- •Предмет курсу «іук». Еволюція поглядів та сучасні інтерпретації поняття «культура».
- •Структура та функції культури.
- •Етнопсихологічні особливості українців як підґрунтя української культури (д.Чижевський, м.Шлемкевич, о.Кульчицький).
- •Феномен української ментальності
- •6. Культурогенез українського народу. Витоки української культури: автохтонна та міграційна теорії походження українців.
- •7. Матеріальна та духовна культура стародавнього населення України (палеоліт, мезоліт, неоліт).
- •8. Культура енеоліту. Феномен Трипільської культури.
- •9. Культурні здобутки епохи бронзи, мідної та залізної доби (кіммерійці, скіфи, сармати).
- •20 Архітектура та образотворче мистецтво доби відродження
- •21 «Золотий вік» Львівського архітектурного Ренесансу.
- •22 Музика і театр доби Відродження
- •24 Етапи розвитку стилю бароко в українській культурі іі пол. Хvii – хviiі ст.
- •Козацьке бароко в архітектурі та образотворчому мистецтві. Відомі архітектори.
- •Розвиток освіти та наукових знань в Україні іі пол. Хvii – поч. Хviiі ст. Діяльність Києво-Могилянської академії.
- •27 Особливості літературних пошуків в українській культурі іі пол. Хvii – поч. Хviiі ст.: барокова література, козацькі літописи, полемічна література тощо.
- •28. Музична культура і театральне мистецтво культури українського бароко.
- •Соціально-політичні умови та періодизація національно-культурного відродження в Україні наприкінці хvіii – початку хх ст.
- •Характерні риси дворянського періоду національно-культурного відродження в Україні: наука, література, архітектура, образотворче мистецтво, театр, музична культура.
- •31.Особливості народницького періоду національно-культурного відродження: наука, література, архітектура, образотворче мистецтво, театр, музична культура.
- •34. Феномен національно-культурного відродження у Галичині
- •32.Діяльність Кирило-Мефодіївського братства та громадівський рух в українській культурі хіх ст.
- •33.Модерністичний період національно-культурного відродження в Україні та його характеристики.
- •35. Головні тенденції та періодизація розвитку української культури хх ст.
- •36. Особливості модерністичних пошуків в українському малярстві й архітектурі.
- •37. «Розстріляне Відродження» 20-30-х років хх ст. Та його трагічні наслідки для української культури.
- •42.Характерні риси та основні концепти постмодернізму.
- •38.Особливості радянської доби в українській культурі. Панування соцреалізму.
- •39.Феномен дисидентів-шістдесятників як спроба відновлення української самобутності.
- •40.Творчість діячів української культури в еміграції
- •41.Особливості та характерні риси українського соціокультурного простору наших днів.
- •43.Постмодерністичні тенденції в сучасній українській культурі
- •44.Перспективи розвитку української культури у ххі ст.
24 Етапи розвитку стилю бароко в українській культурі іі пол. Хvii – хviiі ст.
В розвитку українського барокового стилю можна достатньо виразно окреслити три етапи: ранній (друга половина XVII —початок XVIII ст.), зрілий (1720 —1750 pp.) і завершальний (друга половина XVIII ст.).Українське бароко об'єднало багате європейське мистецтво, з власними естетичними засадами. Складна композиція об'єктів притаманна церкві Різдва Богородиці (1696 р.) у Києво-Печерській лаврі, де до тридільного триверхового храму прибудовані невеликі каплиці, завершені бароковими верхами. Другий етап розвитку архітектури в стилі українського бароко характерний посиленням експресії, мальовничості, сократівської взористості. В той період широко застосовувалися розписи, ліпка, колір, великі настінні розписи. Одним з найхарактерніших творів цього періоду стала брама Заборовського (1746 р.) в огорожі Софійського собору в Києві. З другої половини XVIII ст. почався третій, завершальний період розвитку стилю українського бароко, де великий вплив мала творчість видатних майстрів європейської школи: в Західній Україні — німця за походженням Б.Меретина, в Східній — італійця за походженням В.Растреллі й українця І.Григоровича-Барського. Б.Меретину і В.Растреллі властиві рафінована архітектурна композиція, щедре використання монументально-декоративної скульптури — статуй, ваз.Чудовою пам'яткою барокової архітектури на західноукраїнських землях став славетний собор св.Юра у Львові З другої половини XVI ст. в Україні поширилося монументальне будівництво, яке виявилося в архітектурі культових споруд. Друга половина XVII ст. — це період розквіту в українській літературі стилю барокоФеномен українського літературного бароко пов'язаний з іменами К.Транквіліона-Ставровецького, І.Гізеля, Л.Барановича, І.Галятовського, П.Мамки, Г.Сковороди та інших видатних письменників і філософів.Важливий внесок в історію всієї духовної культури українського народу та її барокової літературно-філософської традиції зробив, зокрема, Григорій Савич Сковорода (1722—1794 pp.) Творчість Г.Сковороди — перлина барокової української літератури другої половини XVII ст.
Козацьке бароко в архітектурі та образотворчому мистецтві. Відомі архітектори.
Твори образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва, стародруки, що належать до одного з найцікавіших періодів в історії культури українського народу — другої половини XVII — XVIII століть — часу становлення та розвитку в українському мистецтві загальноєвропейського стилю бароко. Характерною особливістю бароко є проникнення світського світогляду в усі сфери художньої діяльності.
Злиття принципів бароко з національною народною традицією визначило своєрідність його українського варіанту. Специфічно національні риси бароко, які виявилися в усіх видах мистецтва — архітектурі, живописі та графіці, скульптурі, художньому металі та гаптуванні, сформувалися у містах Придніпров'я та Києві, який у XVII столітті стає центром художнього життя України.
Розвиткові мистецтва сприяло піднесення філософської думки, науки, літератури, пов'язане з діяльністю Києво-Могилянської академії. Особливе місце в українському мистецтві доби бароко належало живописній школі та друкарні Києво-Печерської лаври.
Сміливістю смаків відрізняються і тогочасні українські меценати з середовища духовенства чи світські.
Митрополит Петро Могила (православний ієрарх) запросив для реставрації і зміцнення мурів Софії Київської - італійського архітектора католика Октавіана Манчіні.
Іван Мазепа стає фундатором низки кам'яних церков і замовляє срібні Царські врата для собору Бориса й Гліба ( в Чернігові ) ювелірам протестантської Німеччини.
Голландський гравер протестант В.Гондіус робить портрет Богдана Хмельницького.
В Жовкві недовгий час працює німецький архітектор і скульптор Андреас Шлютер
Микола Василій Потоцький, український магнат і русин за походженням, роками працює з іноземцями архітекторами, художниками і скульпторами, серед яких - Бернард Меретин, Іван Георгій Пінзель, Готфрід Гофман, що посилює виразність українського бароко на західних землях і наближає їх форми і технології до західноєвропейських.
Парадну форму барокового малярства становлять розписи іконостасу — неповторні й високі досягнення староукраїнської культури, що мають світове значення. Вони сповненні розгорнутою символікою, яка прочитується у виразних, театрально піднесених жестах, урочистих постатях, світлових ефектах, лініях драпірування тощо.