Фізіологічна крива оцінки реакції учня на фізичне навантаження
Одночасно з хронометражем складових частин уроку фізичного виховання у 2–3-х учнів різної статі, які обираються об’єктами спостереження за критеріями достатньої активності, дисциплінованості та середньої фізичної підготовленості, проводять пульсометрію. За стандартом підрахунок проводять протягом 10 с. Обов’язковим є вимір пульсу до уроку та після його закінчення.
Пульс вимірюють до початку занять, після ввідної частини уроку, після проведення загальних вправ, після рухової гри, після заключної частини уроку та через 3-5 хв. після закінчення уроку.
Графічне зображення кривої фізичного навантаження будується з дотриманням таких умов: по осі абсцис (по горизонталі) від вихідної точки відкладають час уроку із зазначенням його частин, по осі ординат (по вертикалі) – пульс за 1 хв., починаючи шкалу осі із вихідної точки «60». За умови правильної побудови уроку фізіологічна крива повинна мати двовершинну (або одновершинну) параболічну форму.
пульс (уд./хв.)
Інтенсивність фізичного навантаження (чсс, уд./хв.)
до 140 уд./хв. – легке фізичне навантаження;
141 – 160 уд./хв. – середнє фізичне навантаження;
більше 160 уд./хв. – значне фізичне навантаження;
ЧСС- частота серцевих скорочень.
Структура уроку (залежить від навчальної програми і теми уроку):
3-5 хв. – ввідна частина;
35 хв. – основна частина (розминка, навчання основним рухам, рухові ігри);
– 5 хв. – заключна частина.
Загальні завдання фізичного виховання. Вимоги до визначення завдань уроку з фізичної культури (навести приклади)
Загальні завдання фізичного виховання:
Освітні
Оздоровчі
Виховні
Вимоги до визначення завдань уроку з фізичної культури (навести приклади):
Важливе значення при вирішені освітніх завдань має постановка завдань, які повинні узгоджуватись з логікою процесу навчання і його етапів. Конкретним називається таке освітнє завдання, у формулюванні якого відбитий кінцевий результат даного уроку. Тому при висунені завдань на урок потрібно користуватись дієсловами: "навчити"("вчити", "вивчати далі"), "закріпити", "удосконалювати".
Завдання також можуть формулюватись за допомогою слів: "ознайомити" і "оцінити". Такі конкретні завдання потрібно записати у конспект і довести до кожного учня.
Завдань пов'язаних із навчанням, які є основними, на уроці може бути не більше двох-трьох.
Частини уроку повинні бути узгодженими із зонами працездатності: передстартовий стан, опрацьовування, відносна стабілізація i тимчасова втрата працездатності.
В підготовчій частині уроку повинні вирішуватися завдання по підвищенню працездатності учнів (фаза опрацьовування). Наприклад: виконання загальнорозвиваючих вправ: ходьби, стрибків, стройових прийомів, танцювальних кроків та ін.
Характер фізичних навантажень повинен відповідати особливостям (технічним, фізичним) основних вправ. Для цього в неї повинні бути включені, підвідні вправи, які сприяють розучуванню вправ основної частини уроку.
Зміст підготовчої частини уроку повинен бути співставлений з основною діяльністю учнів на уроці.
Наприклад:
Завдання уроку з гімнастики для учнів 11 класу
Тема: Навички виконання акробатичних вправ та вправ на гімнастичному обладнанні.
Мета: виховання свідомого ставлення до фізичної культури та спорту.
Завдання уроку:
1. Повторити перешикування з колони по одному у колону по три.
2. Закріпити комплекс загальнорозвивальних вправ на місці у парах
та комплекс ритмічної гімнастики.
3. Розвивати фізичні здібності методом колового тренування.
Інвентар: магнітофон; гімнастичні мати; колода; висока перекладина; паралельні бруси; гімнастичні лави; скакалки; м’ячі; каштанова доріжка.
Місце проведення: гімнастична зала.
Білет №18
Структура, зміст і аналіз програм з фізичного виховання учнів І-ІV, V-IX та X-XI класів загальноосвітніх шкіл.
Принцип наочності. Види наочності та шляхи їх реалізації. Вимоги принципу під час навчання у фізичному вихованні.
Визначити загальну і моторну щільність уроку якщо: тривалість уроку 45 хв., виконання вправ – 13 хв., слухання вчителя – 8 хв., підготовка місць занять – 6 хв., чекання черги виконання вправ – 6 хв., розвиток рухових якостей – 10 хв., недоцільні дії – 2 хв. (Щільність уроку Б.4, пит.2)
Структура, зміст і аналіз програм з фізичного виховання учнів І-ІV, V-IX та X-XI класів загальноосвітніх шкіл.
Позитивними змінами Державного стандарту початкової загальної освіти є забезпечення наступності змісту дошкільної та початкової загальної освіти, а також впровадження особистісно-орієнтованого підходу в навчально-виховному процесі початкових класів.
За своєю структурою всі навчальні програми містять пояснювальну записку, якою визначено цілі, завдання предмету, шляхи формування загальнонавчальних умінь та навичок, власне зміст предмету, шляхи формування навчальних умінь та навичок, які побудовано за концентричним або спірально-концентричним принципом.
Розроблена та затверджена нова навчальна програма з предмету «Фізична культура» для учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів (автор Куцевич Т.Ю. та ін.).
Програма має свої особливості, однією з яких є поновлення тестування учнів за видами (швидкість, витривалість, гнучкість, сила, спритність, швидкісно-силові якості), що були відмінені в 2008 році в зв’язку з трагічними випадками на уроках фізкультури.
На відміну від попередньої навчальної програми з фізичної культури в новій програмі навчальний матеріал розподілений не за видами спорту, а за видами фізичних вправ, до яких ввійшли вправи, об’єднані за способами рухової діяльності.
Програма пропонує вчителеві обов’язкову складову та варіативні модулі.
У розділі освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» базовим навчальним планом передбачено 4 години на тиждень.
Відмінені заліки з даного предмета та проведення Державного тестування учнів з видів спорту.
Одночасно зменшено кількість контрольних нормативів із таких випробувань, як швидкість та витривалість. Але з метою розвитку цих вмінь, в початковій школі збільшено кількість годин у розділі «Рухливі та спортивні ігри».
Зміст уроку фізкультури та його структура залишилася без зміни. Але з метою адаптації учнів до фізичних навантажень заборонено проводити здачу контрольних нормативів з 1 вересня по 1 жовтня.
Навчальна програма почала вводитися поетапно з 2012-2013 навчального року починаючи з 1 класу.
Слід зауважити, що програма для загальноосвітніх навчальних закладів має назву “Основи здоров’я і фізична культура”. Саме так називається навчальний предмет в І-IV класах, який інтегрується з іншими предметами. В старших класах між предметні зв’язки поглиблюються, але головні функції покладаються на практичне виконання фізичних вправ. Відповідно до цього і дещо змінюється назва предмету: у 5-9 класах – “Фізична культура і здоров’я”, а у 10-11 класах – “Фізична культура”. Програма містить пояснювальну записку і складається із наступних розділів:
І – навчальний пріоритетний матеріал;
ІІ – матеріал для обов’язкового повторення і домашніх завдань;
ІІІ – контрольні навчальні нормативи і вимоги;
IV – орієнтовний комплексний тест оцінки стану фізичної підготовленості (наприкінці навчального року).
Пояснювальна записка є визначальною, оскільки в ній викладені мета і цілі предмету.
Мета має першорядне значення для визначення загальної стратегії фізичного виховання учнів. В даній програмі вказані мета, цілі і завдання предмету.
У програмі вказується, що основна мета предмету збереження і зміцнення здоров’я, розвиток фізичних якостей та рухових здібностей, підвищення рівня фізичної підготовленості учнів.
Мета конкретизована у навчальних, розвивальних, оздоровчих, пізнавальних та виховних цілях.
Аналіз змісту цілей предмету свідчить про наступне. Навчальні цілі передбачають вивчення учнями основ техніки різноманітних вправ, отримання знань, умінь і навичок, дотримання режиму дня, особистої гігієни, загартування організму, ведення здорового способу життя (ЗСЖ).
Пізнавальні цілі полягають у розширенні і розвитку кругозору, уявлень про ФКіС, туризм, основи здоров’я та ЗСЖ в ознайомленні з українською народною ФК, спортивними традиціями, визначними спортивними діячами (вченими, тренерами, спортсменами) командами, їх виступами на олімпійських іграх, чемпіонатах світу, Європи.
Вказані цілі на уроках ФК реалізуються шляхом постановки освітніх завдань.
Розвивальні та оздоровчі цілі предмету у програмі поєднані і полягають у розвитку учнів основних фізичних якостей і рухових здібностей, умінь і навичок використання фізичних вправ для запобігання порушення постави, зняття втоми, отриманні основ знань про ФК і власне здоров’я як важливі компоненти загальнолюдської культури.
Виховні цілі полягають у вихованні в учнів інтересу звички до занять фізичними вправами, бережливого ставлення до власного здоров’я, формування стійких мотиваційних установок на ЗСЖ.
Завдання предмету “Основи здоров’я і ФК”:
- розвиток в учнів основних рухових якостей та рухових здібностей;
- формування життєво-важливих рухових навичок та вмінь;
- набуття елементарних знань у галузі ФК, гігієни та ЗСЖ;
- виховання інтересу і звички до занять фізичними вправами;
- виховання бережливого ставлення до свого здоров’я як найвищої соціальної цінності особистості;
- формування основ ЗСЖ та безпеки життєдіяльності;
- формування усвідомленої індивідуальної установки на необхідність розвивати свої фізичні якості та рухові здібності;
- виховання морально вольових і психологічних якостей особистості.
Вказані завдання є загальними для всіх учнів, незалежно від віку. Конкретний зміст цих завдань є зрозумілим при умові аналізу змісту навчального матеріалу, тобто розділів І і ІІ вказаної програми (“Навчальний пріоритетний матеріал і матеріал для обов’язкового повторення” і домашніх завдань).
Матеріал програми розрахований на 3 і більше занять на тиждень. Згідно Закону України “Про фізичну культуру і спорт” в середніх загально освітніх навчальних закладах уроки ФК повинні проводитися не менше 3-х разів. Програма передбачає саме цю кількість годин в тиждень в інваріативній частині типового навчального плану спільний для всіх загальних освітніх навчальних закладів, незалежно від підпорядкування і форм власності.
Навчальний матеріал програми складений за темами.
У загальноприйнятому тлумаченні тема – це те, що покладено в основу, предмет опису, міркування, пояснення або практичної діяльності. Навчальна тема є первинною структурою програми, без якої процес навчання не може відбутися взагалі. Тільки при визначенні теми можна сформулювати конкретні навчальні цілі, підібрати відповідні засоби, методи навчання, встановити критерії оцінки, форми контролю. В.Ф.Новосельський наводить наступні приклади формулювання тем:
1. З теоретичної підготовки – “правила самоконтролю під час виконання вправ”.
2. З технічної підготовки – “техніка передачі естафети”.
У діючій базовій програмі чомусь темами названі теоретико-методичні знання взагалі та види фізичних вправ: гімнастика, плавання, легка атлетика і т.д.