- •Звіт з навчально-польової практики з зоології хребетних таврин
- •1.1 Антропогенні ландшафти
- •Кісткові риби
- •Спосіб життя та зовнішня будова
- •Травна система
- •Дихальна система
- •Плавальний міхур
- •Кровоносна система
- •Розмноження та індивідуальний розвиток
- •Екологія та господарське значення
- •Зовнішній вигляд та будова тіла
- •Живлення
- •Характеристика
- •Екологія
- •Живлення
- •Аматорська ловля
- •Харчова цінність
- •Розведення (аквакультура)
- •Ловля коропа
- •Спосіб життя (помірний пояс)
- •Ріст, розвиток
- •Значення
- •Спосіб життя
- •Розмноження
- •Значення для людини
- •Розповсюдження
- •Будова та спосіб життя
- •Розмноження
- •Значення для людини
- •Плазуни або Рептилії
- •Життєвий цикл
- •Розповсюдження
- •Спосіб життя
- •Розмноження
- •Значення
- •Загрози
- •Спосіб життя
- •Ящірка зелена
- •Спосіб життя
- •Морфологічні ознаки
- •Підвиди
- •Охорона
- •Вуж звичайний
- •Зовнішній вигляд та характеристика[ред. • ред. Код]
- •Вуж водяний
- •Розповсюдження
- •Спосіб життя
- •Розмноження
- •Спосіб життя
- •Розмноження
- •Мідянка звичайна
- •Веретільниця
- •Ставкова жаба
- •Зовнішній вигляд[ред. • ред. Код]
- •Ропуха звичайна (Bufo bufo) — вид земноводних роду ропух (Bufo). Інша назва — ропуха сіра. Зовнішній вигляд
- •Поведінка
- •Гадюка звичайна
- •Бабка перев’язана
- •Бистрянка російська
- •Больбелязм однорогий
- •Бражник дубовий
- •Бражник мертва голова
- •Бражник прозерпіна
- •Бражник скабіозовий
- •Ведмедиця велика
- •Ведмедиця-господиня
- •Вечірниця мала
- •Вечірниця руда
- •Видра річкова
- •Вусач великий дубовий
- •Вусач мускусний
- •Вусач-червонокрил Келлера
- •Вухань звичайний
- •Голуб-синяк
- •Горностай
- •Джміль глинистий
- •Джміль моховий
- •Джміль пахучий
- •Дибка степова
- •Дозорець-імператор
- •Ендроміс березовий
- •Жаба прудка
- •Кажан пізній
- •Кіт лісовий
- •Кошеніль польська
- •Красик (Пістрянка) веселий
- •Красотіл пахучий
- •Красуня діва
- •Ксилокопа (бджола-тесляр) звичайна
- •Кульон великий (кроншнеп великий)
- •Кутора мала
- •Марена дніпровська
- •Марена звичайна
- •Мелітурга булавовуса
- •Мишівка лісова
- •Мідянка звичайна
- •Мінога українська
- •Мнемозина
- •Нетопир звичайний
- •Нетопир Натузіуса
- •Нічниця водяна
- •Нічниця гостровуха
- •Нічниця довговуха
- •Нічниця Наттерера
- •Нічниця ставкова
- •Норка європейська
- •Орел-карлик
- •Підорлик малий
- •Подалірій
- •Поліксена
- •Полоз лісовий, ескулапів
- •Райдужниця велика
- •Сатурнія велика
- •Сатурнія руда
- •Сиворакша
- •Синявець римнус
- •Сколія-гігант
- •Совка сокиркова
- •Сорокопуд сірий
- •Стафілін волохатий
- •Стрічкарка блакитна
- •Стрічкарка орденська малинова
- •Стрічкарка тополева
- •Тхір лісовий
- •Тхір степовий
- •Шуліка чорний
- •Ящірка зелена
- •Методичні матеріали
Бабка перев’язана
Таксономічна належність: Клас — Комахи (Insecta), ряд — Бабки (Odonata), родина — Бабки справжні (Libellulidae).
Чисельність і причини її зміни: Рідкісний вид. Трапляються поодинокі особини, ніколи не буває масовим.
Причини зміни чисельності: забруднення водойм.
Особливості біології та наукове значення: Це один з найбільш характерних видів бабок Степової зони. Личинки надають перевагу слабопроточним водоймам, струмкам з повільною течією, проточним озерам, озерам у заплавах річок. В горах піднімається лише до висоти 500 м. Личинка дуже чутлива до чистоти води і не переносить її забруднення. Самка відкладає яйця, кидаючи їх у воду, і лише зрідка біля врізу води у мокрий мул. Личинки розвиваються приблизно 1 рік. Виплоджуються дорослі бабки над водою, на травинках, що стирчать з води, на висоті не більше 10 см. Літ — у другій половині літа та у першій половині осені. Політ слабкий, пор хаючий, бабки не можуть активно протистояти вітру і шукають затишний притулок. Цей вид може бути індикатором якості води у водоймах.
Морфологічні ознаки: Крила з бурою перев’язкою під птеростигмою. Тіло — 28–33, крила — 21–27 мм.
Режим збереження та заходи охорони: Покращення стану прісноводних екосистем, контроль та боротьба з антропогенним забрудненням.
Бистрянка російська
Таксономічна належність: Клас — Променепері риби (Actinopterygii), ряд — Коропоподібні (Cypriniformes), родина — Коропові (Cyprinidae). Один з 5 видів роду, один з 3-х видів роду у фауні України. Раніше в Україні вид розглядався в ранзі підвиду Бистрянка російська — A. bipunctatu rossicus (Berg, 1924).
Чисельність і причини її зміни: Низька. З кінця 1970-х рр. постійно скорочує ареал і чисельнісь. Фактично зникла в басейнах річок Пн. Приазов’я, Сів. Дінця, стала рідкісною в басейнах Дніпра і Пд. Бугу і нечисленною в Дністрі. Зникнення типових біотопів у результаті зміни гідрологічного, хімічного, біологічного режимів водойм, спричиненої в першу чергу випрямленням руслових ділянок, гідротехнічним будівництвом, а також забрудненням води.
Особливості біології та наукове значення: Прісноводна зграйна жила риба, яка мешкає тільки в річках, на ділянках з помірною або швидкою течією і чистою, насиченою киснем водою, тяжіючи до придонних шарів. Статевозрілою стає у 2 роки при довжині тіла близько 5–5,5 см. Розмноження триває з середини травня до кінця червня. Плодючість до 8 тис. ікринок. Ікру відкладає кількома порціями на мілководних ділянках із швидкою течією і твердим піщаним, гальковим або кам’янистим ґрунтом. Живиться дрібними організмами планктону і бентосу, падаючими у воду комахами, часто водоростями й ікрою риб.
Морфологічні ознаки: Тіло видовжене, досить високе, сплюснуте з боків. За основою черевних плавців починається не вкритий лускою кіль. Глоткові зуби переважно 2,5–5,2. Найбільша довжина тіла до 12–13 см, маса до 30 г, тривалість життя не перевищує 5–6 років. Спина майже чорна з зеленкуватим або синюватим відтінком, боки синювато- або зеленкувато-сріблясті, черево сріблясто-біле. Вздовж бічної лінії подвійний ряд темних крапок-штрихів (подвійна «стрічка»). Черевні і анальний плавці при основі жовтуваті, червоні або сіруваті, при кінці безбарвні, всі інші плавці сірі або зеленкувато-сірі.
