2.2. Інструменти та матеріали

У минулому столітті на Україні з'явилися перші паперові фабрики, обладнані машинами. Вони виготовляли папір доброї якості і багатьох гатунків: кан целярський, конвертний, друкарський, афішний, брошурний, обгортковий різного ко льору і под. Кожний сорт вирізнявся масою, товщиною, міцністю, ступенем про клейки, вологістю, кольором, білизною, гладкістю тощо. Широка палітра технічних характеристик паперу впливала на спосіб виготовлення, рапорт, композицію і засоби вираження витинанок. Найпоширенішим матеріалом для витинання був тонкий однотонний глянцевий папір, що мав блискучу поверхню, яскраві насичені кольори, добре складався і легко піддавався витинанню та вирізуванню. Інколи для витинання використовували друкарський і канцелярський папір, гладкий, щільний, з м'якими тонами. Великі прикраси (площею до 1 м2) вирізали з білого малювального, друкарського, тонкого цигаркового, пергаментного, з деяких видів обгорткового паперу тощо. В окремих випадках використовували фольгу та папір з особливою фактурою (креповий, тиснутий, велюровий і т. ін.);  - клей (переважно використовують ПВА) для приклеювання паперових візерунків на папір або картон;

Інструменти:  - ножиці: прямі,рівні,фігурні. Вибираючи їх, слід враховувати безпосередню залежність між розмірами ножиць і зручністю виконання роботи. Робота великими ножицями з більшим плечем розвороту потребує значно менших зусиль, ніж маленькими. Народні майстри надають перевагу прямим великим ножицям (18—24 см) з гострими кінцями; 

- ніж для вирізування великих паперових витинанок сітчатого рапорту(нагадує звичайний шевський ніж), кінець якого заточують під гострим кутом; 

- штемпельки, що їх іноді застосовують у роботі, нагадують порожнисті металеві пробійники. З одного боку вони мають голівку, по якій б'ють молоточком, з другого — ріжучий край у формі кружальця, листочка, ромба тощо; 

- олівці різних твердостей для створення малюнку; 

- пензлик для клею.

2.3. Композиційне вирішення та колірна гама

У центрі «Вогнів»(композиційний центр) — монумент Незалежності на Майдані, від якого відходять радіальні кільця (як у дереві, коли подивитися на зріз), заповнені людьми. Це дерево розростається, як революція, переходячи від людини до людини, від Києва до маленького містечка чи села. Геометричні лінії розміщені по всій композиції утворюють власне "Вогні Майдану". Витинанка є асиметричною. Робота не посилена виразністю,але містить великі та дрібні деталі, що створює контраст великого і малого.  Моя робота виконана у чорному,білому та червоно-оранжевому кольорах. Таке поєднання кольорів надає неабиякого контрасту. Червоно-оранжевий колір символізує полум’я і займає чи не найбільше простору у композиції. Білий колір - у ньому закладений багатозначний сенс,проте у роботі він передає блиск світла,надію. Темний колір-чорний характеризує зло, білий – добро, а їх поєднання – звісно, боротьбу двох начал. 

В загальному-роботи Миколи Теліженка, моно- чи поліхромні, кожній із яких властивий особливий ритм та своя «історію», дійсно надихають саме на поетичне, метафорчне осягнення.