- •Звіт з навчально-польової практики з зоології хребетних таврин
- •1.1 Антропогенні ландшафти
- •Кісткові риби
- •Спосіб життя та зовнішня будова
- •Травна система
- •Дихальна система
- •Плавальний міхур
- •Кровоносна система
- •Розмноження та індивідуальний розвиток
- •Екологія та господарське значення
- •Зовнішній вигляд та будова тіла
- •Живлення
- •Характеристика
- •Екологія
- •Живлення
- •Аматорська ловля
- •Харчова цінність
- •Розведення (аквакультура)
- •Ловля коропа
- •Спосіб життя (помірний пояс)
- •Ріст, розвиток
- •Значення
- •Спосіб життя
- •Розмноження
- •Значення для людини
- •Розповсюдження
- •Будова та спосіб життя
- •Розмноження
- •Значення для людини
- •Плазуни або Рептилії
- •Життєвий цикл
- •Розповсюдження
- •Спосіб життя
- •Розмноження
- •Значення
- •Загрози
- •Спосіб життя
- •Ящірка зелена
- •Спосіб життя
- •Морфологічні ознаки
- •Підвиди
- •Охорона
- •Вуж звичайний
- •Зовнішній вигляд та характеристика[ред. • ред. Код]
- •Вуж водяний
- •Розповсюдження
- •Спосіб життя
- •Розмноження
- •Спосіб життя
- •Розмноження
- •Мідянка звичайна
- •Веретільниця
- •Ставкова жаба
- •Зовнішній вигляд[ред. • ред. Код]
- •Ропуха звичайна (Bufo bufo) — вид земноводних роду ропух (Bufo). Інша назва — ропуха сіра. Зовнішній вигляд
- •Поведінка
- •Гадюка звичайна
- •Бабка перев’язана
- •Бистрянка російська
- •Больбелязм однорогий
- •Бражник дубовий
- •Бражник мертва голова
- •Бражник прозерпіна
- •Бражник скабіозовий
- •Ведмедиця велика
- •Ведмедиця-господиня
- •Вечірниця мала
- •Вечірниця руда
- •Видра річкова
- •Вусач великий дубовий
- •Вусач мускусний
- •Вусач-червонокрил Келлера
- •Вухань звичайний
- •Голуб-синяк
- •Горностай
- •Джміль глинистий
- •Джміль моховий
- •Джміль пахучий
- •Дибка степова
- •Дозорець-імператор
- •Ендроміс березовий
- •Жаба прудка
- •Кажан пізній
- •Кіт лісовий
- •Кошеніль польська
- •Красик (Пістрянка) веселий
- •Красотіл пахучий
- •Красуня діва
- •Ксилокопа (бджола-тесляр) звичайна
- •Кульон великий (кроншнеп великий)
- •Кутора мала
- •Марена дніпровська
- •Марена звичайна
- •Мелітурга булавовуса
- •Мишівка лісова
- •Мідянка звичайна
- •Мінога українська
- •Мнемозина
- •Нетопир звичайний
- •Нетопир Натузіуса
- •Нічниця водяна
- •Нічниця гостровуха
- •Нічниця довговуха
- •Нічниця Наттерера
- •Нічниця ставкова
- •Норка європейська
- •Орел-карлик
- •Підорлик малий
- •Подалірій
- •Поліксена
- •Полоз лісовий, ескулапів
- •Райдужниця велика
- •Сатурнія велика
- •Сатурнія руда
- •Сиворакша
- •Синявець римнус
- •Сколія-гігант
- •Совка сокиркова
- •Сорокопуд сірий
- •Стафілін волохатий
- •Стрічкарка блакитна
- •Стрічкарка орденська малинова
- •Стрічкарка тополева
- •Тхір лісовий
- •Тхір степовий
- •Шуліка чорний
- •Ящірка зелена
- •Методичні матеріали
Значення
У середні віки м'ясо болотної черепахи використовувалось у Європі у їжу, особливо під час релігійного посту, оскільки вважалось як і м'ясо риби пісним. Зараз черепахи є популярним об'єктом для розведення у тераріумах. Приносить користь, знищуючи личинок комарів та хвору рибу. Болотна черепаха — санітар водойми. При всій своїй спритності у воді їй вдається спіймати лише хвору або поранену рибу, що в цілому сприяє покращенню популяції риби[2].
Загрози
Найбільша популяція цього виду збереглася на території України[1], але через нелегальне полювання черепахам загрожує знищення
Червоновуха черепаха звичайна (Trachemysscripta) — вид черепах з роду Червоновухі черепахи родини Прісноводні черепахи. Має 3 підвиди.
Опис
Загальна довжина досягає 18—30 см. Голова невелика, шия довга. Карапакс овальної форми з рівними краями і слабо рельєфною поверхнею, утвореної опуклими щитками.
У молодих черепах карапакс оливковий з малюнком з концентричних темних смуг на кожному щитку. З віком зеленуваті тони зникають, панцир зверху стає бурим, темно—коричневим або майже чорним, іноді з жовтуватим малюнком на щитках. Пластрон жовтий з темними плямами. Голова темна з численними поздовжніми жовтуватими смугами. Позаду очі яскраве витягнуте пляма червоного або жовтого кольору.
Спосіб життя
Полюбляє дрібні озера, ставки з низькими заболоченими берегами. Це некваплива тварина. Харчується безхребетними, молюсками, дрібною рибою, рослинною їжею.
Статева зрілість настає у 6—8 років. Парування починається у лютому. Самиця відкладає до 10 яєць, інколи до 22. Інкубаційний період триває від 103 до 150 діб.
Ящірка живородна (Zootocavivipara) — вид ящірок з родини Справжні ящірки; єдиний представник роду Живородна ящірка(Zootoca). Інша назва «лісова ящірка».
Опис
Загальна довжина коливається від 12 до 18 см. Вага: 2-5 гр. Молоді ящірки мають темно-коричневий або майже чорний колір. Дорослі мають світло-коричневе забарвлення з візерунком, який складається з темних вузьких смуг уздовж хребта, двох світлих смуг з боків спини і темних широких смуг з боків тулуба. По тілу розкидані дрібні темні плями. Черево у самців помаранчевого або цегляно-червоного кольору, а у самиць — білувато-сірого, жовтуватого або зеленуватого. Спостерігається статевий диморфізм — самиці більші за самців.
Спосіб життя
Живородні ящірки мають здатність пристосовуватися до кліматичних і висотних умов. Висота проживання: від 0 до 3000 м. Полюбляє лісові та вологі місцини, болота, торфовища, галявини, чагарники. Зустрічається високо у горах на висоті 2500—3000 м. Часто ховається біля пнів, у норах гризунів. Якщо знаходиться на березі водоймища, може пірнути у воду й заритися у мул. Харчується комахами, павуками, молюсками, червами.
Від сплячки прокидається навесні. В Україні це відбувається у березні — напочатку квітня.
У північній частині діапазону і на великій висоті, це живородний плазун, у південній частині — яйцекладучий. Статева зрілістьнаступає у 3 роки. Парування починається у квітні. Вагітність триває 30 днів. У більшості районів самиця народжує 8—12 повністю сформованих молодих ящірок (у липні — серпні) довжиною 3—4 см. На півночі Іспанії, сусідніх районах Франції, в Австрії, Італії та Словенії самиця відкладає від одного до 13 яєць.
