Дозорець-імператор

Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Бабки (Odonata), родина — Коромисла (Aeshnidae).

Чисельність і причини її зміни: Незначна (поодинокі особини). За сприятливих умов концентрація личинок на дні водойм може становити 1–2 особини на 1 м2. Причини зміни чисельності.Хімічне та органічне забруднення водойм.

Особливості біології та наукове значення: Вид населяє узлісся та лісові галявини, мешкає вздовж берегів річок, озер і ставків. Імовірно, має дворічну генерацію. Літ імаго — з червня до вересеня. Хижаки, живляться дрібними літаючими комахами, зокрема кровососами. Яйця відкладають у тканини листків і стебел водяних рослин. Личинки одні з найбільших серед личинок інших бабок (досягають 60 мм); протягом життя линяють близько 12 разів. Вони теж хижаки: підстерігаючи здобич (дрібні ракоподібні, п’явки, пуголовки, личинки водяних комах тощо), тривалий час можуть сидіти нерухомо на дні або серед водоростей.

Морфологічні ознаки: Груди зелені. Основа перетиночки біла, вершина — сіра. Самці: нижній анальний придаток складає близько третини довжини верхніх анальних придатків, його довжина більша за ширину, кінці верхніх анальних придатків заокруглені. Самки: потиличний трикутник без придатків. Тіло — 83–85, крила — 45–51 мм.

Ендроміс березовий

Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Лускокрилі (Lepidoptera), родина — Шовкопрядилемоніїди (Lemoniidae). Представник монотипового палеарктичного роду.

Чисельність і причини її зміни: Незначна (поодинокі особини), у деяких місцевостях у сприятливі роки локально нерідкий.

Причини зменшення чисельності: не з’ясовані, можливо, хімічна обробка лісів.

Особливості біології та наукове значення: Зустрічається у мішаних лісах, особливо у молодих березняках. Протягом року розвивається 1 генерація. Літ імаго відбувається з кінця березня до початку травня. Метелики активні удень за сонячної погоди, іноді увечері та вночі. Самки відкладають яйця увечері та вночі. Гусінь живиться листям берези, іноді — граба, ліщини, липи та інших дерев; розвивається у травні–серпні, зимує у коконах серед лісового опаду, у яких навесні і заляльковується.

Морфологічні ознаки: Розмах крил — 45–75 мм. Статевий диморфізм виразний. Переднє крило світлокоричневе з білуватим напиленням, біля його вершини є 3 чіткі білі плями. Середня частина перед ніх крил відокремлена чорнуватими ламаними лініями, у проміжку котрих є вуглувата чорна пляма. Задні крила у самця охристо-коричневі (у самиці — сіруваторуді) з ламаною смугою та білими плямами вздовж зов нішнього краю крила. Тіло дуже пухнасте.

Жаба прудка

Таксономічна належність: Клас — Земноводні (Amphibia), ряд — Безхвості земноводні (Anura), родина — Жаби (Ranidae), рід — Бура (трав’яна) жаба (Rana).

Чисельність і причини її зміни: Під час нересту — 3–8 ос., по закінченні 0,3–2 ос./100 м. Чисельность зменшується при трансформації біотопів, зменшенні місць для розмноження та їх забрудненні.

Особливості біології та наукове значення: З’являється в березні, віддає перевагу широколистяним лісам, під час нересту активна цілодобово, після закінчення — у першу половину дня, при підвищеній вологості — цілий день. Зимують як у водоймах, так і на суші.

Морфологічні ознаки: Переважають світло-коричневі чи бурооливкові тони, на межі голови й тулуба темна Λ-подібна пляма, є спинно-бокові складки. Від ніздрів і через область очей та барабанних перетинок ідуть коричневі смуги. На задніх кінцівках зазвичай поперечні темні смуги. Черево однотонно-світле. Барабанна перетинка велика і приблизно відповідає розмірам ока. Резонатори у самців відсутні, в сезон нересту на перших пальцях передніх кінцівок сіро-жовті шлюбні мозолі. Задні кінцівки довгі й заходять скоковим (надступаковогомілковим) суглобом далеко за кінець морди. Парування та відкладання ікри після зимівлі припадає на кінець березня — початок квітня. Великих скупчень на нерестилищах не утворює і у водоймах перебуває недовго. Ікру відкладає окремими грудочками (у кладці 800−1700 ікринок) на підводні рослини, ікра не спливає на поверхню. Період метаморфозу — близько 55 днів. Тривалість життя — близько 7 років.

Жук-олень, рогач звичайний

Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Твердокрилі (Coleoptera), родина — Жуки-олені (Lucanidae).

Чисельність і причини її зміни: Зустрічається рідко, але локально у великій кількості. Зменшення кількості жука пов’язане з прийнятою методикою лісогосподарювання, за якою багато дерев не доживають свого природнього віку. Молоді посадки дерев не придатні для харчування та розмноження виду.

Особливості біології та наукове значення: П’яти- або шестирічна генерація. Відкладають яйця в дупла, старі пні, стовбури, що впали, головним чином на дубі, іноді інших породах (бук, липа, верба, ясен, тополя, сосна, плодові). Сапрофітофаг, живиться соком, що витікає з дерев. Личинки розвиваються в гнилій деревині. Стаціями цього виду є старі широколистяні ліси різних типів, але частіше дубові.

Морфологічні ознаки: Довжина самця сягає 50–80 мм (з рогами), самки — 30–50 мм. У самців голова з величезними рогами (верхні щелепи). Самки позбавлені рогів. Забарвлення самок однотонне чорно-буре, у самців роги та надкрила коричневі а інші частини тіла — чорна.

Жук-самітник

Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Твердокрилі (Coleoptera), родина — Жуки-пустельники (Scarabaeidae).

Чисельність і причини її зміни: Рідкісний вид, зустрічається поодинокими особинами.

Особливості біології та наукове значення: Стаціями цього виду в Україні є широколистяні ліси. Тримається здебільшого дуплистих дерев, переважно в нижніх ярусах лісів. Вдень ховається по гнилих дуплах яблунь, груш, дубів, найчастіше осокорів. Літають надвечір та вночі, інколи прилітають на світло. Комахи активні в серпні–вересні. Фітофаг, живиться соком, який витікає з дерев. Личинки розвиваються за рахунок гнилої деревини листяних порід. Генерація виду в Україні — не менше 2–3 р.

Морфологічні ознаки: Тіло велике, масивне, 22–35 мм. Забарвлення чорно-рудувате, блискуче, з бронзовим або зеленуватим відблиском. Передньоспинка в самців з глибокою, а в самок з плоскою повздовжньою борозенкою і двома дрібними горбиками перед серединою.

Зубр

Таксономічна належність: Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Парнокопитні (Artiodactyla), родина Порожнисторогі (Bovidae). Один з 2-х видів роду, один вид в фауні України.

Чисельність і причини її зміни: Вид, чисельність якого в усіх країнах крім України, росте рік від року. З 1965 по 1967 рр. в Україну було завезено 41 особина. Максимальна чисельність в 1990 р. — 685 голів. На 2008 р. поголів’я зменшилося більш ніж в три рази і зараз становить менше 200 зубрів.

Причини зміни чисельності: браконьєрство і недбале ведення мисливського гос подарства.

Особливості біології та наукове значення: Традиційно вид, що здійснював величезні міграції, зараз веде осілий спосіб життя. Тримається невеликими сім’ями або стадами (до 50 особин). Старі самці живуть поодинці, пристають до гурту лише під час гону. Живиться травою, листям, пагонами і гілками дерев та чагарників, корою, а також добре їсть сіно. Статевої зрілості самець досягає у 2–3-річному віці, а самка у 2-річному. Гін у серпні–вересні. Самка раз на рік після 9-місячної вагітності народжує одне, рідко двох малят. Лактація триває 8–10 місяців. Рівнині та гірські ліси (переважно листяні і мішані, з вирубками, луками та болотами). Виходить на сінокоси та ін. сільськогосподарські угіддя.

Морфологічні ознаки: Величезний бик. Довжина тіла більш ніж 3 м, в плечах до двох метрів, маса до 1 т. Волосся темно-коричневе. Голова опущена, з вираженою «бородою» і двома відносно невеликими рогами.