Кошеніль польська

Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Рівнокрилі (Homoptera), родина — Червеці гігантські (Marganodidae).

Чисельність і причини її зміни: Даних немає. Можливо, зникаючий вид.

Причини зміни чисельності: нез’ясовані, що, можливо, пов’язано з відсутністю проведення спеціальних досліджень.

Особливості біології та наукове значення: Має 1 генерацію на рік. Зимують личинки в яйцевих мішках. Після пробудження личинки пересуваються в пошуках кормових рослин (суниця, перстач, гусячі лапки, горчак, остудник голий, мучниця, материнка та інші). По їхніх стеблах личинки спускаються до коріння, перетворюються в нерухомі кулясті «цисти» синього чи фіолетового кольору. Розвиток триває до середини липня. Дорослі комахи з’являються в липні — на початку серпня. Самці гинуть після парування. Запліднена самка заривається у ґрунт і протягом кількох діб відкладає 300–700 яєць у яйцевий мішок, після чого гине. Личинки з’являються через місяць.

Морфологічні ознаки: Самки широкоовальні, завдовжки 1,5–6,6 мм, червоного або вишнево-фіолетового кольору. Вусики 7–8-членикові, членики короткі та широкі. Очі добре розвинені. Ноги великі, особливо передні, копальні, з великим кігтиком. Тіло вкрите довгими щетинками. Самці завдовжки 2,25–3,5 мм блакитно-фіолетові. Очі великі, груди чорні, тергіти черевця фіолетові. Вусики довгі, 9–10-членикові. Передні ноги короткі, задні — довгі, лапки мають кігтик.

Красик (Пістрянка) веселий

Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Лускокрилі (Lepidoptera), родина — Пістрянки (Zygaenidae). Один з 101 видів роду; один з 18 видів роду у фауні України.

Чисельність і причини її зміни: Низька, з невеликими коливаннями в окремі роки. В більшості біотопів зустрічаються поодинокі особини.

Причини зменшення чисельності: ураження гусені природними паразитами Cotesia zygaenarum (Marshall) та скорочення місць перебування через господарську діяльність.

Особливості біології та наукове значення: Дає 1 генерацію на рік. Метелики денні, літ — у липні–серпні. У кладці 10–35 яєць, яйце розвивається 6–12 днів. Гусінь живиться листям миколайчиків (Eryngium campestre L.), заляльковується в кінці червня — липні у веретеноподібному жовтувато-сірому «пергаментному» коконі. Фаза лялечки триває 12–17 днів, зимує гусінь. Місця перебування — ділянки цілинного степу, яри, низькогірські трав’янисті схили. Наукове значення: може бути використаний у якості індикаторного виду для екологічних досліджень.

Морфологічні ознаки: Розмах крил — 25–32 мм. Патагії та тегули червоні. Переднє крило чорне з червоними плямами, що злилися; плями без жовтувато-білого обрамлення. Заднє крило червоне з чорним зовнішнім краєм. Черевце чорне із широким червоним паском (на 4–5 сегментах).

Красотіл пахучий

Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Твердокрилі (Coleoptera), родина — Жуки-туруни (Carabidae). Один з 48 видів роду в Палеарктиці; у фауні України — один з шести.

Чисельність і причини її зміни: Незначна (поодинокі особини). В період розмноження ряду видів шкідливих метеликів (непарного, кільчастого шовкопрядів, дубової листокрутки) чисельність значно зростає (до 10–20 особин/га). Тривале застосування пестицидів у лісах, вирубування дерев та чагарників призводять до зменшення природних місць перебування виду та його чисельності.

Особливості біології та наукове значення: Нічний вид. Зимують жуки (рідше личинки ІІІ віку) в ґрунті та підстилці. Парування та відкладання яєць (близько 60 за весь період життя) спостерігається навесні — початку літа. Розвиток личинок триває 2–3 місяці. Молоді жуки з’являються в серпні–вересні. Зустрічається в широколистяних та мішаних лісах, чагарниках, парках, рідше — в полезахисних смугах та садах, як на поверхні ґрунту, так і в кронах дерев. Зоофаг широкого профілю, але живиться переважно гусінню метеликів.

Морфологічні ознаки: Завдовжки 22–31 мм. Тіло широке, плечові кути виступаючі. Забарвлення знизу чорносинє, надкрила золотисто-зелені з яскравим мідно-червоним металічним відливом.