2.2. Корекційно–розвивальна та превентивна робота з дітьми з особливими освітніми потребами
Психологічний супровід дітей з особливими освітніми потребами – це завжди динамічний процес, цілісна діяльність психолога, яка передбачає п’ять взаємопов’язаних компонентів: систематичний моніторинг медико-психологічного і психолого-педагогічного статусу дитини в динаміці її психічного розвитку; створення соціально-психологічних умов для ефективного розвитку дітей у соціумі; систематична психологічна допомога дітям із порушеннями в розвитку у вигляді консультування, психокорекції, психологічної підтримки; систематична психологічна допомога батькам дітей із проблемами в розвитку; організація життєдіяльності дітей з особливими освітніми потребами в соціумі з урахуванням їхніх психологічних та фізичних можливостей.
Рис. 2.5. Педагогічний супровід батьків для активної участі в навчально-виховному процесі.
Психологічна корекція повинна спрямовуватися на розвиток певних психічних функцій дитини – пам’яті, уваги, мислення, які забезпечують навчальну діяльність, а також на систему взаємин дитини з батьками, друзями, однолітками.
Формування продуктивного спілкування дітей з особливими потребами з однолітками покращує ефективність адаптації цих дітей до навчально-виховного процесу в закладі та сприяє розвитку їхньої впевненості. Забезпечення соціальної взаємодії і дружби дітей з особливими потребами та їхніх однолітків передбачає здійснення педагогічної діяльності по оптимізації взаємостосунків між учнями з особливими потребами та їхніми здоровими однолітками, корекцію соціальної поведінки дітей.
Для виявлення особливостей спілкування дітей з особливими освітніми потребами з однокласниками, практичний психолог закладу Фурман В.В. провела опитування.
Тест-опитувальник «Потреба в спілкуванні» за ю.М.Орловим, в.І.Шкуріним
Інструкція: Відповісти на запропоновані нижче запитання при згоді з ними + «так», у разі незгоди – «ні».
Я переживаю задоволення, приймаючи участь у святах.
Я можу знехтувати своїми бажаннями, якщо вони йдуть всупереч бажанням товаришів.
Мені подобається показувати будь-кому свою прихильність.
Я більше зосереджений на придбанні впливу, ніж дружби.
Я відчуваю, що у відносинах з товаришами у мене більше прав, ніж обов’язків.
Коли я впізнаю про успіх свого товариша, у мене чомусь псується настрій.
Щоб бути задоволеним собою, я повинен комусь допомогти.
Мої клопоти відступають, коли я знаходжусь серед товаришів по навчанню.
Мої друзі мені серйозно набридли.
Коли я щось роблю, присутність інших мене дратує.
Притиснутий до стінки, я говорю лише ту частку правди, яка не зашкодить, на мою думку, моїм друзям та знайомим.
В складній ситуації я думаю не стільки про себе, скільки про близьку людину.
Неприємності друзів можуть довести мене до хвороби.
Мені приємно допомагати іншим, якщо навіть це пов’язано здодатковимклопотом для мене.
Із-за поваги до друга я можу погодитись з його думкою, навіть якщо він не правий.
Мені більш подобаються пригодницькі розповіді, ніж розповіді про кохання.
Сцени насилля в кіно викликають у мене відразу.
Коли я один, я відчуваю тривогу та напругу більше, ніж коли я перебуваю серед людей.
Я вважаю найбільшою радістю у житті спілкування.
Мені шкода покинутих кішок та собак.
Я віддаю перевагу близькості в дружбі, ніж кількості друзів.
Я люблю перебувати серед друзів.
Я довго переживаю сварку з близькими.
У мене завжди більше близьких людей, ніж у інших.
В мене більше прагнення до досягнень, ніж до дружби.
Я більше довіряю власній інтуїції та уяві, думаючи про людей, ніж думкам про них інших людей.
Я вважаю за краще матеріальне благополуччя та престиж, ніж радістьспілкування з приємними мені людьми.
Я співчуваю людям, у яких немає близьких друзів.
По відношенню до мене люди часто невдячні.
Я полюбляю розповідь про дружбу та кохання.
Заради друга я можу усім пожертвувати.
В дитинстві я був у компанії, яка завжди трималась разом.
Якби я був журналістом, мені б подобалось писати про дружбу.
Обробка результатів
За кожну відповідь ставиться 1 бал:
при відповіді «так» на питання 1,2,7,8,11-14,17-24,26,28, 30-33;
при відповіді «ні» на питання 3-6,9,10,15,16,25,27,29.
Підраховується сума отриманих балів при відповідях «так» і «ні». Чим більша сума, тим більша потреба у спілкуванні.
Аналіз: при обробці результатів анкетування дитини з особливими потребами отримано результати – потреба у спілкуванні – 71%, тобто високий показник (більше 50%) свідчить про потребу спілкування з однолітками.
Висновок: однією з найбільших радостей у житті діти з особливими потребами назвали радість спілкування, віддають перевагу близькості в дружбі, ніж кількості друзів; подобається показувати будь-кому свою прихильність; щоб бути задоволеним собою, повинні комусь допомогати. Отже, позитивні відповіді на запропоновані питання свідчать про потребу дитини з особливими потребами в спілкуванні з однолітками.
Рекомендації: задовільнити потребу в спілкуванні дятям з особливими потребами сприяють інтегровані дитячі колективи. Необхідно залучати дітей з особливими освітніми потребами до спільних тренінгових занять з дітьми з типовим розвитком «Навички підтримки людей з особливими потребами», проводити профілактичну роботу серед учнів з типовим розвитком, педагогів закладу, батьків. Класним керівникам провести години спілкування з учнями на тему: «Люди з особливими потребами такі ж як і ми» та бесіду з батьками «Підтримка родини, яка виховує дитину з особливими потребами». Психологу школи провести роботу з вчителями «Особливості роботи з дітьми з особливими освітніми потребами».
З метою виявлення рівня шкільної тривожності та проведення корекційної роботи серед учнів з особливими освітніми потребами, практичним психологом Фурман В.В. було проведено тестування «Рівень тривожності Філіпса».