23)Соціально-психологічні характеристики малої групи.

МАЛА ГРУПА - це контактна спільнота, яка взаємодіє на основі смислу спільності, має певний ступінь згуртованості, організованості й соціальної зрілості й володіє неповторною соціальною психікою.Малі соціальні групи, фактично, є цеглинами, з яких вибудовується наше суспільствоМала соціальна група може перебувати на таких рівнях розвитку:• початковому (дифузна група);• низькому (асоціація);

• середньому (кооперація);• високому (колектив).Усередині малих соціальних груп відбуваються різноманітні процеси, внаслідок яких група змінює свою форму і розвивається.Основним з них є групова динаміка. Під нею маються на увазі процеси роз'єднання або згуртування групи, поява формального і неформального лідерства, формування норм і правил, розвиток неформального об'єднання всередині формального, а також антипатій і симпатій.Крім цього, не менш важливим є процес становлення норм існуючої групи, тобто складаються правил поведінки кожного індивіда окремо. Такі стандарти сприяють ефективному групового взаємодії, а мала соціальна група буде більш згуртованою. Завдяки наявним правилам посилюватиметься тиск на кожного індивіда. Тому група з їх допомогою може змушувати кожного слідувати нормам, підтримуючи інтеграцію членів у групі.Третім процесом є те, що в малої соціальної спільності виникає певна ієрархія. Виділяється лідер, який може бути як формальним, який був призначений офіційно, так і неформальним, якого вибрала сама група. Інші ж члени спільності повинні чітко знати свої функції та обов'язки.

24. Класифікація малих груп.

Переважна більшість закордонних соціопсихологів основних ознак "малої групи" вважають безпосередність контакту, особистий ("віч-на-віч") характер спілкування між її членами.

Відповідно до цієї ознаки, як зауважує Л.П. Буєва, і прийнята класифікація груп на:

- первинні (у них відбуваються безпосередні контакти);

- вторинні (члени групи не звязані інтимністю відносин);

- офіційні (породженою офіційною структурою громадської організації);

- неофіційні (групи спілкування).

При подальшій класифікації груп ураховуються наступні фактори:

- число членів у групі (що дозволяє виділяти великі і малі групи);

- ступінь підпорядкованості особистості;

- тип контролю за груповою діяльністю;

- характер розподілу соціальних ролей у групі;

- характер комунікацій у групі і т д.

Американський соціальний психолог Е. Росс виявляє в суспільстві наступні групи:

- випадкові (маси, громадськість);

- природні (родина);

- групи, що ґрунтуються на психологічній подобі (класи, партії, секти й т.п.);

- групи, що ґрунтуються на спільності інтересів (держави, торговельні союзи).

У роботах Ш. Бюлера групи підрозділяються на:

- природні й штучні (створені із природних потреб і по "розрахунку");

- формальні і неформальні (головне розходження яких - в організації влади й типі керівництва);

- організовані й неорганізовані.

Свою класифікацію груп - по їхній ролі й місцю в структурі суспільства пропонує В. А. Гаврилов. Він виділяє:

1. малі соціально-економічні групи людей, особисто взаємодіючих у сфері праці, малі трудові колективи;

2. малі соціально-політичні групи людей, які представляють в даній організації інтереси певних соціополітичних інститутів, які функціонують у рамках усього суспільства;

3. аматорські (самодіяльні) малі групи, що існують переважно в сфері дозвілля;

4. малі вікові групи, створені на основі відомого збігу умов життя, потреб, звичок, інтересів і т.п.;

5. групи, засновані на приналежності до певного полу (жіночі, чоловічі);

6. територіально-побутові групи людей, обєднаних за місцем проживання й спільному використанню навколишнього їхнього матеріально-технічного середовища.

Г.М. Андрєєва згадує ще первинні (родина) і вторинні (професійні, трудові, політичні, релігійні) групи, а Я.Л. Коломинський - реальні й умовні (виділені на підставі безпосереднього спілкування в певний час, підтримки звязку між членами переважно за допомогою технічних засобів).Відповідно до критерію "відносини особистості до групових норм" особливо виділяються референтні, або еталонні, групи.

Поняття "референтна група" у соціальній психології означає групу, до якої даний індивід ставиться свідомо.

Поняття "референтна група" має чотири основних значення:група, на яку даний індивід орієнтується у своїх діях;група, що служить зразком, еталоном або критерієм для оцінки особистого поводження;група, у яку індивід прагне вступити, стати її членом;група, чиї погляди й цінності служать своєрідними еталонами для індивіда, що не є безпосереднім її членом.