- •Загальні принципи мп
- •Природа обов’язкової сили мп, його ефективність
- •Елементи міжнародного права
- •Визначення міжнародного права
- •Концепції обов’язкової сили мп
- •Специфічність міжнародного права
- •Міжнародні правовідносини (мПр)
- •Міжнародна правосуб’єктність (мпс)
- •Співвідношення учасник/суб’єкт мпр
- •Види суб’єктів мп
- •Теорії визнання держави
- •Види визнання
- •Квазідержави, нації та народи, що виборюють незалежність
- •1970 Р. - мс: виникає протиріччя між принципом самовизначення і принципом неподільності державних кордонів
- •Міжнародні організації
- •Правосуб’єктність індивідів
- •Правонаступництво (пн)
- •Джерела мп
- •3) Договір не може накладати зобов’язання на треті держави
- •4) Пит. Найбільш зацікав. Держав
- •Мп vs НацП
- •Міжнародний злочин
- •Наслідки мпв (відповідальності)
- •Види самооборони
- •Самооборона
- •Відповідальність держав
- •Права людини
- •Види і форми міжнародної відповідальності
- •Система мп
- •Поділ системи мп
- •Класифікація мп
- •Форми запозичення норм мп
- •Гармонізація правової системи до єс
- •Концепції формування мп
- •Міжнародно-правове регулювання
- •Колізії між універсальним і регіональним мп
- •Способи усунення суперечностей
- •Загальні принципи права
Міжнародно-правове регулювання
Інститути міжнародної безпеки найкраще розвинені й реалізовані на рівні ООН
Спори найкраще вирішують на регіональному рівні: міжнародні арбітражі
Універсальне + регіональне право = економічне право (комбінація крч)
Колізії між універсальним і регіональним мп
Суперечностей нема тільки в jus cogens (Ст. 103 Статуту ООН – всі договори не мають їм суперечити нормам)
Часто в торговельних режимах: ЗВТ ЄС vs ГАТТ/СОТ
Безпека: НАТО vs ООН
60-ті рр. – 100 суперечностей Європейської конвенції з прав людини з Біллем про права людини
Способи усунення суперечностей
Lex priori derogat posteriori – попередня норма має вищу силу, оскільки нема чого вигадувати й не узгоджувати діч, договорів треба дотримуватися!
Перевага: бережемо принцип pacta sunt servanda
Недоліки: 1) неможливість ефективного розвитку МП; 2) різні державні відомства можуть не знати про договори, які уклали інші відомства (тут і найбільше колізій; !є випадки, коли незнання не звільняє від відповідальності); 3) і все одно держави шляхом своєї політичної волі можуть укласти договір, якщо того вимагають обставини
Lex posteriori derogate priori
Перевага: показує сучасну волю сторін
Недоліки: 1) ставиться під сумнів принцип pacta sunt servanda; 2) сторони наступного договору можуть не співпадати зі сторонами попереднього (за таких умов відносини з третіми державами регулюються старим дог)
lex specialis derogat generali
Перевага: важлива суть норми – абстрагування від часового критерію
Недоліки: 1) що спеціальна норма, а що загальна? Кількісний підхід (Чому якщо багато держав, то норма загальна?) не цілком доцільний, але за якісним виділити спеціальні норми набагато важче
АЛЕ ЄКПЛ(конвенція) – вище міждержавних договорів
Справа Сорінга. Справа Сорінга проти Сполученого Королівства (1989) є знаковим рішенням Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), який встановив, що видача молодого громадянина Німеччини до Сполучених Штатів (обвинувачений у капітальному вбивстві) порушило статтю 3 Європейської конвенції про з прав людини (ЄСПЛ), яка гарантує право на захист від нелюдського і такого, що принижує гідність, поводження.
Посприяло закріпленню укладанню договорів про екстрадицію (полягає в арешті і передачі однією державою іншій (за запитом) особи, що підозрюється або обвинувачується в скоєнні злочину, або ж засудженого злочинця).
Загальні принципи права
Audi alteram partem, audiatur et altero pars – вислухай і другу сторону
Res judicata – питання вже вирішене судом, тому не може бути розглянуте цим же судом або судом паралельної юрисдикції
Аut dedere aut judicare – або видай, або засуди (за конспектом Каті puniere – покарай, вікі дає «засуди»)
Nemo plus juris transferre protest guam ipse habet – ніхто не може передати іншому більше прав, ніж він сам має
Jus ex injuria non oritur – порушення права не створює права
Абсолютними є ті права, які не підлягають обмеженню (відчуженню), їх зміст не залежить від волі законодавця. Вони є природними, безумовними, незмінними, а тому недоторканними для влади (тому право власності не належить сюди). З часів Стародавнього Риму – jus naturale
право не бути підданим тортурам (ст. 5)
право не використовувати життя як засіб досягнення мети
право не бути засудженим за неправдиві звинувачення (ст. 9)
право не бути позбавленим репродуктивної здатності
право на визнання честі та гідності
ніхто не повинен бути в рабстві або у підневільному стані (ст. 4)
право на громадянство (ст. 15)
право на працю (ст. 23)
право на освіту (ст. 26)
Основна норма – це таке логічне пояснення всього світового правопорядку, що дається свідомістю людини (Кельзен). Основна норма невід’ємно пов’язана з Конституцією (Статутом ООН). Її повинні дотримуватися всі, бо вона є вищою в ієрархії. «Держави повинні вести себе так, як зазвичай ведуть себе»
У нормативізмі основну норму містить МП, без цього не може існувати НП.
Харт – норма-припис, відступ від якої неможливий (jus cogens)
Штерн – принцип регулювання МВ за допомогою договорів (як основна норма), але ж не всі міжнародні зобов’язання витікають з договорів.
Основна риса основної норми – вона обмежує суверенітет держав і накладає на неї міжнародно-правові зобов’язання + є найвищою в ієрархії МП норм.
