Купрієнко Володимир Миколайович

Державна інформаційна політика

«Основи теоретичного інформаційного суспільства»

Відповідь 2

План:

1) Теоретичні основи інформаційного суспільства (Бекк, Тоффлер, Маклюєн).

2) Стратегії побудови інформаційного суспільства.

3) Вимірювання інформаційного суспільства.

Відповіді:

1) Теоретичні основи інформаційного суспільства (Бекк, Тоффлер, Маклюєн).

Інформаці́йне суспі́льство (англ. Information society) — теоретична концепція постіндустріального суспільства, історична фаза можливого еволюційного розвитку цивілізації, в якій інформація і знання продукуються в єдиному інформаційному просторі. Головними продуктами виробництва інформаційного суспільства мають стати інформація і знання. Характерними рисами теоретичного інформаційного суспільства, є:

• збільшення ролі інформації і знань в житті суспільства;

• зростання кількості людей, зайнятих інформаційними технологіями, комунікаціями і виробництвом інформаційних продуктів і послуг, зростання їх частки у валовому внутрішньому продукті;

• зростання інформатизації та ролі інформаційних технології в суспільних та господарських відносинах;

• створення глобального інформаційного простору, який забезпечує (а) ефективну інформаційну взаємодію людей, (б) їх доступ до світових інформаційних ресурсів і (в) задоволення їхніх потреб щодо інформаційних продуктів і послуг.

Станом на кінець 2005 року європейські дослідники статистики «інформаційного суспільства» зробили висновок, що «концептуальне визначення інформаційного суспільства лишається неясним. Це видно за практичними роботами: не гармонізовані формати даних, різна кількість і діапазони показників, різні методологічні підходи у збиранні даних»^[1]. Те саме підтвердив і в 2010 році угорський дослідник Ласло Карвалікс ^[2]. Тому поняття «інформаційне суспільство» і концепція вимагають уточнення і наразі придатні для опису лише теоретично можливих майбутніх змін в суспільстві.

Деніел Белл

Деніел Белл (англ. Daniel Bell, 10 травня 1919, Нью-Йорк, США — 25 січня 2011, Кембридж, Массачусетс, США — американський соціолог і публіцист, засновник теорії постіндустріального (інформаційного) суспільства. Себе він одного разу описував як «соціаліста в економіці, ліберала в політиці і консерватора в культурі».

Деніель Белл був сином польсько-єврейських іммігрантів Бенджаміна Болоцкого і його дружини Енн Каплан. Першою мовою Белла бувідиш.

Після здобуття середньої освіти, студіював соціальні науки, одержавши звання бакалавра, потім біля двадцяти років займався журналістикою, симпатизуючи лівим ідеям (поступово прийшов до позиції «соціаліста в економіці, ліберала в політиці, консерватора в культурі»^[1]. Повернувся до наукової діяльності, одержавши ступінь доктора філософії у Колумбійському університеті (1960)^[2]

У 1959–1969 роках викладав соціологію в Колумбійському університеті, після чого викладав соціологію в Гарвардському університеті до виходу на пенсію у 1990 році.

1999 року отримав Премію Алексіса де Токвіля за гуманізм.

Помер 25 січня 2011 року в Кембриджі, штат Массачусетс.

Д. Бел відомий завдяки розробці концепцій «постіндустріального суспільства» та «кінця ідеологій».

Аналізуючи трансформації у сферах зайнятості та виробництві, він зафіксував у розвинених державах (насамперед, США) зростання частки сфери послуг з точки зору кількісного задіяння трудових ресурсів та сегменту виробленого ВВП у загальній структурі економіки^[3]. Серед наслідків: технологізація знання та перетворення його на безпосередню виробничу силу, зростання значення професійної диференціації, перехід до «економіки обслуговування». Структурні зміни в суспільстві, на його думку, також і трансформують звичні механізми владного регулювання соціальних відносин. У зв'язку із чим він прогнозував зменшення ваги класових ідеологій за нового суспільного устрою та, відповідно, зменшення впливу політичних ідеологій на формування партійної та загалом владної структури в сучасних суспільствах^[4].

Водночас, Д. Бел стверджує, що процеси соціальних змін не відбуваються злагоджено й рівномірно, насамперед, тому, що «техно-економічна структура», політика та культура мають відмінні автономні логіки розвитку^[5]. Це зумовлює те, що за умов капіталізму, в межах соціальної системи здатні існувати культурні рухи та ідеології, що постійно йому опонують. Наявність такого суперечливого, але не надто руйнівного співіснування, він називає «культурними суперечностями капіталізму».

Концепцію постіндустріального суспільства професор Гарвардського університету Деніел Белл викладає у книгах «Грядущее индустриальное общество» і «Культурные противоречия капитализма». Виходячи з того, що розвиток техніки, виробництва автоматично веде до соціальних змін, Деніел Белл вказує, що виробничі відносини, відносини власності не відіграють суттєву роль у переході до нового, досконалішого постіндустріального суспільства. В постіндустріальному суспільстві виділяються п'ять основних ознак: по-перше, у сфері економіки має місце зрушення від виробництва товарів до виробництва послуг (в охороні здоров'я, освіті, управлінні, науці тощо); по-друге, у сфері зайнятості спостерігається перевага робітників розумової праці; по-третє, серед факторів, що визначають політику та всілякі нововведення, центральне місце займають теоретичні знання; по-четверте, здійснюється планування розвитку техніки та контроль за її використанням; по-п'яте, в управлінні використовуються нова інтелектуальна  технологія та ЇЇ методи, моделі функціонування суспільства та його майбутнього. Деніел Белл доходить висновку, що на відміну від індустріального суспільства, де панують економічні інститути, в постіндустріальному суспільстві панують політичні інститути, а економіка підпорядковується політичній системі. Формулюючи філософсько-методологічні основи постіндустріального суспільства, Деніел Белл спирається на тезу трьох сфер суспільства, якими керують різні осьові принципи. На противагу плоскому технологічному детермінізму обґрунтовується ціннісний підхід до проблем техніки, даючи багатосторонню характеристику суспільного життя і включаючи у сферу аналізу духовно-ціннісну філософсько-антропологічну проблематику.