- •Розділ і. Історія створення internet. Принципи роботи internet
- •1. Загальна характеристика та історія створення інтернет
- •1.2.Безпека в internet
- •1.3. Основні принципи роботи інтернету
- •1.3.2.Операційні системи для internet
- •1.3.3.Програмне забезпечення для internet
- •1.4.Функції інтернет
- •Розділ іі. Структура активу й пасиву балансу
- •2.1 Бухгалтерський баланс в оцінці фінансового стану підприємства
- •2.2 Аналіз активів і пасивів бухгалтерського балансу
- •2.3 Методика аналізу активів і пасивів бухгалтерського балансу
- •2.3.1 Структура, склад власного капіталу і зобов'язань
- •2.4 Методика аналізу активів організації
- •2.4.1 Необоротні та оборотні активи і ефективність їх використання
- •Висновки
2.4.1 Необоротні та оборотні активи і ефективність їх використання
Оборотні активи являють собою найбільш мобільну частину майна організації, так як вони роблять повний оборот або кілька оборотів за рік. Стан і ефективність їх використання - одне з головних умов успішної її діяльності. Ритмічність, злагодженість і висока результативність роботи організації багато в чому залежать від її забезпеченості оборотними засобами. Нестача коштів, авансованих на придбання оборотних активів, може привести до скорочення виробництва, невиконанню виробничої програми. Зайве відволікання коштів в них, перевищує дійсну потребу, приводить до омертвіння ресурсів, неефективного їх використання.
Важливим показником при аналізі матеріальних активів є їх оборотність, яка виражається тривалістю обороту в днях і числом оборотів протягом звітного періоду. Найбільш поширеним є показник оборотності в днях. Його визначають як частка від ділення середньої величини матеріальних активів (МА) на середньорічний оборот по реалізації товарів ОМА = МА / СО = МА * Д / Nр,
де ОМА - оборотність матеріальних активів, дні; МА - середні запаси матеріальних активів, руб .; СО - сума одноденного товарообігу; Д - дні періоду; Nр - обсяг продажів (товарообіг).
Для розрахунку швидкості обороту матеріальних активів (h) використовується формула:
h = Nр / МА
Оборотність матеріальних активів можна розрахувати за формулою:
ОМА = 360 / h
Коефіцієнт відношення обсягу продажів до матеріальних запасів характеризує ступінь підтримки заданого рівня реалізації обсягом запасів. Низький рівень оборотності свідчить про створення надмірних запасів або запасів повільно реалізованих, застарілих, а також про скорочення обсягу продажів.
У процесі здійснення господарсько-фінансових операцій з продажу продукції, товарів, інших активів, робіт і послуг виникає дебіторська заборгованість. Аналіз дебіторської заборгованості здійснюється шляхом визначення її питомої ваги в оборотних активах. Потім вивчається динаміка зміни її суми за рік: порівнюються залишки на кінець з сумою на початок; оцінюється її стан - виникнення і погашення за рік по статтях балансу і видам дебіторів.
Аналізуючи дебіторську заборгованість (ДЗ), слід порівняти її суму з розміром кредиторської заборгованості (КЗ), визначивши коефіцієнт співвідношення боргу (Кд):
Кб = ДЗ / КЗ
Сума дебіторської заборгованості безпосередньо залежить від обсягу продажів, що відображає коефіцієнт співвідношення обсягу продажів (Nр) і середньої суми дебіторської заборгованості (ДЗ), що розраховується за формулою:
ОДЗр = Nр / ДЗ,
де ОДЗр - оборотність дебіторської заборгованості, виражена числом оборотів.
Однак найбільш зручним виразом оборотності є тривалість обороту в днях (ОДЗд):
ОДЗд = ДЗ / СО = ДЗ * Д / Nр
Низька оборотність дебіторської заборгованості може бути обумовлена наданням товарного кредиту, оформленням заборгованості векселями на тривалі терміни, нездатністю покупців оплатити рахунки або поганою роботою по стягненню дебіторської заборгованості. При дотриманні розрахункової і договірної дисципліни торгові організації не повинні мати велику дебіторську заборгованість, так як це призводить до відволікання обігових коштів, до затримки їх оборотності, що, в кінцевому підсумку, веде до утворення потреби в додаткових джерелах коштів і погіршує фінансовий стан організації. При цьому збільшується виробничий цикл організації. Тривалість періоду операційного виробничого циклу розраховується підсумовуванням періоду оборотності матеріальних активів і періоду оборотності дебіторської заборгованості. Чим більше дебіторська заборгованість, тим менше коштів в організації.
Обсяг грошових коштів, що знаходяться в організації на даний момент - це скоріше страховий запас на випадок незбалансованості грошових потоків в результаті відмінностей в обсягах реалізації і закупівель, а також інших непередбачених витрат. Однак їх надмірне наявність, так і недолік не є позитивними моментами в роботі організації. Це пояснюється тим, що грошові кошти самі по собі, без використання їх у господарській діяльності, не приносять доходу, а їх недолік може привести до неплатоспроможності.
Коефіцієнт достатності грошових коштів (Кддс) визначається за формулою:
Кддс = ДС + ДЗ / ЄДР,
де ДС - сума грошових коштів;
ДЗ - дебіторська заборгованість (кошти в розрахунках);
ЄДР - сума щоденних грошових витрат.
Особливе значення для стабільної діяльності організації має швидкість руху грошових коштів, яка визначається тривалістю їх обороту (Сод) за формулою:
Сод = ДС * Д / О,
де Д - дні періоду, О - оборот грошових коштів.
Оборотні активи організацій можуть забезпечуватися за рахунок власних і позикових (залучених) коштів. Тому при аналізі слід визначити розмір власних оборотних коштів (ВОК) або чистих оборотних активів. Він визначається двома методами:
1. з поточних (оборотних) активів вираховуються поточні зобов'язання (пасиви);
2. з власного капіталу віднімають необоротні активи.
Для встановлення доцільності використання власних оборотних коштів (чистих оборотних активів - ЧОА) обчислюються: коефіцієнт маневреності (Км), коефіцієнт автономності (Ка), коефіцієнти участі власних оборотних коштів в запасах (Кз) та в обсязі продажів (Кп):
Км = ЧОА / ТА; Ка = ЧОА / А; Кз = ЧОА / МЗ; Кп = ЧОА / Nр,
де ТА - поточні (обортного) активи;
А - активи;
МОЗ - матеріальні запаси;
Nр - обсяг продажів.
Обчислюючи коефіцієнти оборотності активів потрібно мати на увазі, що організація повинна розробити оптимальні їх величини з метою покриття потреби в даних активах.
