85

Міністерство освіти і науки України

ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»

Інститут мистецтв

кафедра образотворчого мистецтва і реставрації імені Михайла Фіголя

Мистецьке життя Долинщини другої половини XX – початку XXI ст.

спеціальність 8020208-образотворче мистецтво

Магістерська робота

Студент групи ОМ-51

МАТІЙЧИН Галина Василівна

Науковий керівник:

кандидат мистецтвознавства,

доцент кафедри

образотворчого мистецтва і

реставрації ім. М.Фіголя

ТИПЧУК Вікторія Мирославівна

Рецензенти:

кандидат мистецтвознавства,

доцент кафедри дизайну, теорії та

історії мистецтв

ЧМЕЛИК Ірина Василівна

кандидат мистецтвознавства,

професор кафедри

образотворчого мистецтва і

реставрації ім. М.Фіголя

Заслужений діяч мистецтв України

БОЙЧУК Богдан Васильович

Івано-Франківськ – 2015

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………….….3

РОЗДІЛ І. ІСТОРІОГРАФІЯ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ…………5

РОЗДІЛ ІІ. КУЛЬТУРНЕ СТАНОВИЩЕ КРАЮ КІНЦЯ ХІХ ‑ ХХ СТ.

2.1. Особливості культурного життя краю 1880-1945 років……………….…13

2.2. Загальні тенденції розвитку мистецтва 1945-1990-х років……………….18

РОЗДІЛ ІІІ. ТВОРЧІ ОСОБИСТОСТІ І МИСТЕЦТВО КРАЮ КІНЦЯ ХІХ ‑ ХХ СТОЛІТТЯ

3.1. Графіка. Творчість Г.Захарясевич…………………………………………..25

3.2. Живопис……………………………………………………………………....38

3.3. Декоративно-ужиткове мистецтво………………………………………….49

РОЗДІЛ IV. МУЗЕЇ, ВИСТАВКИ, МИСТЕЦЬКІ ОБ’ЄДНАННЯ ТА ОСВІТА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТОЛІТТЯ

4. 1. Музеї Долинщини…………………………………………………………...58

4. 2. Мистецькі об’єднання та виставкова діяльність…………………………..64

4. 3. Мистецька освіта 1990-2015 років…………………………….…………...66

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...76

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………..78

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність теми. Мистецьке життя окремих регіонів України посідає важливе місце у дослідженні художнього життя нашої держави. Унікальна своєрідність творчих реалій певних періодів формувалась під впливом конкретних природних, етнопсихологічних, соціально-історичних, економічних та інших умов. Вона складалася із сумарних художніх відмін і внесків багатьох історико-етнокультурних сіл та територій етнографічних груп.

У нашій мистецтвознавчій науці провадяться комплексні синтетичні дослідження, які опираються на дослідження мистецького життя кожного регіону зокрема. Тому вивчення закономірностей розвитку і згасання етномистецьких традицій, виявлення причинно-наслідкових зв'язків окремих регіонів є особливо важливим. У зазначеному контексті, дослідження мистецького життя Долинщини є актуальним і важливим у плані ґрунтовного пізнання національної художньої спадщини та етномистецької традиції, яка сьогодні нестримно втрачає пріоритети розвитку. Фундаментальні дослідження мистецьких процесів Долинщини сприятиме збереженню мистецької спадщини регіону як складової всієї української культури.

Мета магістерської роботи – виявити локальні особливості мистецького життя Долинщини другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Для досягнення зазначеної мети передбачено наступні завдання:

• визначити основні історичні віхи розвитку мистецького життя, систематизувати наявну джерельну базу;

• висвітлити діяльність мистецьких об’єднань та спілок;

• проаналізувати музейну та виставкову діяльність;

• виявити роль художньої освіти у мистецькому житті краю.

Об'єкт дослідження – мистецькі об’єднання, художня освіта, виставкова діяльність, а також творчість графіків, живописців Долинщини.

Предмет дослідження – художнє життя та мистецькі процеси Долинщини др.пол.ХХ – поч.ХХІ ст.

Хронологічні межі дослідження роботи охоплюють періоди XIX – XX століть і пов’язані з творчими біографіями різних митців. Однак детальніший аналіз художніх явищ, типології та художніх особливостей творів проводиться на матеріалі XIX-XX ст., що дає оптимальну кількість фактологічної інформації для обґрунтованих висновків і результатів.

Територіальні межі дослідження окреслюють м.Долину, але є досить широкими і обумовлені даною темою.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що в ній отримано узагальнені знання про давню мистецьку спадщину і традицію народного мистецтва. Уперше висвітлено діахронію основних етапів розвитку мистецтва і культуру. Дістали подальший розвиток визначення художніх особливостей творів і врахування зовнішніх впливів, осередків і майстрів народних художніх промислів другої половини XX ст.

Практичне значення отриманих результатів. Висловлені підсумкові рекомендації, що стосуються сучасних народних художніх промислів, будуть корисні для підприємців та організаторів виробництва. Методичні прийоми і теоретичні висновки роботи сприятимуть розв'язанню аналогічних завдань у дослідженні мистецтва.

Апробація результатів дослідження: Основні результати дослідження виголошені на науковій конференції, зокрема на щорічних наукових конференції кафедри ОМ Прикарпатського університету «Культурно – мистецькі здобутки українського мистецтва»

Структурата обсяг роботи. Магістерська робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел (48 позиції) та додатку ілюстрацій ( 83 найменувань). Обсяг основної частини роботи - 80 сторінок.