Управління освіти Прилуцької міської ради Чернігівської області

Центр творчості дітей та юнацтва

Сергій Островський

Перші кроки в шашках

( Методичні поради)

м. Прилуки

2012

Автор: Островський Сергій Іванович – майстер спорту з шашок, керівник шашкового гуртка Центру творчості дітей та юнацтва

м. Прилуки Чернігівської області

Рецензенти:

1. Лісовий О. Д. – кандидат у майстри спорту з шахів і шашок, керівник шахового гуртка Центру творчості дітей і юнацтва

2. Мельниченко Н. М. – заступник директора з навчально-методичної роботи Центру творчості дітей і юнацтва

Методичні поради – це стислий виклад матеріалу з досвіду роботи керівника гуртка, в якому розкриваються підходи до вивчення всіх тем першого року навчання для дітей п’яти та шести років. У них дається формулювання основних понять основ гри, які зрозумілі як дорослим, так і малим. Це – шашкова нотація, вертикаль, горизонталь, діагональ.

Пошук удару і комбінації, побудова різновидів петлі – складові частини тактичного зору, розглядаються як одне з основних завдань розвитку логічного мислення дитини. А знання сили та слабості центральних та бортових полів стануть основою розвитку розуміння стратегічних задумів суперника.

Посібник пройшов апробацію на заняттях у дошкільних навчальних закладах №№ 25, 28 м. Прилук.

Погоджено на засіданні науково-методичної ради міського методичного центру

управління освіти Прилуцької міської ради, Протокол №2 від 14.11.2012.

Рекомендовано до друку міським методичним центром управління освіти Прилуцької міської ради.

Зміст

І. Шашки - народна гра 4

ІІ. Методичні поради щодо вивчення основ

шашкової гри 7

Шашкова дошка 7

Шашкова нотація 8

Вертикалі шашкової дошки 9

Горизонталі шашкової дошки 10

Діагоналі шашкової дошки 11

Шашки 14

Ходи шашки 15

Перетворення шашки 16

Бій шашки 17

Мета гри 18

Правила бою 18

Запис партій і позицій 21

Удар 22

Правила гри 24

Шашкова комбінація 26

Петля 27

Елементи трикутника Петрова 28

Трикутник Петрова 29

Сила шашки 31

Сила дамки 32

ІІІ. Планування роботи гуртка 33

ІV. Література

І. Шашки – народна гра

У шашки грали ще в стародавні часи. За декілька століть до нашої ери ця гра була відома у країнах Аравійського півострова та Єгипті. З Єгипту шашки потрапили до Греції, а звідти - в Рим. Від римлян вони поширилися у різні країни світу. На думку дослідників, правила тодішньої гри мали багато спільного з сучасними шашками. Шашкова гра відбувалася на 64-клітковій дошці. Шашки були двох кольорів – білі та чорні і представляли собою начебто бій двох армій. Відступ не передбачався, тому шашки могли ходити лише вперед. Якщо шашка проривалася у тил суперника, то її боєздатність підвищувалася і вона ставала дамкою. Бій відбувався у формі перескакування однієї шашки через іншу. Тобто так, як у бою переможець переходить через переможеного, щоб далі продовжуватися битися. Крім версії грецького та єгипетського походження, існує і третя – арійсько-норманська у відповідно до якої шашки прийшли з півночі.

Різні народи виробили свої національні системи та правила гри. Зараз у шашки грають на всіх континентах. В Україні шашки - одна з найбільш давніх, поширених і улюблених ігор. Археологічні розкопки показали, що шашки на території нашої країни були відомі ще в 4-5 століттях. Їх виточували з рога, каменю, бурштину, робили із глини. Аналогічні види шашок були виявлені у Швеції, Норвегії, Данії та Ісландії. Знахідки відносяться до епохи вікінгів. Можливо вони і принесли гру на територію Київської Русі, оскільки всі знахідки шашок знайдені на шляху із «варягів у греки» або у поселеннях при великих містах, де жили руські та наймані дружини.

Існує ще слов`янська (скіфська) версія походження шашок, заснована на археологічних розкопках і відкриттях, яку висунув та розвинув Євген Кадніков. Він доводить, що шашки на територію нашої країни потрапили з півдня. Сучасного вигляду гра набула у 10 столітті. Встановлено, що в шашки грав великій київській князь Володимир Мономах (1053-1125).

У 1894 році київський учитель, а пізніше директор гімназії Павло Бодянський, видатний любитель шашок, організував перший Всеросійський турнір і, почав видавав журнал «Шашки».

Особливого розвитку шашки в Україні досягли в минулому столітті. Цьому сприяла і «Перша книга шашкіста» (1926) талановитого київського майстра В .Лисенка.

«Шашки - 64, - вважає Володимира Квітко (газета «Ладья» №24, 18 грудня 2010 р.), - у своєму розвитку пройшли чотири етапи. Романтичний (тактичний). Яскравими представниками цього етапу є Сергій Воронцов, Василь Медков, Павло Святой, які часто вигравали через програш (позиційні помилки) завдяки відмінному комбінаційному зору і багатій особистій фантазії. На цьому етапі сформувалась теорія гри. Реалістичний (тільки по формі) етап характеризувався бурхливим розвитком теорії, завдяки внеску таких шашкістів, як Борис Бліндер, Василь Соков, Зиновій Цирік, Дмитро Шебедєв, Марат Коган, Ісер Куперман, Ігор Тимковський, Веніаміан Городецький. Аналіз деяких варіантів носив форму домашньої заготовки. Конкретно-практичний етап був характерним тим, що позиції були проаналізовані від початку партії до закінчення. Гра вивчалася з ювелірною точністю. Найбільш яскраві представники: Віктор Літвінович, Олександр Косенко, Віктор Барабашов, Аркадій Плакхін, Маркіел Фазилов, Володимир Вігман. Єдиним недоліком гри була віра в абсолютність розрахунку. Як довела практика такі аналізи мають похибки чи рівнозначні варіанти. Комп`ютерний етап – співробітництво людини та «розумної» машини. Відмінністю цього етапу від інших є те, що урізноманітнилась кількість продовжень, покращилася якість гри, панівним став стратегічний підхід до оцінки ігрової ситуації. З`явилася безмежна віра у силу комп’ютера. Але машина неспроможна перебрати всі можливі варіанти, так як їх кількість не піддається обрахунку. Тому шашкові програми відсіюють частину позицій чи зменшують глибину розрахунку. У позиції, де є значний вибір варіантів, комп’ютер вибирає той, де є тактичний удар у найближчі 5-6 ходів. Але це не завжди найсильніший хід. І тут необхідне втручання людини, щоб спрямувати машину на розрахунок тих варіантів, які на думку людини є кращими. Як показує практика, це співробітництво приносить позитивний результат. Робота з комп’ютером забирає багато часу, який можуть скоротити досвід, знання та фантазія людини. Щоб порівняти можливості людини і комп’ютера, були проведені матчі між ними. І все-таки, людина виявилася поки що сильнішою. Стратегічне мислення ще не доступне машині. Комп`ютер та людина зробили великий крок у розвитку партії до того моменту, коли стала прораховуватися позиція, до програшної ситуації, чого раніше зробити було практично неможливо. Хоча цілком зрозуміло, що шашки – гра стратегічно складна, і непередбачувана. Буває, що випадково знайдений хід змінює оцінку всього дебютного варіанту. Це і є моментом істини у шашках».

Традиційно шашковими центрами країни були міста Київ, Харків, Одеса, до яких в останні десятиліття додалися Дніпропетровськ, Запоріжжя, Сімферополь. У цих містах виросли відомі майстри шашок, які успішно грають на чемпіонатах світу з класичних і сучасних шашок-64, бразильських і міжнародних шашок, як за шашковою дошкою, так і по переписці. Так, першим чемпіоном світу з класичних шашок-64 з листування став Олександр Пустовіт з Вінниці.

Гра витримала випробування тисячоліттями. Шашки давно служать людям не тільки для розваг, але й для розвитку розумових здібностей. Ця гра на перший погляд здається простою і легкою. Проте ігрова практика свідчить, що кожний хід містить у собі багато таємничого й незвіданого. Шашки вимагають від гравця вміння мислити, винахідливості та кмітливості, сприяють розвитку пам`яті та уваги. Гравець повинен постійно розраховувати виникаючі варіанти, намічати план гри і намагатися здійснити його, вміти передбачати та протистояти планам суперника. Шашкісти-початківці думають, що, вивчивши певні варіанти з посібників напам`ять можливо легко вигравати у своїх суперників, і тому не вчаться самостійно милити (рахувати варіанти) та вникати у суть позиції. «Вони вважають, що в шашках все досліджено. Тоді думка перестає працювати, і з часом все звичне приймається за істину. Такий підхід згубний для шашкіста», - пише у «Книзі про шашки» гросмейстер Веніамін Городецький.

Шашкова творчість включає у себе елементи науки. У ній застосовуються наукові методи дослідження. «Перш за все - аналіз, який пронизує всю гру… Без кропіткого глибокого аналізу неможливо серйозно говорити про творчість. Проте зробити вичерпний аналіз дуже важко і не завжди це зробити можливо. Нерідко виникають такі позиції, які взагалі погано піддаються аналізу. Тут приходить на допомогу оцінка позиції. Навчитися правильно оцінювати позицію нелегко. Цьому допомагає і велика практика, і знання, і інтуїція», - вказує Веніамін Городецький.

Важкість розуміння суті гри полягає в тому, що шашки мають єдине по своїй специфіці поєднання елементів гри, мистецтва, наукового пізнання. Кожний із цих елементів різнорідний і вимагає власного аналітичного підходу, а значить – і педагогічного спостереження та дослідження. Предметний та об’єктивний аналіз та синтез об’єкту пізнання – все це збагачує особистість вихованця, його розум та сприяє формуванню навичок розумової діяльності. Шашки безжальні до помилок людини. Проте ці помилки не є фатальними. Виконуючи тренувальні вправи можна поступово позбутися грубих помилок і підвищити свій рівень гри. Для розсіяної та неуважної дитини шашки – дорогоцінна знахідка, адже вони спонукають до довгої та неослабної концентрації уваги. На підставі довгострокових спостережень можна сміливо стверджувати, що численні випадки різкого зменшення розсіяності у дітей співпадають з початком серйозного захоплення шашками і без, сумніву, є наслідком унікального впливу цієї гри на їхню психіку. Найбільш важливим для вихованців у шашках є такі властивості, як сприйняття, запам’ятовування, мислення, а також вміння творчо переробити вивчений матеріал та правильно застосувати його в практичній грі. Увага шашкіста особливо перевіряється у тісному зв’язку з мисленням і тому можна з повним правом говорити про переважно інтелектуальний характер мислення шашкіста, яке в практичній грі носить яскраво виражений мимовільний характер. Проте підготовка до змагань і відтворення зіграних партій потребують довготривалої пам`яті, яка розвивається протягом багатьох років і успішно використовується у подальшій діяльності.

«Після занять шашками у дітей підвищується інтерес до навчання, покращуються здібності до логічних операцій, що створює необхідні умови розвитку інтелекту. Гра в шашки – одна з форм розвитку математичних здібностей учнів», - стверджує вчитель початкових класів однієї з російських шкіл Варвара Сивцева (Інтернет).

У шашки навчитися грати нескладно, але навчитися грати майстерно – це досить непросте завдання. Головним завданням керівника гуртка є навчити вихованців мислити самостійно та робити правильні висновки в швидкоплинних ситуаціях. На жаль, майже не існує книг, розрахованих на дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, які тільки починають свій шлях в опануванні азів гри. А ті, що вийшли у попередні роки, мало відповідають таким вимогам, як послідовність, логічність, доступність, відповідність віковим особливостям названої категорії вихованців. Адже в цих посібниках поруч з початковими відомостями про гру наводяться досить складні для розуміння приклади з творчості майстрів і гросмейстерів. Майже всі шашкові посібники розраховані на дітей старшого та середнього шкільного віку. Відсутня література з методики викладання шашок, видана в Україні.

Тому керівнику гуртка з великої кількості матеріалу, що друкується у різних виданнях, з Інтернету потрібно відібрати той матеріал, який найбільш відповідає віковим особливостям вихованців, адаптувати його до рівня можливостей гуртківців й подати на заняттях. Кожен керівник шашкового гуртка шукає свій шлях у викладанні матеріалу початківцям.

ІІ. Методичні поради щодо вивчення основ шашкової гри

Шашкова дошка

Ш ашкова гра відбувається на шашковій дошці. Шашкова дошка – це основне поняття першої теми для шашкістів-початківців. На початку заняття перед кожним вихованцем кладемо по одній шашковій дошці у розгорнутому вигляді (бажано підбирати однакові шашкові дошки, щоб не відволікалася увагу вихованців), а на видному для всіх гуртківців місці ставимо демонстраційну дошку. Для того, щоб сформувати поняття шашкової дошки, на початку заняття звертаємося до вихованців із запитанням: «Що представляє собою шашкова дошка?» У відповідях діти перш за все звертають увагу на матеріал з якого зроблена дошка. Вони досить часто говорять про те, що демонстраційна шашкова дошка складається із металу та дерева, або з картону. Тому спочатку необхідно показати квадратики, щоб отримати правильну відповідь на поставлене питання. Після опитування узагальнюємо відповіді дітей та розповідаємо про шашкову дошку.

Шашкова дошка – це квадрат, на якому зображені клітинки, які називаються полями. Кожна сторона дошки складається з восьми полів. На шашковій дошці поля бувають, звичайно, двох кольорів. Світліші поля називаються білими, а темніші вважаються чорними полями. Звертаємо увагу на те, що поля чергуються одне за одним. Показуємо білі поля і просимо вихованців знайти їх на своїх дошках. Це допомагає зрозуміти, що таких полів на шашковій дошці досить багато. Потім розповідаємо про чорні поля. Дошку розташовуємо між партнерами так, щоб у лівому від гравця куті знаходилося чорне поле.

Підкреслюємо, що випускається значна кількість різнокольорових шашкових дошок, проте у кожній дошці світліші поля завжди вважаються білими полями, а темніші – чорними.

Після проведення опитування робимо висновок про те, що шашкова дошка – це квадрат, на якому розташовані білі та чорні поля. Гра в шашки відбувається тільки на чорних полях. Тому шашкову гру називають грою на чорних полях. На білих полях не грають. Поля на шашковій дошці є світлішими та темнішими для того, щоб можна було відрізнити одні поля від інших. Зображення шашкової дошки у друкованих виданнях або у зошитах називаються діаграмою. Діаграму легко намалювати у зошиті в клітинку, якщо розкреслити квадрат розміром вісім на вісім клітинок, і заштрихувати чорні поля. Шашки та дамки зображаємо колами, де чорні шашки зафарбовані, білі ж – ні. При поясненні матеріалу про шашкову дошку школярам середнього та старшого шкільного віку додатково повідомляємо, що шашкова дошка – це квадрат, який складається з 64 клітинок. З них 32 клітинки – це білі поля, а інші 32 клітинки – це чорні поля.

Закріплення матеріалу.

1. Що представляє собою шашкова дошка?

2. Із чого складається шашкова дошка?

3. Які поля шашкової дошки вважаємо білими полями?

4. Які поля шашкової дошки вважаємо чорними полями?

5. Покажіть на шашковій дошці білі поля .

6. Покажіть на шашковій дошці чорні поля .

7. На яких полях шашкової дошки відбувається гра?

8. Чи грають у шашки на білих полях?

Шашкова нотація

Система умовних позначень полів шашкової дошки називається нотацією. Знання нотації необхідне для того, щоб навчитися записувати партії, які після того, як зіграна партія, аналізують, тобто виявляють помилки у грі.

Для того, щоб записати партію, необхідно знати назву кожного поля шашкової дошки. Поля шашкової дошки позначаються як буквами, так і цифрами.

Перед початком занять з дітьми молодшого шкільного віку та дошкільнятами необхідно перевірити знання ними цифр. Як правило, більшість дошкільнят знають цифри від 1 до 5, а потім починають збиватися. Щоб гуртківці вивчили назву полів, спочатку повторюємо цифри від 1 до 8. Крім цифр, при позначенні полів використовуємо букви з латинського алфавіту від a до h (a, b, c, d, e, f, g ,h чи українською мовою – а, бе, це, де, є, еф, же, аш). Більшість гуртківців знають ще недостатньо літер з українського алфавіту. Це дає можливість подати даний матеріал, як новий. Проте, частина дітей вже знає букви українського алфавіту, що частково утруднює оволодіння шашковою нотацією на початку вивчення назви полів. Вихованцям, які вже вміють писати, пропонуємо завести два зошити: один для запису нового матеріалу на заняттях, другий для записування зіграних партії. На занятті назву полів записуємо у зошиті. Це допомагає краще засвоїти вивчений матеріал. Для більш швидкого оволодіння шашковою нотацією практикуємо гру «морський бій», у якій для позначення полів використовуємо шашкову нотацію. Назва полів визначається комбінацією букв і цифр, які виникають на перетині ліній шашкової дошки.

Закріплення вивченого матеріалу.

1. Які за кольорами є поля шашкової дошки?

2. Чим відрізняються білі поля від чорних?

3. Що називається шашковою нотацією?

4. Букви якого алфавіту використані у шашковій нотації?

5. Які цифри використовуються у назві полів шашкової нотації?

6. Як позначаються поля шашкової дошки?

Знання нотації необхідні для вивчення ліній шашкової дошки. До них належать вертикалі, горизонталі та діагоналі.

Вертикалі шашкової дошки

Л інії, які йдуть знизу вгору називаються вертикалями. Кожна вертикаль складається з восьми полів. Перша вертикаль називається вертикаль а. На вертикалі а знаходяться поля а1, а2, а3, а4, а5, а6, а7, а8. Пропонуємо кожному гуртківцю показати поля вертикалі шашкової дошки на дошці, яка знаходиться перед ним. Звертаємо увагу вихованців, що поля а1, а3, а5, а7 є чорними полями, а поля а2, а4, а6, а8 – це білі поля. Потім викликаємо кожного гуртківця до демонстраційної дошки, щоб пересвідчитися, що вони вже зрозуміли новий матеріал. Після того, як вихованці вивчили вертикаль а, переходимо до вивчення наступної вертикалі – вертикалі b. Розповідаємо, що на вертикалі b знаходяться поля b1, b2, b3, b4, b5, b6, b7, b8. Поля b1 ,b3, b5, b7 – білі, а поля b2, b4, b6, b8 – це чорні. На вертикалі c є поля c1, c2, c3, c4, c5, c6, c7, c8. З них поля c1 ,c3, c5, c7 – це чорні , а поля c2, c4, c6, c8 – це білі. На вертикалі d розташовані поля d1 , d2, d3, d4, d5, d6, d7, d8. Поля d1, d3, d5, d7 – білі, а поля d2, d4, d6, d8 – це чорні. На вертикалі e знаходяться поля e1, e2, e3, e4, e5, e6, e7, e8. З них поля e1, e3, e5, e7 – це чорні, а поля e2, e4, e6, e8 – білі. На вертикалі f розташовуються поля f1, f2, f3, f4, f5, f6, f7, f8. Поля f1, f3, f5, f7 – білі, а поля f2, f4, f6, f8 – це чорні. На вертикалі q знаходяться поля g1, g2, g3, g4, g5, g6, g7, g8. З них поля g1, g3, g5, g7 – це чорні, а поля - g2, g4, g6, g8 – це білі. На вертикалі h знаходяться поля h1, h2, h3, h4, h5, h6, h7, h8. Поля h1, h3, h5, h7 – це білі, а поля - h2, h4, h6, h8 – це чорні. При вивченні кожної вертикалі малюємо діаграму, куди заносимо вивчені поля. Поля кожної вертикалі повторюємо на наступних заняттях, щоб усі гуртківці засвоїли назви полів. Без знань полів неможливо навчитися записувати партії, а значить, у подальшому підвищувати рівень гри шашкіста-початківця.

При закріпленні матеріалу повторюємо назви полів кожної вертикалі, а вже потім назву білих і чорних полів. Якщо вихованці вже засвоїли назву всіх полів шашкової дошки, то перевіряємо знання полів усіх вертикалей. Наприклад, пропонуємо показати поля a1, a7, a5, g1, g5, g7, f1, f7, f8 та інші.

Закріплення матеріалу.

1. Що називається вертикаллю шашкової дошки?

2. Як позначаються поля шашкової дошки?

3. Як називаються поля вертикалі a, b, c , d, e, f, g, h?

4. На яких полях відбувається гра в шашках?

5. Де знаходяться чорні поля вертикалей a, в, c, d, e, f, g, h?

6. Де знаходяться білі поля вертикалей a, b, c, d, e, f, g, h?

7. Скільки полів входять у вертикаль?

8. Скільки чорних полів входять у вертикаль?

9. Скільки білих полів входять у вертикаль?