22. Проаналізуйте базові документи першого етапу Світового саміту з інформаційного суспільства (Женева, 2003 р.). Визначте правові проблеми становлення глобального інформаційного суспільства.

Перша фаза (Женева, 2003р.)

• ØДекларація принципів “Побудова інформаційного суспільства – головне завдання нового тисячоліття”

• ØПлан дій до 2015 р.

Декларація принципів “Побудова інформаційного суспільства – головне завдання нового тисячоліття”

vІС повинно бути зорієнтованим на інтереси людей, відкритим для всіх та спрямованим на розвиток;

vГоловне завдання міжнародної спільноти – використати позитивний потенціал ІКТ для вирішення соціальних, економічних, політичних та правових проблем розвитку людства.

Декларація принципів

Для вирішення цих завдань усі зацікавлені сторони повинні

• Øрозширення доступу до ІКТ, а також до інформації та знань;

• Øнарощувати потенціал інформаційого розвитку;

• Øпідвищувати рівень довіри та безпеку під час використання ІКТ;

• Øстворювати на всіх рівнях сприятливе середовище для інновацій;

• Øрозробляти додатки ІКТ та розширювати сферу їх застосування;

• Øсприяти культурному та мовному різноманіттю;

• Øсприяти розвитку ЗМІ;

• Øврахування етичного аспекту ІС;

• Øзаохочувати міжнародне та регіональне співробітництво.

План дій до 2015 р.

У Плані дій, розрахованому до 2015 р., загальна концепція та керівні принципи Декларації знаходять своє втілення у конкретних напрямках діяльності:

• Øе. державне  управління

• Øе. господарська діяльність

• Øе. зайнятість

• Øе. освіта та професійна підготовка

• Øе. наукова діяльність

• Øе. охорона здоров’я

• Øе. охорона навколишнього середовища.

23. Проаналізуйте базові документи другого етапу Світового саміту з інформаційного суспільства (Туніс, 2005 р.). Визначте правові проблеми становлення глобального інформаційного суспільства.

Світовий саміт з інформаційного суспільства – міжнародний форум на вищому рівні з проблем становлення глобального інформаційного суспільства. Саміт відбувався у 2 етапи: 10-12 грудня 2003р. (Женева, Швейцарія); 16-18 листопада 2005р. (Туніс).

Саміт в Тунісі зібрав 19 401 учасника. Основними цілями зустрічі було рішення проблеми інформаційної нерівності і сприяння максимальному використанню потенціалу ІКТ. На восьмому пленарному засіданні саміту 18 листопада 2005 року світовими лідерами було прийнято два головних документи: Туніські зобов’язання, в якому підкреслено значимість ІКТ в подоланні «інформаційного розриву» в світі, необхідність ефективної співпраці з метою побудови глобального інформаційного суспільства; і Туніська програма для інформаційного суспільства, яка містить положення по ключових питаннях саміту і наступних кроках, які необхідно прийняти для її виконання.

Туніські зобов’язання:

• ІКТ - ефективний інструмент сприяння миру, безпеці та стабільності, укріпленню демократії, соціальній єдності, ефективному управлінню, верховенству права на національному, регіональному та міжнародному рівнях;

• подвійна роль ІКТ: можуть бути використані з метою негативного впливу на цілісність інформаційної інфраструктури та порушення системи безпеки як у масштабах держав, так і світу в цілому,

• запобігання зловживанню інформаційними ресурсами і технологіями зі злочинною метою і в терористичних цілях, боротьба зі всіма проявами інформаційного тероризму;

• дотримуватися прав людини, стимулювати, розвивати та впроваджувати у співробітництво між усіма зацікавленими сторонами глобальної культури кібербезпеки

Туніська програма для інформаційного суспільства:

• пошук ефективних фінансових механізмів для подолання “цифрового розриву”,

• створення більш ефективної системи управління використанням Інтернету,

• оптимізація та контроль виконання прийнятих у Женеві та Тунісі рішень.

Інформаційне право є нормативною основою інформаційного суспільства: інформаційне суспільство в правовому відношенні функціонує на основі нормативних актів, що регламентують інформаційні відносини і процеси, у тому числі відносини власності на інформаційні ресурси й авторські права, доступ до публічної інформації, захист інформації, права на інтелектуальну власність, використання інформаційних технологій у державному керуванні. Право на доступ до інформації і недоторканість особи є загальними правами людини, їхнє законодавче оформлення створює правовий фундамент інформаційного суспільства. Розвиток нормативної бази є необхідною умовою рішення багатьох проблем інформаційного суспільства, що складається( цифрова нерівність країн і регіонів, проблема правового регулювання мережі Інтернет, електронної комерції й оподатковування в цій сфері, питання інтелектуальної власності тощо). Успішність інформаційної політики на національному і міжнародному рівні залишається одним з основних факторів, що впливають на розвиток глобального інформаційного суспільства.

24.Охарактеризуйте особливості становлення інформаційного суспільства в окремих регіонах світу на прикладі регіональних зустрічей в рамках Світового саміту з інформаційного суспільства (африканський, азійсько-тихоокеанський, західно-азійський, латиноамериканський та європейський регіони)

Світовий саміт з інформаційного суспільства відбувався у 2 фази:

• Перша фаза (Женева, 2003), на якій було проголошено Декларацію принципів “Побудова інформаційного суспільства – головне завдання нового тисячоліття” та План дій до 2015 року;

• Друга фаза (Туніс, 2005) – було проголошено Туніське зобов’язання та Туніську програму для ІС.

В рамках Саміту відбулося 5 регіональних нарад:

1. Африканський регіон – Бамако, 2002р., Аккра, 2005р;

2. Азійсько-Тихоокеанський регіон – Токіо, 2003р., Тегеран, 2005р;

3. Регіон Західної Азії – Бейрут, 2003р., Дамаск, 2004р;

4. Латиноамериканський регіон – Баваро, 2003р., Ріо-де-Жанейро, 2005р;

5. Пан’європейський регіон – Бухарест, 2002р.

Пріоритетами побудови інформаційного суспільства африканського регіону є 1) активна участь у розбудові глобального ІС, що базується на принципах справедливості, збалансованого розвитку усіх держав та регіонів, незалежно від рівня розвитку; 2) пріоритетність створення місцевого інформаційного насичення (контенту); 3) Об’єднання зусиль державного сектору, приватного та громадського, тобто усіх зацікавлених сторін.

Необхідними заходами для побудови ІС в даному регіоні є:

• Створення інформаційної інфраструктури в регіоні;

• Забезпечення всіх громадян засобами зв’язку та доступу через мережу Інтернет, забезпечення вільним та прийнятним за ціною доступом до інформаційних продуктів суспільного значення;

• Гарантування інформаційних прав та свобод, культурних прав і свобод;

• Використання позитивного досвіду побудови ІС інших країн;

• Підтримка пакетів програмного забезпечення з відкритими кодами;

• Розробка додатків на базі ІКТ та відповідного інформаційного наповнення;

• Використання мовних додатків з сенсорним екраном, що збільшить кількість користувачів ІКТ та задіяних у побудові ІС;

• Реалізація інвестиційних та фінансових стратегій через надання допомоги у створенні інформаційного наповнення і широкого доступу до ІКТ та знань (!особлива увага – жінкам і молоді);

• Поєднання зусилля державного, приватного та громадського секторів на всіх рівнях;

• Скорочення цифрового розриву;

• Зміцнення інституційного, людського та адміністративного потенціалу на всіх рівнях для побудови ІС.

Пріоритетами побудови інформаційного суспільства азіатсько – тихоокеанського регіону є: 1) географічне, демографічне, культурне і мовне розмаїття регіону; 2) відносна інституційна стабільність регіону, що сприяє збільшенню інвестицій (капіталу, знань, розробок); 3) значна за обсягами дешева робоча сила (яка останнім часом швидко інтелектуалізується); 4) суттєвий цифровий розрив в масштабах регіону та окремих держав, дисбаланс в інформаційних потоках; 5) лідерство в окремих галузях ІКТ – широкосмугового, супутникового та пересувного електрозв’язку; 6) екологічний фактор.

Необхідними заходами для побудови ІС в даному регіоні є:

• забезпечення рівноправного доступу до розвинених, прийнятних за ціною та простих у використанні елементів інформаційної інфраструктури;

• використання ІКТ як рушійної сили стійкого економічного та технологічного розвитку шляхом збільшення валового національного продукту (ВНП), розширення масштабів технологічних інновацій та постійного здійснення науково-дослідницької діяльності, результатом чого має стати скорочення масштабів бідності за рахунок економічного зростання;

• забезпечення рівноправного доступу до інформації для здійснення діяльності у таких галузях, як освіта, наука, економіка, соціальна сфера, політика, культура, що сприятиме створенню сфери актуальної суспільної інформації;

• збереження багатого культурного та мовного розмаїття регіону;

• сприяння розширенню використання ІКТ та розвитку людських ресурсів з метою підвищення рівня інформаційної культури для всіх верств населення, незалежно від матеріального статку та фізичних можливостей;

• забезпечення системи безпеки інформаційної діяльності з метою збільшення рівня довіри до ІС;

• поєднання зусиль усіх зацікавлених сторін на всіх рівнях з метою встановлення партнерських відносин, які є основою довіри та надійності, розширення справедливої конкуренції, стимулювання нових інвестицій приватного сектору та новаторських ініціатив;

• гарантія захисту прав споживачів та інтересів суспільства;

• розробка стратегій;

• Пріоритетні прикладні сфери – е-уряд, е-комерція, е-освіта, е-медицина, е-охорона навколишнього середовища, створення громадських центрів доступу до інформації та зв’язку

Характерним для західно – азійського регіону є: 1) постійна політична та економічна нестабільність (кризи, конфлікти, військові дії, тероризм), що формує несприятливі умови для формування ІС; 2) Відсутність суттєвого прогресу у сфері ІКТ, незначні за масштабами розробки в інформаційній сфері, відсутність інтересу до фундаментальних наукових досліджень; 3) Відсутність ефективної, збалансованої політики у сфері ІКТ; 4) Незначні темпи поширення ІКТ у суспільстві, низькі загальні показники рівня електронної готовності; 5) Високі у порівнянні з рівнем доходів громадян ціни на інформаційні продукти та послуги; 6) Низький рівень використання ІКТ у різних сферах життєдіяльності суспільства; 7) Відсутність контенту та інструментів арабською мовою.

Пріоритетними напрямками побудови ІС у даному регіоні є:

• Вироблення загальної стратегії розвитку ІС як на національному, так і на регіональному рівнях;

• Удосконалення (розробка) інноваційної політики у сфері ІКТ;

• Вирішення технічних та фінансових проблем доступу до ІКТ та послуг;

• Реформування правової та регламентарної бази ІКТ;

• Активізація співробітництва у сфері побудови ІС на всіх рівнях міжнародного співробітництва.

Характерним для латиноамериканського регіону є: 1) суттєві політичні, соціально- економічні та інформаційні диспропорції; 2) Географічне, культурне та мовне різноманіття регіону; 3) Специфіка процесу приватизації інформаційного сектору та лібералізації ринку інформаційних продуктів та послуг.

Побудова ІС інформаційної в даному регіоні має сприяти:

• Соціально-економічному прогресу, зростанню добробуту окремих громадян, спільнот, суспільства в цілому;

• Подоланню диспропорцій розвитку регіону;

• Розвитку інформаційної інфраструктури та системи постійного впровадження технологічних інновацій по горизонталі та вертикалі допоможе формуванню національного та регіонального інформаційного сектору, що дозволить зменшити витрати населення на доступ до ІКТ, мереж та знань;

• Масштабне впровадження ІКТ у всі сфери життєдіяльності суспільства;

• Побудова ІС має відбуватися під контролем держави за участю усіх зацікавлених сторін.

Принципами побудови європейського ІС є: 1) забезпечення доступу до інформації та знань, а саме:

• прозорість системи державного управління;

• гарантія доступу для всіх громадян до суспільно;

• значимої інформації;

• подолання соціального розшарування та дискримінації;

• створення якісного контенту;

2) сприяння універсального доступу за помірними цінами, а саме розвиток інфоінфраструктури як гарантія безпеки, надійності та доступності інформаційних продуктів та послуг; 3) сприяння мовному та культурному розмаїттю; 4) розвиток людського потенціалу через освіту та професійну підготовку, а саме:

- розробка всеохоплюючих стратегій освіти, зорієнтованої на майбутнє, тобто отримання навичок, необхідних для діяльності у ІС,

- розуміння та використання усіх можливостей, що відкриваються перед людиною;

5) формування політичних, правових та регламентарних рамок; 6) укріплення довіри та безпеки під час використання ІКТ; 7) розв’язання глобальних проблем (міжнародний діалог та співробітництво).

Пріоритетними сферами практичного застосування є:

• державне управління (більша ефективність та підзвітність);

• комерційна діяльність (посилення конкуренції, підвищення якості робочих місць);

• суспільство (розповсюдження місцевого контенту та додатків на базі ІКТ);

• навчання та освіта (надання людям відповідних можливостей).

Ці принципи та засади становлення ІС викладено у Європейських стратегічних документах у сфері розбудови ІС (Доповідь Мартіна Бангеманна “Європа і глобальне інформаційне суспільство для всіх” (1994 р.), Електронна Європа (1999/2000 рр.), Ініціатива “і2010” (2005 р.), Цифровий порядок денний для Європи (2010 р.).