- •Звіт з навчально-польової практики з зоології хребетних таврин
- •1.1 Антропогенні ландшафти
- •Кісткові риби
- •Спосіб життя та зовнішня будова
- •Травна система
- •Дихальна система
- •Плавальний міхур
- •Кровоносна система
- •Розмноження та індивідуальний розвиток
- •Екологія та господарське значення
- •Зовнішній вигляд та будова тіла
- •Живлення
- •Характеристика
- •Екологія
- •Живлення
- •Аматорська ловля
- •Харчова цінність
- •Розведення (аквакультура)
- •Ловля коропа
- •Спосіб життя (помірний пояс)
- •Ріст, розвиток
- •Значення
- •Спосіб життя
- •Розмноження
- •Значення для людини
- •Розповсюдження
- •Будова та спосіб життя
- •Розмноження
- •Значення для людини
- •Плазуни або Рептилії
- •Життєвий цикл
- •Розповсюдження
- •Спосіб життя
- •Розмноження
- •Значення
- •Загрози
- •Спосіб життя
- •Ящірка зелена
- •Спосіб життя
- •Морфологічні ознаки
- •Підвиди
- •Охорона
- •Вуж звичайний
- •Зовнішній вигляд та характеристика[ред. • ред. Код]
- •Вуж водяний
- •Розповсюдження
- •Спосіб життя
- •Розмноження
- •Спосіб життя
- •Розмноження
- •Мідянка звичайна
- •Веретільниця
- •Ставкова жаба
- •Зовнішній вигляд[ред. • ред. Код]
- •Ропуха звичайна (Bufo bufo) — вид земноводних роду ропух (Bufo). Інша назва — ропуха сіра. Зовнішній вигляд
- •Поведінка
- •Гадюка звичайна
- •Бабка перев’язана
- •Бистрянка російська
- •Больбелязм однорогий
- •Бражник дубовий
- •Бражник мертва голова
- •Бражник прозерпіна
- •Бражник скабіозовий
- •Ведмедиця велика
- •Ведмедиця-господиня
- •Вечірниця мала
- •Вечірниця руда
- •Видра річкова
- •Вусач великий дубовий
- •Вусач мускусний
- •Вусач-червонокрил Келлера
- •Вухань звичайний
- •Голуб-синяк
- •Горностай
- •Джміль глинистий
- •Джміль моховий
- •Джміль пахучий
- •Дибка степова
- •Дозорець-імператор
- •Ендроміс березовий
- •Жаба прудка
- •Кажан пізній
- •Кіт лісовий
- •Кошеніль польська
- •Красик (Пістрянка) веселий
- •Красотіл пахучий
- •Красуня діва
- •Ксилокопа (бджола-тесляр) звичайна
- •Кульон великий (кроншнеп великий)
- •Кутора мала
- •Марена дніпровська
- •Марена звичайна
- •Мелітурга булавовуса
- •Мишівка лісова
- •Мідянка звичайна
- •Мінога українська
- •Мнемозина
- •Нетопир звичайний
- •Нетопир Натузіуса
- •Нічниця водяна
- •Нічниця гостровуха
- •Нічниця довговуха
- •Нічниця Наттерера
- •Нічниця ставкова
- •Норка європейська
- •Орел-карлик
- •Підорлик малий
- •Подалірій
- •Поліксена
- •Полоз лісовий, ескулапів
- •Райдужниця велика
- •Сатурнія велика
- •Сатурнія руда
- •Сиворакша
- •Синявець римнус
- •Сколія-гігант
- •Совка сокиркова
- •Сорокопуд сірий
- •Стафілін волохатий
- •Стрічкарка блакитна
- •Стрічкарка орденська малинова
- •Стрічкарка тополева
- •Тхір лісовий
- •Тхір степовий
- •Шуліка чорний
- •Ящірка зелена
- •Методичні матеріали
Ведмедиця-господиня
Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Лускокрилі (Lepidoptera), родина — Ведмедиці (Arctiidae). Один з 2 видів західнопалеарктичного роду. Єдиний представник роду у фауні України.
Чисельність і причини її зміни: У найбільш сприятливих умовах під час піку льоту чисельність метеликів зазвичай становить 0,5–1 особин на 1 га, на окремих ділянках — 5–10 особин на 1 га. Більш звичайний у зх. регіонах. У Гірському Криму дуже рідкісний.
Причини зменшення чисельності: вирубування лісів та чагарників, викошування трав, застосування пестицидів, посилення рекреаційного навантаження на біотопи.
Особливості біології та наукове значення: Зустрічається у листяних та мішаних лісах, особливо з густим підліском, на узліссях, галявинах, серед чагарників, особливо у вогких місцях — по берегах струмків та річок, поблизу багнищ тощо. Дає 1 генерацію на рік. Метелики денні, літають у червні–липні (іноді до серпня). Самки відкладають яйця на кормові рослини гусені: кропиву, незабудку, ожину, малину, жимолость, вербу та ін.). Гусінь заляльковується у травні. Зимує гусінь у білуватому нещільному коконі на поверхні ґрунту серед рослинних залишків.
Морфологічні ознаки: Яскравий метелик з характерною зовнішністю. Статевий диморфізм невиразний. Розмах крил — 45–55 мм. Переднє крило чорне з металічно-зеленим вилиском, білими та жовтими плямами неправильної форми. Задні крила яскраво-червоні з рядком чорних плям уздовж зовнішнього краю, які формують цілу чи розірвану перев’язку, та 1 чорною плямою у передній частині крила. Черевце червоне з подовжньою чорною стрічкою.
Вечірниця мала
Таксономічна належність: Клас — Ссавці (Mammalia), ряд — Рукокрилі (Chiroptera), родина — Лиликові (Vespertilionidae). Один з 3-х видів роду та один з 26-ти видів родини у фауні України.
Чисельність і причини її зміни: Є низькою. Протягом 100 років в Україні відмічено реєстрації понад 500 особин (переважно самиць). Спостерігається деяке зниження кількості знахідок (на 15–20%) протягом півстоліття. Зниження чисельності та збільшення спорадичності поселень відбулось на фоні зменшення площ лісів Лісостепу, омолодження лісостанів та змін їх порідного складу з формуванням дефіциту сприятливих дупел.
Особливості біології та наукове значення: Є лісовим дендрофільним видом, помешкання якого в Україні приурочені до широколистяних лісових і лісопаркових масивів Лісостепу та до річково-долинних лісів Степу. Полює на лісових галявинах, узліссях, ділянках лісових культур, а також над водоймами. Основу раціону складають лускокрилі (Lepidoptera), двокрилі (Diptera), рідше жуки, ручайники та сітчастокрилі. Є типовим сезонним мігрантом. Розмножується раз на рік. Виводкові колонії розміщуються у дуплах листяних дерев, іноді у будівлях. У червні–липні народжується 1–2 малят. Забезпечує активну регуляцію чисельності комах-філофагів.
Морфологічні ознаки: Кажан середнього розміру. Довжина тіла — 48–68 мм, хвоста — 35–45 мм, передпліччя — 39–46,4 мм; розмах крил — 260–320 мм; маса тіла — 13–20 г.
