Нетопир Натузіуса

Таксономічна належність: Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Руко-крилі (Chiroptera), родина — Лиликові (Vespertilionidae). У роді 30 видів. Один з 4-х ви-дів роду у фауні України.

Причини зменшення чисельності: трансформація тро-фічних біотопів і місць поселення (вирубування дуплистих дерев, модернізація старих будівель), використання пестицидів, чинник непокою ви-водкових колоній.

Особливості біології та наукове значення: Перелітний вид. Прилітає в березні — на початку квітня. Селиться переважно лісах різного пород-ного складу поблизу водойм або заболочених ділянок; рідко — в населених пунктах. Основні сховища — дупла дерев (зі щілиноподібним льотком), штучні гніздівлі, горища й порожнини будинків. Виводкові колонії налічують від кількох до кількох сотень самок. Дальній мігрант. Осінній відліт — від початку серпня; може тривати до листопада. Місця зимівлі розташовані за меж-ами України. Відомі поодинокі випадки зимівлі в Закарпатській обл. — в порожнинах стін будівлі. Вилітає в ранніх сутінках. Політ надзвичайно ма-неврений. Полює на краях лісу, в парках, над во-доймами і прибережними біотопами, вологими луками, рідше — розрідженими ділянками лісу і лісовими озерцями. Живиться двокрилими, рід-ше волохокрильцями, сітчастокрилими, метели-ками, перетинчастокрилими й жуками.

Морфологічні ознаки: Хутро на спині темноруде, на черевці світліше. Вухо заокруглене, трохи довше, ніж ширше. Козе-лок витягнутий, з округлою верхівкою. Великий палець довший або дорівнює ширині зап'ястя, виміряного на складеному крилі. П'ятий палець кисті разом з п'ястковою кісткою — довжиною біля 46 мм. Спинна сторона мiжстегнової пе-ретинки зверху, до половина своєї довжини, а також вздовж гомілки, густо опушена. Шпо-ра сягає до половини довжини вільного краю мiжстегнової перетинки, є невелика епіблема. Довжина тіла: 46–56 мм, вуха: 10–13,5 мм, козел-ка: 6–7 мм, передпліччя: 31–36,5 мм, вага: від 4,5 до 9 г.Режим збереження та заходи з охорони.Вид занесено до Червоного списку МСОП, EUROBATS та ІІ додатку до Бернської конвенції. Для охорони популяцій важливим є збереження старих листяних і мішаних лісів з дуплястими де-ревами, лінійних структур (лісосмуг, насаджень уздовж доріг та ін.) між місцями поселення та по-лювання, заборона чинник непокою виводкових колоній. Охороняється на території всіх об’єктів природно-заповідного фонду, розташованих на території Карпат і Полісся, частково Поділля.

Нічниця водяна

Таксономічна належність: Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Рукокрилі (Chiroptera), родина — Лиликові (Vespertilionidae). Один з 103-х видів роду світової фауни та один з 10-ти видів роду у фауні України.

Причини зміни чисельності: непокоєння у сховищах, зменшення кількості придатних сховищ.

Особливості біології та наукове значення: Літніми сховищами виду є дупла дерев, різні частини будівель, підземелля. Самки утворюють виводкові колонії кількістю до декількох десятків особин. Народження малят припадає на червень–липень. Літними молоді стають на 3–4 тиждень життя. Лактація триває близько 6 тижнів. Самці та ялові самки в цей час звичайно оселяються окремо. Парування: кінець літа — осінь. В якості зимових сховищ використовує виключно підземелля — природні печери, каменоломні, тунелі, підземні гідроконструкції тощо, в яких можуть формувати скупчення до декількох сотень особин. Осілий вид, що місцями здійснює локальні міграції на декілька десятків кілометрів. Полює над різноманітними водоймами, збираючи здобич з поверхні води. Здобиччю, в основному, є різноманітні водні та навколоводні види двокрилих, лускокрилих, жуків, волохокрильців та ін. Самка раз на рік народжує одне маля. Максимальна відома тривалість життя 28 років. Є природним регулятором чисельності навколоводних комах у багатьох регіонах України.

Морфологічні ознаки: Нічниця малих розмірів. Вуха порівняно невеликі. Уропатагіум кріпиться до основи плюсни. Плесно велике. Хутро спини буре, коричневе з різними відтінками (сірим та ін). Забарвлення спини контрастує з білим, брудно-білим або сірим черевом.