34. Охарактеризуйте сучасні стратегічні пріоритети європейської інформаційної політики.

Політичні зміни в країнах Центральної і Східної Європи обумовили глибокі зміни в інформаційному середовищі, демократизацію засобів масової комунікації, розвиток плюралізму вираження поглядів, відмову від монопольного державного регулювання і контролю інформаційної діяльності.

Посилення політичної активності засобів комунікації вплинуло на регіональну інформаційну політику європейських організацій.

Діяльність Ради Європи спрямована на інтеграцію європейського інформаційного простору, побудову інформаційного суспільства, створення європейських правових норм у галузі комунікації, забезпечення принципів свободи слова та обміну інформацією, розвиток засобів масової комунікації на основі новітніх комунікаційних технологій.

В умовах становлення глобального інформаційного суспільства Рада Європи утверджує свою роль у міжнародному співробітництві як організація, що захищає стандарти Європейської Конвенції з прав людини, соціальні пріоритети європейського суспільства, плюралістичні принципи ЗМК, європейський зміст інформаційної революції.

Інформаційні програми ЄС включають широкий спектр співробітництва європейських країн для розвитку передових інформаційних та комунікаційних технологій, стимулювання політики глобальних інновацій, адаптацію європейських ринків до нових соціально-економічних умов і подальший розвиток наукових інтер¬активних досліджень.

Інформаційні стратегії Європи спрямовані на уникнення бар'єрів і нерівності між країнами та спільнотами, ліквідацію диспропорцій у регіональних інформаційних потоках, консолідацію інформаційних ресурсів, збереження національної самобутності та ідентичності.

Суспільні процеси в різних країнах залежать від обраної політичної моделі, доктрини економічного розвитку, загального суспільного усвідомлення необхідності новацій.

35. Охарактеризуйте діяльність єс та рє в галузі інформації і комунікації

Політика Європейського Союзу з розбудови інформаційного суспільства започаткована з середини 80-х років минулого століття, коли було закладено два головні політичні компоненти стратегії інформаційного суспільства ЄС: діяльність у сфері досліджень і технологічного розвитку ІКТ, ініційована в 1984 році програмою „ESPRIT” з інформаційних технологій; телекомунікаційна політика, започаткована у 1987 році, яка передбачала лібералізацію монополізованих сегментів ринку, гармонізацію європейського телекомунікаційного сектору за допомогою загальних правил і стандартів, суворе застосування правил конкуренції до лібералізованих сегментів ринку для запобігання таємним згодам, створенню домінуючих позицій.

Європейська Рада попросила групу експертів високого рівня підготувати доповідь з проблеми інформаційного суспільства до наступного її засідання в Корфу 21-24 червня 1994 року. Ця, так звана «Доповідь Бангеманна» мала назву „Європа і глобальне інформаційне суспільство. Рекомендації для Європейської Ради ЄС”. В ній вперше була використана концепція „інформаційного суспільства”. Основний акцент в "Доповіді Бангеманна" зроблено на економічному зростанні саме європейської промисловості за умови інтенсивного розвитку ІКТ. Значний наголос у Доповіді робився на необхідності лібералізації сектора ІКТ внаслідок послаблення ролі урядів, що дозволило б малому та середньому бізнесу покращити використання своїх інформаційних ресурсів. За визначенням групи Бангеманна, 10 основних застосувань ІКТ у практичному житті стануть "перехідним містком" в інформаційне суспільство. Це:

- телеробота;

- дистанційна освіта;

- мережі, що об’єднують університети й дослідницькі центри;

- телематичні послуги для підприємств малого й середнього бізнесу (електронна пошта, передача файлів, відеоконференції й т.п.);

- комп'ютерне управління транспортними послугами;

- комп'ютерний контроль за повітряним сполученням;

- комп'ютерні мережі в сфері охорони здоров'я;

- електронна торгівля;

- трансєвропейська мережа національних і муніципальних адміністративних органів;

- міські інформаційні супермагістралі.

Рекомендації, викладені у „Доповіді Бангеманна”, стали підставою для прийняття Європейською Комісією у липні 1994 року першого Плану дій ЄС під назвою „Європейський шлях до інформаційного суспільства”. Положення Плану дій стосувалися визначення законодавчих рамок і створення нових ринків.

З 1995 року двічі на рік проводяться Форуми ЄС з питань інформаційного суспільства, в рамках яких обговорюються політичні, економічні, соціальні та інші аспекти розвитку інформаційного суспільства. Певний час основою політики ЄС щодо розвитку інформаційного суспільства була Лісабонська стратегія (2000 рік) – план дій, що має за мету перетворити європейську економіку до 2010 року у найбільш динамічну й конкурентоспроможну економіку, що базується на досягненнях науки.

Основні пріоритети:

1. підвищення конкурентоспроможності шляхом інвестицій у наукові дослідження та зміцнення єдиного ринку;

2. зайнятість (створення робочих місць, інвестування у людські ресурси);

3. вдосконалення системи соціального захисту, пенсійної системи та системи охорони здоров’я;

4. забезпечення більш стабільного економічного зростання (інвестиції у нові технології, розвиток іноваційного бізнесу).

Того ж року було ухвалено План дій е-Європа 2002. Мета – забезпечити для всіх громадян доступ до нових інформаційних та комунікаційних технологій. У Плані дій акцент зроблено на розвитку мережі Інтернет та надання доступу до неї як фактору економічного зростання.

Основними пріоритетами були:

- дешевий і швидкий доступ до мережі Інтернет;

- інвестування у розвиток людських ресурсів та професійної кваліфікації;

- стимулювання використання мережі Інтернет.

Продовженням Плану дій е-Європа 2002 став План дій e-Європа 2005, схвалений Європейською Радою у Севільї 21-22 червня 2002 року. Акцент зроблено на ефективності доступу та використання мережі Інтернет.

Пріоритетними цілями було визначено:

- розвиток сучасних онлайн послуг;

- динамічне середовище електронного бізнесу;

- безпечна інформаційна інфраструктура;

- забезпечення доступності високошвидкісного Інтернету.

Згодом Європейською Комісією реалізувалася нова стратегічна ініціатива i2010 – Європейське інформаційне суспільство заради зростання і зайнятості”. Європейською Комісією пропонуються три пріоритетні цілі щодо інформаційного суспільства ЄС, що мають бути досягнуті до 2010 року: