27 Розкрити загальну характеристику порушень голосу у дітей

Мова є засобом спілкування людей і формою мовного мислення. Своєчасне розвиток мови перебудовує всю психіку дитини, дозволяє йому більш усвідомлено сприймати явища навколишнього світу. Будь-яке порушення в тій чи іншій мірі може відбитися на діяльності та поведінці дитини.  Мова маленької дитини формується в спілкуванні з оточуючими. Таким чином, необхідно, щоб мова дорослого була зразком для дітей.  Основне значення людської мови служить засобом спілкування між людьми. За допомогою мови ми можемо поділитися з оточуючими своїми думками, почуттями, переживаннями, можемо повідомити яку-небудь важливу інформацію і т.п. Ми настільки звикли до постійного мовного спілкування, що майже перестаємо його помічати і розуміти його справжню ціну. Нам здається само собою зрозумілим, що в будь-який момент ми можемо звернутися до кого-то з питанням або відповісти на поставлене нам питання, про щось розповісти і інше. І це дійсно так, але лише за умови, що людина володіє достатньо повноцінної промовою. Коли ж доводиться спілкуватися з людьми, страждаючими складними порушеннями мовлення, не кажучи вже про повну її відсутність, то складність їхнього життя, спілкування одразу ставати очевидною. Багато хто з них не можуть вибрати професію до душі, не можуть влаштувати нормальну своє особисте життя, для багатьох вкрай проблематичний простий похід в магазин або розмова по телефону, частіше важко або навіть неможливо навіть запитати у перехожого, як знайти потрібну вулицю або номер будинку.  Крім того, наявність у дитини виражених порушень мовлення складається на всьому психічному розвитку. Адже кожний малюк дуже багато дізнається про навколишній світ завдяки тому, що задає дорослим темряву питань по кожному цікавить його предмету або явищу. Часто при порушеннях мови психічнийрозвиток сповільнюється, що неминуче позначиться на всьому процесі його шкільного навчання і подальшого життя, позначиться на формуванні характеру, призведе до відхилень у його поведінці. Багато неприємностей людям, страждаючим мовними розладами, завдають так звані вторинні відхилення, які нерідко виникають як реакції на мовний дефект.  Зараз стали багато приділяти уваги на проблемі порушень мовлення дітей, їх профілактику. Одними з таких серйозних порушень є порушення голосу. Тому дана тема досить актуальна.  Порушення голосу у дітей

2.1 Поняття голосу

Під голосом розуміється сукупність будь-яких звуків, що виходять з гортані людини, починаючи від крику, стогону, кашлю, гучного позіхання і закінчуючи добре поставленим голосом професійного оратора або співака. Голос є важливим компонентом мовотворення, оскільки він забезпечує, по-перше, чутність мови і, по-друге, її інтонаційну виразність. Інтонація робить сильний вплив на слухача. Завдяки їй ми розуміємо не тільки безпосередньо слова і фрази, але і прихований під ними підтекст.  Різноманітність інтонацій досягається зміною висоти, сили, тембру голосу - його основних акустичних характеристик. А це значить, що кожна людина повинна навчитися володіти своїм голосом і вміти в повній мірі використовувати для цілей мовного спілкування все його багаті можливості. Однак вихованню голоси дітей у сім'ї та школі часто не приділяється належної уваги, що призводить до неправильного користування голосом і пов'язаним з цим голосовим розладом. Дійсну ціну голоси знає той, хто втратив його або страждає стійкими його порушеннями.  Сила голосу визначається амплітудою коливання голосових складок, вимірюється в децибелах (Дб). Висота голосу характеризується частотою коливання голосових складок. Тембр голосу - емоційна забарвленість висловлювання, що виражає різні почуття і що надає мови різноманітні відтінки; подиву, смутку, радості і т.д. Тембр мови, її емоційна забарвленість досягається шляхом зміни висоти тону, сили голосу при вимові фрази, тексту.  Тембр характеризується основним тоном - це первинний звук, що утворюється при коливаннях всієї довжини голосових складок; обертоном, який утворюється при коливаннях окремих відрізків голосових складок. Чим більше обертонів, тим багатшою, красивіше, яскравіше голос.  Деякі звуки, які утворюються голосом, називаються тональними. Вони утворюються при майже повній відсутності шуму, що забезпечує хорошу чутність звуку, наприклад: голосні а, е, і, о, у, и. Деякі називаються сонорними (звучними). Їх якість визначається характером звучання голосу, який грає головну роль в їх освіту, а шум бере участь в мінімальному ступені, наприклад: приголосні м, ^м,, н, ^н,, л, ^л,, р, ^р,, i.