- •Розділ і. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1. Категорійно-понятійний апарат
- •1.1 Наукові засади безпеки життєдіяльності.
- •Вступна частина
- •Наукові засади безпеки життєдіяльності
- •1.2. Основні поняття та визначення
- •1.3 Таксономія небезпек
- •1.4. Негативні фактори виробничого середовища
- •1.4.1 Механічні фактори
- •1.4.2 Термічні фактори
- •1.4.3 Радіаційні фактори
- •1.4.4. Хімічні і біологічні шкідливі фактори середовища
- •1.4.5 Психофізіологічні фактори
- •1.4.6. Небезпечні і шкідливі фактори побутового середовища
- •2. Ризик як оцінка небезпеки
- •2.1. Загальна оцінка та характеристика небезпек.
- •2.2. Концепція прийнятного (допустимого) ризику.
- •2.3. Управління ризиком.
- •2.1. Загальна оцінка та характеристика небезпек
- •2.2. Концепція прийнятного (допустимого) ризику
- •2.3. Управління ризиком
- •Розділ іі. Небезпеки надзвичайних ситуацій
- •3. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, обєкти економіки
- •3.1. Літосферні стихійні лиха
- •3.2. Гідросферні стихійні лиха
- •3.3. Атмосферні стихійні лиха
- •3.1. Літосферні стихійні лиха
- •3.1.1 Землетруси.
- •3.1.2 Зсуви.
- •3.2 Гідросферні стихійні лиха
- •3.2.1 Повені.
- •3.2.2 Снігові лавини.
- •3.3 Атмосферні стихійні лиха
- •3.3.1 Урагани.
- •3.3.2 Пожежі.
- •3.4 Пожежі в природному середовищі
- •3.5 Біологічні небезпеки
- •Отруйні рослини
- •Отруйні тварини
- •Патогенні організми
- •Біологічна зброя
- •Методи захисту від біологічних факторів небезпеки
- •4. Небезпеки техногенного характеру
- •4.1 Антропогенний вплив на навколишнє середовище
- •4.2 Аварії на транспорті
- •4.1 Антропогенний вплив на навколишнє середовище
- •4.1.1 Аварії з викидом радіоактивних речовин
- •4.1.2 Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин
- •4.2 Аварії на транспорті
- •4.2.1 Автомобільний транспорт.
- •4.2.2 Повітряний транспорт.
- •4.2.3 Залізничний транспорт.
- •4.2.4 Морський транспорт.
- •4.2.5 Пожежі та вибухи
- •5.1 Глобальні проблеми соціального характеру.
- •5.1.1 Перенаселення
- •5.1.2 Небезпека для біосфери Землі
- •5.1.3 Енергетична проблема
- •5.1.4 Небезпека інформаційного характеру
- •5.1.5 Джерела соціальних небезпек:
- •5.2 Класифікація нс соціального характеру
- •5.2.1 Погрози для безпеки національних інтересів України
- •5.2.2 Причини соціальної напруженості українського суспільства
- •5.2.3 Чинники можливих нс соціального походження
- •Висновок
- •5.3 Війни і регіональні збройні конфлікти
- •5.3.1 Сутність і наслідки війни
- •5.3.2 Регіональні конфлікти
- •5.3.3 Особливості режиму військового (надзвичайного) стану
- •5.4 Екстремізм. Різновиди і тенденції розвитку
- •5.4.1 Різновиди екстремізму
- •5.4.2 Засоби досягнення екстремістських цілей:
- •5.4.3 Види суспільних рухів
- •1. «Зелений» рух
- •2. Молодіжні екстремістські угрупування.
- •Висновок
- •5.5 Тероризм
- •5.5.1 Причини, що породжують тероризм
- •5.5.2 Профілактика тероризму.
- •5.5.3 Правила поведінки при контакті з терористами
- •5.6 Масові безлади
- •5.6.1. Сутність і характер прояву
- •5.6.2 Категорії учасників у натовпі :
- •5.6.3 Фахівці рекомендують
- •Висновок
- •5.7 Шкідливі звички, соціальні хвороби
- •5.7.1 Тютюнопаління
- •5.7.2 Алкоголь і здоров'я.
- •5.7.3 Наркоманія
- •5.7.4 Снід - синдром набутого імунодефіциту
- •6.1 Правові основи захисту населення України у надзвичайних ситуаціях.
- •6.2 Схема державного управління безпекою та захистом у нс в Україні
- •6.3 Органи управління, сили і ресурси з попередження та реагування на нс на державному рівні.
- •2 Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
- •2.1 Організація аварійно-рятувальних робіт
- •2.2 Склад Аварійно-рятувальних робіт
- •Сучасні переносні елетростанції з напругою
- •Засоби малої механізації робіт та набір допоміжного рятувального спорядження
- •2.3 Особливості проведення деяких невідкладних робіт у районах лиха
- •2.4 Знезараження та спеціальна обробка
- •Розділ iіі. Людина як елемент системи "людина – середовище»
- •8. Фізіологія людини в контексті її здоровя і безпеки
- •8.1. Фізіологічні особливості організму людини
- •8.2. Загальні уявлення про обмін речовин та енергію
- •8.3. Аналізатори людини - система зв'язку з навколишнім середовищем
- •8.1. Фізіологічні особливості організму людини
- •8.2. Загальні уявлення про обмін речовин та енергію
- •Основні види харчових речовин
- •8.3. Аналізатори людини - система зв'язку з навколишнім середовищем
- •8.3.1. Будова і властивості аналізаторів
- •8.3.2. Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності
- •9. Психологічна характеристика людини в контексті її здоровя і безпеки
- •9.1. Психіка людини і безпека життєдіяльності.
- •9.2. Атрибути людини
- •9.3. Емоційні якості людини
- •9.1. Психіка людини і безпека життєдіяльності
- •9.2. Атрибути людини
- •9.3. Емоційні якості людини
- •10. Надання першої долікарської допомоги
- •10.1 Перша долікарська допомога
- •10.2 Аптечка швидкої допомоги.
- •10.1 Перша долікарська допомога
- •10.2 Аптечка швидкої допомоги
- •Питання для перевірки рівня знань
- •Список літератури
1.4.2 Термічні фактори
Термічні фактори - це температура, вологість і рухливість повітря. Вони безпосередньо впливають на людину чи побічно, формуючи клімат середовища проживання або мікроклімат робочої зони.
Клімат - це характерна для даної місцевості багаторічна сукупність умов природи.
Зміни температури в глобальному масштабі викликають стихійні лиха (посухи, вимерзання окремих видів рослин, повені). Для людини небезпечні і короткочасні температурні впливи (тепловий і сонячний удар), при низьких температурах - обмороження. Небезпечні і різкі перепади температури.
Комфортною температурою для людини є +18°С. При (істотних) відхиленнях від цієї величини знижується працездатність людини.
Вологість - охолодження у воді для людини настає при +33°С. При температурі води +22°С організм втрачає приблизно 10 кал. тепла в годину.
1.4.3 Радіаційні фактори
Радіаційні фактори стали істотними в останні десятиліття.
Їхніми джерелами є:
викид радіоактивних речовин при аваріях ядерних установок (атомні електростанції, атомні судна, підвідні човни і т.д.);
витоки і втрати радіоактивних речовин на підприємствах (промисловості, медицини і науки);
витоки радіоактивних речовин при їхньому збереженні і похованні.
Радіоактивність - самовільне перетворення ядер деяких хімічних елементів (радій, уран, плутоній і ін.), що приводить до зміни їхнього масового числа і масового номера елемента.
Радіоактивний розпад супроводжується випромінюванням енергії ядер атомів і характеризується періодом напіврозпаду. Останній є константою природи і не може бути змінений за бажанням людини.
Наприклад, для урану-235 період напіврозпаду складає 710 млн. років, для стронцію-90 — період напіврозпаду складає 26 років, для йоду-131 — ледве більше 8 діб і т.д.
Радіоактивний розпад супроводжується трьома видами випромінювання:
α - випромінювання - позитивні частки, які рухаються зі швидкістю 20 км/с, володіють великою іонізуючою здатністю, але малою проникаючою здатністю.
β- випромінювання - потік позитронів і електронів внутрішньоядерного походження. Має велику проникаючу здатність. Шлях пробігу в повітрі кілька метрів.
γ- випромінювання - потік гама квантів. Має дуже високу проникаючу здатність, але іонізуюча здатність істотно менше, ніж для α і β -випромінювань.
Усі ці випромінювання впливають на організм людини, викликаючи променеву хворобу.
Припустима річна доза опромінення - 5 Бер/рік (природний фон чи доза для непрацюючих з радіоактивними речовинами - 0,5 Бер/рік).
Припустима життєва норма опромінення ~ 35 Бер.
При більшому опроміненні може наступити променева хвороба.
при опроміненні в 100-200 Бер - легка ступінь хвороби,
при опроміненні в 200-400Бер - середня ступінь хвороби
при опроміненні в 400-600 Бер - важка ступінь,
при більш 600 Бер - украй важка ступінь і летальний результат.
1 Бер - еквівалентна доза будь-якого іонізуючого випромінювання в біологічній тканині, що створює той же ефект, що і доза в 1 рад рентген випромінювання.
Ці одиниці характеризують поглинену дозу випромінювання, тобто
Дп = W/m,
де: W - Енергія випромінювання, яка поглинена опроміненою речовиною (Дж).
m - Маса опроміненої речовини в кг.
1Дж/кг = 1 Гр.(грей), або 0,01 Гр. =1 Рад =1 Бер
4.2.4. Електричні і магнітні фактори
При впливі на людину електричний струм може чинити:
а) місцеву дію (опіки, травми від механічних ушкоджень, викликаних електрострумом);
б) загальну дію на весь організм.
Ступінь поразки електрострумом залежить від його величини, а саме:
0,01 А — людина відчуває труднощі відриву руки від проводу;
0,025 А — параліч рук, утруднення подиху;
0,05 А — параліч подиху;
0,1 А — параліч серця, смерть.
Людина піддається впливу і магнітним факторам, зокрема магнітного поля Землі.
Особливим різновидом електрики є статична електрика, з’являється при терті речовин. Тому її називають трибоелектрикою.
Джерелами трибоелектрики можуть бути течія діелектричної рідини по ізольованим від Землі трубам, різним шлангам. Під час перевезення таких рідин у незаземлених цистернах і бочках. Рух пилу по трубопроводах супроводжується також трибоелектрикою.
Блискавки - особливий вид трибоелектрики, природа і сутність яких залишається для людини таємницею. На планеті Земля щомиті спалахує 100 блискавок. Сила струму в блискавці може досягати 200 тис. А и більш, напруга до 50 млн. вольт і температурою плазми до 10000°С. Тому захисний блискавковідвід повинний мати опір не більш 10- 20 Ом.
Захистом при грозі можуть служити височини до 8м. Знаходитися треба на відстані не менш 2м від височини для забезпечення безпеки від крокової напруги.
Небезпечно високе самотнє дерево. У лісі більш небезпечні липа, дуб, тополя. Менш небезпечний клен і береза. Під час грози не можна купатися у водоймі, особливо далеко від берега; варто знаходитися подалі від багаття, тому що він притягає блискавку за рахунок локального зниження опору атмосферного повітря.
На відкритому просторі краще присісти навпочіпки, ізолювавши себе від Землі, на відстані не менш 10м від височини чи окремо стоячого дерева.
