- •Звіт з навчально-польової практики з зоології хребетних таврин
- •1.1 Антропогенні ландшафти
- •Кісткові риби
- •Спосіб життя та зовнішня будова
- •Травна система
- •Дихальна система
- •Плавальний міхур
- •Кровоносна система
- •Розмноження та індивідуальний розвиток
- •Екологія та господарське значення
- •Зовнішній вигляд та будова тіла
- •Живлення
- •Характеристика
- •Екологія
- •Живлення
- •Аматорська ловля
- •Харчова цінність
- •Розведення (аквакультура)
- •Ловля коропа
- •Спосіб життя (помірний пояс)
- •Ріст, розвиток
- •Значення
- •Спосіб життя
- •Розмноження
- •Значення для людини
- •Розповсюдження
- •Будова та спосіб життя
- •Розмноження
- •Значення для людини
- •Плазуни або Рептилії
- •Життєвий цикл
- •Розповсюдження
- •Спосіб життя
- •Розмноження
- •Значення
- •Загрози
- •Спосіб життя
- •Ящірка зелена
- •Спосіб життя
- •Морфологічні ознаки
- •Підвиди
- •Охорона
- •Вуж звичайний
- •Зовнішній вигляд та характеристика[ред. • ред. Код]
- •Вуж водяний
- •Розповсюдження
- •Спосіб життя
- •Розмноження
- •Спосіб життя
- •Розмноження
- •Мідянка звичайна
- •Веретільниця
- •Ставкова жаба
- •Зовнішній вигляд[ред. • ред. Код]
- •Ропуха звичайна (Bufo bufo) — вид земноводних роду ропух (Bufo). Інша назва — ропуха сіра. Зовнішній вигляд
- •Поведінка
- •Гадюка звичайна
- •Бабка перев’язана
- •Бистрянка російська
- •Больбелязм однорогий
- •Бражник дубовий
- •Бражник мертва голова
- •Бражник прозерпіна
- •Бражник скабіозовий
- •Ведмедиця велика
- •Ведмедиця-господиня
- •Вечірниця мала
- •Вечірниця руда
- •Видра річкова
- •Вусач великий дубовий
- •Вусач мускусний
- •Вусач-червонокрил Келлера
- •Вухань звичайний
- •Голуб-синяк
- •Горностай
- •Джміль глинистий
- •Джміль моховий
- •Джміль пахучий
- •Дибка степова
- •Дозорець-імператор
- •Ендроміс березовий
- •Жаба прудка
- •Кажан пізній
- •Кіт лісовий
- •Кошеніль польська
- •Красик (Пістрянка) веселий
- •Красотіл пахучий
- •Красуня діва
- •Ксилокопа (бджола-тесляр) звичайна
- •Кульон великий (кроншнеп великий)
- •Кутора мала
- •Марена дніпровська
- •Марена звичайна
- •Мелітурга булавовуса
- •Мишівка лісова
- •Мідянка звичайна
- •Мінога українська
- •Мнемозина
- •Нетопир звичайний
- •Нетопир Натузіуса
- •Нічниця водяна
- •Нічниця гостровуха
- •Нічниця довговуха
- •Нічниця Наттерера
- •Нічниця ставкова
- •Норка європейська
- •Орел-карлик
- •Підорлик малий
- •Подалірій
- •Поліксена
- •Полоз лісовий, ескулапів
- •Райдужниця велика
- •Сатурнія велика
- •Сатурнія руда
- •Сиворакша
- •Синявець римнус
- •Сколія-гігант
- •Совка сокиркова
- •Сорокопуд сірий
- •Стафілін волохатий
- •Стрічкарка блакитна
- •Стрічкарка орденська малинова
- •Стрічкарка тополева
- •Тхір лісовий
- •Тхір степовий
- •Шуліка чорний
- •Ящірка зелена
- •Методичні матеріали
Джміль пахучий
Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Перетинчастокрилі (Hymenoptera), родина — Справжні бджоли (Apidae). Один із 10 видів голарк-тичного підроду Subterraneobombus всевіт-ньо поширеного (за винятком Пд. Африки, Австралії та Нової Зеландії, куди завезений спеціально) роду Bombus (понад 250 видів). Один із 40 видів джмелів у фауні України.
Чисельність і причини її зміни: Зникаючий вид, зустрічається локально. В окремих біотопах щільність виду може дося-гати до 2–3 гнізд на 1 га. Зникає через скоро-чення площ степових ділянок та знищення гнізд під час сінокосіння та оранки земель, загибелі дорослих при обробках полів пес-тицидами. Це самий крупний вид джмелів, він може бути здобиччю для колекціонерів.
Особливості біології та наукове значення: Антофіл, живиться нектаром та пилком рос-лин, важливий запилювач багатьох рослин. Соціальний вид. Самки запліднюються сам-цями восени, після чого зимують під землею в норах мишоподібних гризунів або під мо-хом чи листям, а навесні кожна молода мат-ка самостійно будує гніздо на поверхні землі або в норах гризунів. На відміну від більшос-ті інших видів джмелів матки відкладають свої яйця не групою по 6-10 штук, а кожне в окремих комірках. Така особливість біології робить цей вид перспективним для штучно-го розведення. В гнізді вирощується 50-100 робочих особин після чого приблизно така ж кількість репродуктивних особин — самців і майбутніх маток; статевої зрілості матки дося-гають навесні наступного року; матки живуть 1 рік, а робочі особини від 1 до 3 місяців.
Морфологічні ознаки: Довжина тіла матки — 28–35 мм, самців — 18–23 мм. Тіло чорне, крила затемнені. На спинці між крилами суцільний перев'яз із чорних волосків із чіткими краями, інша час-тина покрита густими жовтими волосками. Краї задніх гомілок у чорних волосках. Все черевце покрите жовтими волосками. Чоло й невелика частина тімені в чорних волос-ках.
Дибка степова
Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Прямокрилі (Orthoptera), родина — Коники справжні (Tettigoniidae).
Чисельність і причини її зміни: Малочисельний. Зникає через розорювання степів, перевипас, зведення колків, викорчовування шибляка, застосування пестицидів.
Особливості біології та наукове значення: Представлені самками, що розмножуються партеногенетично. Генерація однорічна. Зимують у фазі яйця. Личинки І віку з’являються в травні. Розвиток личинок продовжується місяць–півтора, мають VІІІ віків. На початку — в середині липня з’являються дорослі особини, що живуть до осені. Яйця відкладають з кінця липня у ґрунт увечері та вночі. Кладки приблизно по 7 яєць. Зустрічаються на степових та остепнених ділянках з густим різнотрав’ям і розрідженим чагарником. Хижак-засадник, ловить комах (саранові, жуки, клопи).
Морфологічні ознаки: Довжина тіла (у самки — не враховуючи дов жину яйцекладу) 60–78 мм. Тіло сильно видовжене, зелене або жовтувато-зелене, по боках — з жовтувато-білою поздовжньою облямівкою. Вусики щетинкоподібні, їх довжина зазвичай трохи менша за довжину тіла. Передньоспинка циліндрична. Безкрилі. Гомілки та стегна передніх та середніх ніг з масивними шипами. Задні стегна зі слабко розвинутою мускулатурою, вузькі, не пристосовані для далеких стрибків. Яйцеклад довгий (32–39 мм), в три рази довший за предньоспинку, рівномірно звужується від основи до кінця, шаблеподібний.
