- •Звіт з навчально-польової практики з зоології хребетних таврин
- •1.1 Антропогенні ландшафти
- •Кісткові риби
- •Спосіб життя та зовнішня будова
- •Травна система
- •Дихальна система
- •Плавальний міхур
- •Кровоносна система
- •Розмноження та індивідуальний розвиток
- •Екологія та господарське значення
- •Зовнішній вигляд та будова тіла
- •Живлення
- •Характеристика
- •Екологія
- •Живлення
- •Аматорська ловля
- •Харчова цінність
- •Розведення (аквакультура)
- •Ловля коропа
- •Спосіб життя (помірний пояс)
- •Ріст, розвиток
- •Значення
- •Спосіб життя
- •Розмноження
- •Значення для людини
- •Розповсюдження
- •Будова та спосіб життя
- •Розмноження
- •Значення для людини
- •Плазуни або Рептилії
- •Життєвий цикл
- •Розповсюдження
- •Спосіб життя
- •Розмноження
- •Значення
- •Загрози
- •Спосіб життя
- •Ящірка зелена
- •Спосіб життя
- •Морфологічні ознаки
- •Підвиди
- •Охорона
- •Вуж звичайний
- •Зовнішній вигляд та характеристика[ред. • ред. Код]
- •Вуж водяний
- •Розповсюдження
- •Спосіб життя
- •Розмноження
- •Спосіб життя
- •Розмноження
- •Мідянка звичайна
- •Веретільниця
- •Ставкова жаба
- •Зовнішній вигляд[ред. • ред. Код]
- •Ропуха звичайна (Bufo bufo) — вид земноводних роду ропух (Bufo). Інша назва — ропуха сіра. Зовнішній вигляд
- •Поведінка
- •Гадюка звичайна
- •Бабка перев’язана
- •Бистрянка російська
- •Больбелязм однорогий
- •Бражник дубовий
- •Бражник мертва голова
- •Бражник прозерпіна
- •Бражник скабіозовий
- •Ведмедиця велика
- •Ведмедиця-господиня
- •Вечірниця мала
- •Вечірниця руда
- •Видра річкова
- •Вусач великий дубовий
- •Вусач мускусний
- •Вусач-червонокрил Келлера
- •Вухань звичайний
- •Голуб-синяк
- •Горностай
- •Джміль глинистий
- •Джміль моховий
- •Джміль пахучий
- •Дибка степова
- •Дозорець-імператор
- •Ендроміс березовий
- •Жаба прудка
- •Кажан пізній
- •Кіт лісовий
- •Кошеніль польська
- •Красик (Пістрянка) веселий
- •Красотіл пахучий
- •Красуня діва
- •Ксилокопа (бджола-тесляр) звичайна
- •Кульон великий (кроншнеп великий)
- •Кутора мала
- •Марена дніпровська
- •Марена звичайна
- •Мелітурга булавовуса
- •Мишівка лісова
- •Мідянка звичайна
- •Мінога українська
- •Мнемозина
- •Нетопир звичайний
- •Нетопир Натузіуса
- •Нічниця водяна
- •Нічниця гостровуха
- •Нічниця довговуха
- •Нічниця Наттерера
- •Нічниця ставкова
- •Норка європейська
- •Орел-карлик
- •Підорлик малий
- •Подалірій
- •Поліксена
- •Полоз лісовий, ескулапів
- •Райдужниця велика
- •Сатурнія велика
- •Сатурнія руда
- •Сиворакша
- •Синявець римнус
- •Сколія-гігант
- •Совка сокиркова
- •Сорокопуд сірий
- •Стафілін волохатий
- •Стрічкарка блакитна
- •Стрічкарка орденська малинова
- •Стрічкарка тополева
- •Тхір лісовий
- •Тхір степовий
- •Шуліка чорний
- •Ящірка зелена
- •Методичні матеріали
Нічниця Наттерера
Таксономічна належність: Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Рукокрилі (Chiroptera), родина — Лиликові (Vespertilionidae). Один з 9-ти видів роду та один з 26-ти видів родини у фауні України. Представлений підвидом M. nattereri nattereri.
Чисельність і причини її зміни: Дуже низька. Загалом відомі реєстрації близько 170 особин. Причинами зниження чисельності є зменшення кількості дуплистих дерев, дефіцит підземель з певними мікрокліматичними характеристиками, зменшення площ заплавних лісів і «напіввідкритих» водойм.
Особливості біології та наукове значення: Є переважно лісовим видом, помешкання якого пов’язані з ділянками рідколісь листяних і мішаних лісів поблизу водойм, зустрічається також в урболандшафтах. В якості сховищ використовує дупла, горища та інші частини будівель, скельні тріщини, підземелля. Полює, літаючи вздовж узлісь, просік, над вкритою прибережно-водною рослинністю поверхнею водойм. Основу раціону складають двокрилі (Diptera), жуки (Coleoptera), може збирати безхребетних з поверхонь. Є осілим видом, зимує у підземеллях. Виводкові колонії розміщуються у дуплах або будівлях. Розмножується раз на рік, в червні народжується одне маля. Тривалість життя до 20 років. Разом з іншими лісовими видами кажанів має регуляторний вплив на стан популяцій комах-філофагів, які схильні до спалахів чисельності.
Морфологічні ознаки: Довжина тіла — 42–52 мм, хвоста — 39–47 мм, передпліччя — 36–43 мм; розмах крил — 240–300 мм; маса тіла — 5–14 г. По краю міжстегнової перетинки є два ряди щетинистих війок.
Нічниця ставкова
Таксономічна належність: Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Рукокрилі (Chiroptera), родина — Лиликові (Vespertilionidae). Один з 103-х видів роду світової фауни та один з 10-ти видів роду у фауні України.
Причини зміни чисельності: зменшення кількості придатних сховищ (що пов’язано з вирубками старих дуплястих дерев, рекреаційним та господарським освоєнням підземель); непокоєння тварин в сховищах; негативне ставлення населення до рукокрилих.
Особливості біології та наукове значення: В Україні зустрічається цілорічно. Влітку оселяється у будівлях (на горищах, під обшивкою стін), дуплястих деревах, у підземеллях. Самиці утворюють виводкові колонії до кількох десятків особин. Народження молодих припадає на червень. Починають літати у віці 4–5 тижнів. Самці та ялові самиці зазвичай оселяються окремо від виводкових колоній. Період парування починається у вересні і продовжується протягом осені. Зимовими сховищами є штучні та природні печери. Очевидно, є факультативним мігрантом. Для Зх. Європи відомі сезонні переміщення від 10 до 300 км. Вид тісно пов’язаний з рівнинними водоймами, поблизу яких він оселяється. Полює над поверхнею води. Живиться навколоводними комахами. До трофічного списку входять представники двокрилих (мотилі, комарі), також ручейники, жуки та лускокрилі. Самиця народжує 1 маля один раз на рік. Співвідношення статей серед молодих — рівноцінне. Статевої зрілості самиці досягають на другому році життя. Живуть, в середньому, до 10 років (максимальна відома тривалість життя — 19,5 років). Вид відіграє важливу роль в стабільному функціонуванні коловодних екосистем.
Морфологічні ознаки: Середній за розмірами вид нічниць. Вуха порівняно невеликі, вушниці товстошкірі. Плесно велике. Уропатагіум кріпиться до п’ятки, залишаючи все плесно вільним. Забарвлення спини — сіре, черева — сірувате-біле або білясте.
