4.4. Аналіз динаміки кредитних операцій.
Проаналізувавши структуру кредитів, наданих нефінансовим корпораціям на кінець лютого 2013 року (рисунок), можна побачити існування неоднорідності в економічному і соціальному розвитку областей України. Спостерігається диспропорція спрямування кредитних ресурсів вітчизняними комерційними банками. Станом на 1 березня 2013 року 75,1 % кредитів, наданих суб'єктам господарювання сконцентровані у двох областях, а саме: у Київській – 54,8 %, у Дніпропетровській – 20,3 %. У той же час лише 24,9 % кредитного портфеля належать 22 областям України, Автономній Республіці Крим та м. Севастополю. Найменше надано кредитів суб'єктам господарювання Житомирській (0,1 %), Кіровоградській (0,2 %), Рівненській (0,2 %) та Чернівецькій (0,2 %) областям.
Для України є необхідною переорієнтація банківської сфери на першочергове кредитування пріоритетних сегментів економіки. Необхідно розвивати інвестиційну та інноваційну діяльність, щоб вийти на новий рівень економічного розвитку. Реальний стан структури кредитного портфеля свідчить про відсутність високого розвитку даної галузі. Щодо кредитного портфелю ПАТ «ПРИВАТБАНК» зміни за 2012-2013 роки зображено на рис. 4.4.
Порівнюючи дані графіки модна сказати, що за 2013 рік кредити та заборгованість збільшилась, за рахунок кредитів, що були надані юридичним особам, так ПАТ «ПРИВАТБАНК» серед банків України займає перше місце та відіграє провідну роль серед українців.
РОЗДІЛ 5. ФІНАНСОВО-ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ БАНКІВСЬКОЇ УСТАНОВИ
5.1. Операції банківської установи в іноземній валюті
Усі операції банків, у тому числі й валютні операції, підлягають ліцензуванню з боку Національного банку України.
Банки можуть проводити валютні операції лише після отримання від НБУ Генеральної ліцензії. Тому ліцензію можуть отримувати банки, які є юридичними особами, існують та здійснюють свої операції на території України не менше одного року, з розміром статутного капіталу та власних коштів, які встановлює НБУ.
Ці банки повинні забезпечити відповідність своїх установ технічним вимогам, які необхідні: для здійснення валютних операцій, для обслуговування валютних рахунків клієнтів, для встановлення кореспондентських відносин з іноземними банками, для проведення кредитних операцій на міжнародних грошових ринках, та мати в штаті кваліфікованих фахівців.
Якщо банки відповідають усім цим вимогам, то в територіальне управління Національного банку України для отримання ліцензії подають такі документи:
заяву;
копію нотаріально завіреного статуту;
перелік операцій з валютними цінностями;
опис структури та підрозділів банку з переліком технічних засобів;
довідку про керівників банку, які здійснюють нагляд за валютними операціями, та безпосередніх виконавців і копії їх дипломів;
баланс установи;
річний звіт банку;
письмове підтвердження трьох іноземних банків про згоду на встановлення кореспондентських відносин.
Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і контролю» термін іноземна валюта означає:
- іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу;
- кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установ за межами України;
- платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або монетарних металах;
- монетарні метали — золото і метали іридієво-платинової групи в будь-якому вигляді та стані, за винятком ювелірних, промислових і побутових виробів з цих металів і брухту цих металів.
Згідно з Декретом «іноземна валюта» — це як власне іноземна валюта, так і монетарні метали, платіжні документи та інші цінні папери, виражені в іноземній валюті або монетарних металах.
Згідно з Декретом до валютних операцій належать:
- операції, пов’язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій між резидентами у валюті України;
- операції, пов’язані з використанням валютних цінностей у міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов’язань, предметом яких є валютні цінності;
- операції, пов’язані із ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.
Отже, операції, пов’язані з використанням як засобу платежу іноземної валюти і платіжних документів в іноземній валюті, а також з покладанням виконання зобов’язань в іноземній валюті на третю особу є валютними операціями.
Валютні операції можуть здійснюватися як громадянами України, так і громадянами іноземних держав. Відповідно до цього існують такі поняття, як «резидент» та «нерезидент».