V, g, н, f - середні об'єми, суми площ перерізів, висоти і видові числа дерев деревостану.

Орієнтовні формули для візуального визначення запасу запропоно­вані Ґердінгом-Борґґреве (1891), Третьяковим (1925,1928), Анучіним (1971).

Якщо необхідно визначити запас на великих площах, то бажано застосовувати методи часткового переліку, коли перелік здійснюється лише на невеликій частині ділянки або закладаються пробні площі. За даними таксаційних показників, які визначені за даними часткового переліку, да­ється характеристика великих площ насаджень. Таким чином, ціле харак­теризується за його частиною.

1.4 Визначення запасу за таблицями

Серед усіх розглянутих способів визначення запасу деревостанів визначення запасу за таблицями найменш трудомістке, найпростіше, тому дуже широко застосовується на виробництві. Дослідження і практика до­вели, що стовбури деревних порід при однакових діаметрах, висотах та формі стовбура мають доволі однакові об'єми. Ґрунтуючись на цих поло­женнях, були складені масові об'ємні таблиці, за якими можна визначати запаси деревостанів з точністю, яка задовольняє виробництво.

У практиці ведення лісового господарства сьогодні все частіше до­водиться мати справу з таксацією не окремого дерева, а сукупності дерев, які об'єднуються у порівняно однорідні за розмірами і формою стовбурів групи. Тому для таких однорідних груп застосовують метод середніх ве­личин об'ємів стовбурів, отриманих з великої кількості вимірів, при цьому загальний запас сукупності дерев визначається вже не як сума об'ємів окремих дерев, обчислених математичними способами, а шляхом визна­чення їх за готовими таблицями, які називають масовими, або об'ємними.

Такі таблиці вже складені для основних деревних порід в залежності від діаметра на висоті грудей, висоти і форми стовбура. У лісовій таксації їх прийнято називати таблицями з трьома входами, а таблиці, складені за висотою і діаметром - таблицями з двома входами. Масові таблиці складаються на основі матеріалів обмірів великої кількості дерев для кожної деревної породи. Об'єми кожного дерева обчислюються за складною формулою серединного перерізу, або, як її ще прийнято називати, за складною формулою Губера.

Всі масові таблиці поділяються на загальні та місцеві. Якщо при складанні таблиць були використані матеріали, які були зібрані у лісах визначеного району, наприклад регіон, область, держлісгосп, то такі таблиці називають місцевими. Таблиці, які побудовані на матеріалах, отриманих при дослідженнях з великої лісової території, називають загальними масо­вими таблицями. Але слід відзначити, що таблиці, складені для невелико­го регіону, дають більшу точність при визначенні запасів сукупності окремих дерев, тому знайдуть ширше застосування у практиці ведення лі­сового господарства.

Масові таблиці об'ємів деревних стовбурів є рядом цифрових даних, що розміщені у певній послідовності, за якими визначаються середні об'єми стовбурів для різних деревних порід за трьома входами: діаметром на висоті грудей, висотою стовбура та його формою або повнодеревністю.