12. Проаналізуйте особливості процесів глобалізації у сфері інформації та комунікації. Наведіть приклади з практики міжнародних інформаційних відносин

• поширення у транснаціональних масштабах інформаційних матеріалів, засобів і систем;

• виникнення планетарних ЗМІ призводить до виникнення тенденції формування транснаціональної масової культури

• зміна уявлень про ресурси та ресурсне забезпечення;

• розширення можливостей використання транснаціональних товарів та послуг, а також їх вироблення;

• зменшення витрат на виробництво традиційних товарів масового споживання та створення нових товарів, на транспортування та доставку нових товарів;

• зміна форми та організації управління підприємствами та організаціями; віртуальні компанії та підприємства;

• екологічна безпека тощо.

Новітні інформаційно-комунікаційні технології значно посилили потенціал зовнішніх впливів на економічне, соціальне, культурне і політичне життя кожного суспільства. Інтенсифікація зв'язків і взаємодії в сучасному світі створила об'єктивну передумову його єдності. Взаємозалежність господарських зв'язків, політичних рішень і процесів активізували глобалізацію світової економіки, політики й культури.

В умовах глобалізації потужні потоки інформації та новітні технології засобів зв'язку ущільнюють інформаційне середовище. Вони сприяють прискореному переміщенню символів, знань, зразків поведінки від одного суспільства до іншого, стандартизації пропозиції, уніфікації потреб споживачів.

Поширення інформаційних технологій посилює культурний взаємовплив, знижує потенціал саморегуляції особистості, виступає передумовою маніпулювання свідомістю у планетарному масштабі. Технології масової комунікації збільшують можливості для ідеологічного впливу, формування суспільних настроїв, виникнення нових форм контролю особи й суспільства.

Об'єктивну тенденцію глобалізації інформаційної сфери, посилення взаємозв'язку й взаємозалежності окремих націй, народів і країн, гегемонії світових лідерів супроводжує порушення балансу інформаційного обміну.

Просторове, тобто екстенсивне, поширення інформаційно-комунікаційного сектора породжує штучне прищеплення надбань постіндустріального суспільства країнам, що перебувають як на стадії індустріального, так і аграрного розвитку. У процесі зіткнення трьох цивілізаційних хвиль відбувається глобальне нашарування окремих ознак інформаційного суспільства. Проте це явище має, скоріше, кількісний (поширення технологій), ніж якісний (соціальна та економічна трансформація) характер.

В умовах глобалізації засоби масової інформації активно використовуються постіндустріальним світом для утворення стійких позицій на світовій арені. Електронні мас-медіа перетворилися на могутнє знаряддя інформаційного та політичного тиску на громадську свідомість. Вони впливають не тільки на суспільну думку, а й на прийняття політичних рішень. Деструктивний вплив на громадську свідомість відбувається як безпосередньо -- через сплановані кампанії з дискредитації країни, так і опосередковано -- через формування у індивіда відчуття беззахисності перед агресивним зовнішнім середовищем.

Відсутність адекватної державної політики в галузі культури та інформації, покликаної пропагувати позитивні національні символи, призводить до примітивізації та стереотипізації суспільної свідомості, підміни національних ідеалів віртуальними. Тож актуальним завданням є створення адекватного образу держави та його інтенсивне просування в глобальному інформаційному просторі, формування почуття поваги громадян до самих себе та до країни, в якій вони проживають.

Інформаційна ситуація в системі глобальних МВ:

• сучасні засоби комунікації глобалізували можливості передачі великих масивів інформації за неймовірно короткий час;

• мультимедійні системи, що здійснюють миттєву передачу інформації на будь-яку відстань, самі по собі є інтенсивним каталізатором суспільних процесів;

• інформаційні процеси стимулюють прогресивний розвиток економіки, політики, техніки, екології, культури, військової сфери тощо