Розділ 2. Матеріали та методи

Об’єктом дослідження були фуражирні бджоли Apis mellifera 25–30-денного віку, оскільки останні переважно харчуються вуглеводами та є основними споживачами вуглеводних добавок усередині вулика [19]. Бджоли були привезені з експериментальної пасіки Чернівецького національного університету, де проводили експериментальну підгодівлю бджіл. Для досліду було відібрано вісім сімей однакових за своєю силою. В дослідженнях приймали участь місцева популяція бджіл різна за ступенем гібридизації (Табл. 2.1.)

Попередньо провели підгодівлю всіх сімей, які були вибрані для досліду, 30 % сахарозою протягом двох місяців для вирівнювання сили сімей. Експеремент складався з чотирьох етапів. 1-й відбір бджіл проводили напередодні підгодівлі бджіл різною вуглеводною дієтою – нульовий етап досліду. Бджіл фуражирів відбирали з крайніх рамок в пробірки та заморожували в рідкому азоті та зберігали в морозильній камері при –70 ⁰С до моменту проведення біохімічних досліджень.

Таблиця 2.1.

Вид корму та сім’ї використані в експерементальній підгодівлі (і етап)

Вид корму	Гібриди популяцій бджоли медоносної
30 % глюкоза	карпатська гібридизована з кавказькою карпатська гібридизована з українською степовою незначка метизація з кавказькою
30 % фруктоза	кавказька гібридизована з українською степовою карпатська не значна гібридизація з кавказькаою
Без підгодівлі	українська степова в рівній мірі гібридизована з карпатською та кавказькою карпатська гібридизована з кавказькою
30 % сахароза	карпатська з незначною гібридизацією з українською степовою та карнікою кавказька гібридизована з карпатською

Експериментальну підгодівлю бджолиних сімей проводили протягом чотирьох днів різними розчинами вуглеводів (по дві сім’ї на кожну дієту), при цьому у двох сім’ях підгодівлю не проводили (Табл. 2.1.). Другий відбір бджіл відбувся на наступний день після припинення підгодівлі – перший етап досліду. Після відбору бджіл дослідні сімї перевели на початкову дієту, тобто знову продовжили підгодовувати 30 % розчином сахарози, яка тривала протягом 8 днів Третій та четвертий відбір проводили на 9-й та 13-й дні експеременту.

Із заморожених особин відділяли голову, груди та черевце, з яких надалі отримували екстракти для визначення активності САТ та GST [13,15]. Визначення кількості білку в екстракті проводили за методом Бредфорда [18].

Активність ферменту розраховувалась за формулою:

A=(E₁-E₂)/K * V_b^-1 * T^-1 * P^-1 * L^-1 * V_e ,

де A – активність ферменту,

E₁ – оптична густина розчину у кюветі при першому вимірюванні,

E₂ - оптична густина розчину при другому вимірюванні,

V_b – об’єкт білкового екстракту, внесеного у кювету, мл,

K – коефіцієнт екстинції (K для CAT при довжині хвилі 240 нм складає 0.0436 mM^-1 * см^-1; K для GST при довжині хвилі 340 нм складає 9,4 mM^-1 * см^-1)

T – час, хв,

P – кількість білка в 1 мл білкового екстракту, мг,

L – довжина оптичного шляху, см

V_e – об’єм екстракційної суміші, мл