Особливості навчально-виховної діяльності на уроках музичного мистецтва

Метою музичного виховання є оволодіння дітьми музичною культурою, розвиток музикальності учнів. Під музикальністю маються на увазі вміння та навички, необхідні для музичної діяльності: вміння слухати музику; відчувати точність інтонування; вміння відчувати характер музики і адекватно реагувати на музичні переживання, втілені в ній; вміння розрізняти такі характеристики музичної виразності, як ритм, темп, динамічні відтінки; розвивати виконавські навички [21].

Під час навчання дітей з особливими освітніми потребами виділяємо комплекс завдань окреслених на уроках музики і в позаурочній музичної діяльності:

Завдання освітні: формувати знання про музику за допомогою вивчення творів різних жанрів, та в процесі власної музично-виконавської діяльності; формувати музично-естетичний словниковий запас; формувати орієнтування в засобах музичної виразності.

Завдання корекційні: допомогти самовираженню через заняття музичною діяльністю; сприяти позитивному емоційному налаштуванню; сприяти набуттю навичок щирого, глибокого і вільного спілкування з оточуючими.

Завдання розвиваючі: вдосконалювати співочі навички; розвивати почуття ритму, мовну активність, музичну пам’ять, емоційну чуйність і здатність реагувати на музику, музично-виконавські навички; активізувати творчі здібності.

Завдання виховні: підвищувати культурний рівень учнів; розвивати художній смак дітей; збагачувати їх музичний кругозір; створювати атмосферу творчості; виховувати почуття товариськості, взаємодопомоги, відповідальності за спільну справу, толерантність [21].

Велике значення для розвитку рухової активності дітей на уроках музики мають музичні ігри, в яких педагог, звертаючись до одного з учнів, пропонує виконати в ігровій формі провідну роль. Використання на музичних заняттях ігрових ситуацій, ігрових прикладів і музично-дидактичних ігор дає можливість захопити, зацікавити дітей. Фронтальне використання музично-дидактичних ігор на уроках музики − це ще один прийом активізації уваги дітей. На уроці проводиться дидактична гра: учням з особливими освітніми потребами роздаються картки з ритмічним малюнком музичного твору. Учитель програє пісеньку, щоб прослуховувався ритм мелодії. Діти повинні визначити, у кого ритмічний малюнок відповідає програному.

Музичні ігри, пісні-інсценування, музично-ритмічні вправи викликають у учнів і старших, і молодших класів інтерес, діти пожвавлюються, намагаються виконати запропоновані вправи з урахуванням своїх можливостей і здібностей. Всі музичні завдання розвивають у дітей з особливими освітніми потребами самостійність.

Необхідно у дітей з особливими освітніми потребами розвивати і творчу активність, яка проявляється в їх здібностях безпосередньо реагувати на музику рухом в вільних видах діяльності.

Під впливом навчання вони все більш свідомо і точно, по-своєму, змінюють характер знайомих рухів відповідно до характеру музики. Нарешті, вони самі створюють рухи, які виявляють їх сприйняття музики.

Застосовуючи ці методи, помічаємо, що діти запам’ятовують в першу чергу те, що діє на їхні почуття. Тому найбільш ефективними принципами активності на уроках музики вважаємо наступне: насиченість заняття матеріалом (навчально-наочним і музично-дидактичним); динамічність уроку; зацікавленість дітей уроком; емоційність піднесення матеріалу; диференційований підхід до кожної дитини.

Опираючись на ці принципи, використовуючи методи і прийоми навчаємо дітей бути організованими, дисциплінованими, ініціативними та активними.