурно-спортивні заходи, використовуючи кошти, які виділяються навчальним закладом, а також власні, що утворюються від членських чи спонсорських внесків.
Представляти членів клубу до присвоєння почесних звань, нагород, приймати рішення з цих питань.
Організує і проводить огляд-конкурси на кращу організацію фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи в підрозділах.
5. Члени спортивного клубу, їх права та обов'язки
Членство у Клубі є індивідуально-колективним.
Член клубу може бути в декількох клубах.
Член клубу навчального закладу може бути членом будь-якого фізкультурно-спортивного закладу чи федерації з виду спорту.
Прийом членів до клубу покладається на правління клубу.
Питання виходу та вилучення з членів клубу розглядається правлінням та осередком.
Особи, які вступають до клубу, зобов'язані виконувати положення та регламент клубу, брати активну участь в його справах.
Регулярно проходити методичний огляд, вести самоконтроль за станом свого здоров'я, вести здоровий спосіб життя.
6. Фінансова діяльність
Фінансування клубу здійснюється за рахунок членських та спонсорських внесків, коштів з бюджету засновників, цільових асигнувань інших організацій, власних доходів та від діяльності, яка не забороняється законодавством України.
Кошти клубу накопичуються на розрахункових рахунках навчальних закладів, позабюджетних рахунках, субрахунках чи рахунках клубу.
Право використовувати кошти належить тільки клубу на підставі діючого законодавства України.
7. Ліквідація клубу
Рішення питань про ліквідацію клубу приймає конференція (збори) членів клубу згідно існуючого законодавства.
Вирішення питання про ліквідацію клубу може бути винесене на розгляд зборів (конференцію) за вимогою не менше третини членів клубу або рішенням Ради навчального закладу.
Визначення поняття – швидкість. Елементарні форми прояву швидкості. Фактори, що зумовлюють прояв швидкості. Засоби вдосконалення швидкості. Швидкісний бар’єр (шляхи утворення та шляхи усунення).
