- •Розділ і. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
- •1. Категорійно-понятійний апарат
- •1.1 Наукові засади безпеки життєдіяльності.
- •Вступна частина
- •Наукові засади безпеки життєдіяльності
- •1.2. Основні поняття та визначення
- •1.3 Таксономія небезпек
- •1.4. Негативні фактори виробничого середовища
- •1.4.1 Механічні фактори
- •1.4.2 Термічні фактори
- •1.4.3 Радіаційні фактори
- •1.4.4. Хімічні і біологічні шкідливі фактори середовища
- •1.4.5 Психофізіологічні фактори
- •1.4.6. Небезпечні і шкідливі фактори побутового середовища
- •2. Ризик як оцінка небезпеки
- •2.1. Загальна оцінка та характеристика небезпек.
- •2.2. Концепція прийнятного (допустимого) ризику.
- •2.3. Управління ризиком.
- •2.1. Загальна оцінка та характеристика небезпек
- •2.2. Концепція прийнятного (допустимого) ризику
- •2.3. Управління ризиком
- •Розділ іі. Небезпеки надзвичайних ситуацій
- •3. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, обєкти економіки
- •3.1. Літосферні стихійні лиха
- •3.2. Гідросферні стихійні лиха
- •3.3. Атмосферні стихійні лиха
- •3.1. Літосферні стихійні лиха
- •3.1.1 Землетруси.
- •3.1.2 Зсуви.
- •3.2 Гідросферні стихійні лиха
- •3.2.1 Повені.
- •3.2.2 Снігові лавини.
- •3.3 Атмосферні стихійні лиха
- •3.3.1 Урагани.
- •3.3.2 Пожежі.
- •3.4 Пожежі в природному середовищі
- •3.5 Біологічні небезпеки
- •Отруйні рослини
- •Отруйні тварини
- •Патогенні організми
- •Біологічна зброя
- •Методи захисту від біологічних факторів небезпеки
- •4. Небезпеки техногенного характеру
- •4.1 Антропогенний вплив на навколишнє середовище
- •4.2 Аварії на транспорті
- •4.1 Антропогенний вплив на навколишнє середовище
- •4.1.1 Аварії з викидом радіоактивних речовин
- •4.1.2 Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин
- •4.2 Аварії на транспорті
- •4.2.1 Автомобільний транспорт.
- •4.2.2 Повітряний транспорт.
- •4.2.3 Залізничний транспорт.
- •4.2.4 Морський транспорт.
- •4.2.5 Пожежі та вибухи
- •5.1 Глобальні проблеми соціального характеру.
- •5.1.1 Перенаселення
- •5.1.2 Небезпека для біосфери Землі
- •5.1.3 Енергетична проблема
- •5.1.4 Небезпека інформаційного характеру
- •5.1.5 Джерела соціальних небезпек:
- •5.2 Класифікація нс соціального характеру
- •5.2.1 Погрози для безпеки національних інтересів України
- •5.2.2 Причини соціальної напруженості українського суспільства
- •5.2.3 Чинники можливих нс соціального походження
- •Висновок
- •5.3 Війни і регіональні збройні конфлікти
- •5.3.1 Сутність і наслідки війни
- •5.3.2 Регіональні конфлікти
- •5.3.3 Особливості режиму військового (надзвичайного) стану
- •5.4 Екстремізм. Різновиди і тенденції розвитку
- •5.4.1 Різновиди екстремізму
- •5.4.2 Засоби досягнення екстремістських цілей:
- •5.4.3 Види суспільних рухів
- •1. «Зелений» рух
- •2. Молодіжні екстремістські угрупування.
- •Висновок
- •5.5 Тероризм
- •5.5.1 Причини, що породжують тероризм
- •5.5.2 Профілактика тероризму.
- •5.5.3 Правила поведінки при контакті з терористами
- •5.6 Масові безлади
- •5.6.1. Сутність і характер прояву
- •5.6.2 Категорії учасників у натовпі :
- •5.6.3 Фахівці рекомендують
- •Висновок
- •5.7 Шкідливі звички, соціальні хвороби
- •5.7.1 Тютюнопаління
- •5.7.2 Алкоголь і здоров'я.
- •5.7.3 Наркоманія
- •5.7.4 Снід - синдром набутого імунодефіциту
- •6.1 Правові основи захисту населення України у надзвичайних ситуаціях.
- •6.2 Схема державного управління безпекою та захистом у нс в Україні
- •6.3 Органи управління, сили і ресурси з попередження та реагування на нс на державному рівні.
- •2 Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
- •2.1 Організація аварійно-рятувальних робіт
- •2.2 Склад Аварійно-рятувальних робіт
- •Сучасні переносні елетростанції з напругою
- •Засоби малої механізації робіт та набір допоміжного рятувального спорядження
- •2.3 Особливості проведення деяких невідкладних робіт у районах лиха
- •2.4 Знезараження та спеціальна обробка
- •Розділ iіі. Людина як елемент системи "людина – середовище»
- •8. Фізіологія людини в контексті її здоровя і безпеки
- •8.1. Фізіологічні особливості організму людини
- •8.2. Загальні уявлення про обмін речовин та енергію
- •8.3. Аналізатори людини - система зв'язку з навколишнім середовищем
- •8.1. Фізіологічні особливості організму людини
- •8.2. Загальні уявлення про обмін речовин та енергію
- •Основні види харчових речовин
- •8.3. Аналізатори людини - система зв'язку з навколишнім середовищем
- •8.3.1. Будова і властивості аналізаторів
- •8.3.2. Характеристика основних аналізаторів безпеки життєдіяльності
- •9. Психологічна характеристика людини в контексті її здоровя і безпеки
- •9.1. Психіка людини і безпека життєдіяльності.
- •9.2. Атрибути людини
- •9.3. Емоційні якості людини
- •9.1. Психіка людини і безпека життєдіяльності
- •9.2. Атрибути людини
- •9.3. Емоційні якості людини
- •10. Надання першої долікарської допомоги
- •10.1 Перша долікарська допомога
- •10.2 Аптечка швидкої допомоги.
- •10.1 Перша долікарська допомога
- •10.2 Аптечка швидкої допомоги
- •Питання для перевірки рівня знань
- •Список літератури
2 Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт
2.1 Організація аварійно-рятувальних робіт
Надзвичайні ситуації техногенного, екологічного, природного і військового характеру приводять до загибелі і поразки людей, руйнування будівель, виробничого устаткування, виникнення пожеж, затоплень, зараження атмосфери і місцевості.
Люди можуть опинитися у завалах, у пошкоджених, підтоплених або палаючих будинках, інших непередбачуваних ситуаціях.
У цих умовах головним завданням ЦЗ є проведення рятувальних та інших невідкладних робіт. Вони є складовою частиною робіт по ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Їх проводять в першу чергу і в обмежені терміни.
При вирішенні цих проблем виходять з того, що в осередках ураження і районах лиха будуть проводитися не тільки суто рятувальні роботи, а й деякі невідкладні, не пов'язані з рятуванням людей.
Для організації і оперативного керівництва силами ЦЗ під час проведення рятувальних заходів, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру створюються комісія з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, (рішенням Кабінету Міністрів, обласної або районної державних адміністрації, в залежності від рівня НС).
Для ліквідації НС залежно від її рівня призначається уповноважений керівник з ліквідації надзвичайної ситуації:
Наприклад, у разі виникнення надзвичайної ситуації державного рівня Кабінетом Міністрів України уповноваженим керівником з ліквідації НС призначається перший віце-прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністр чи керівник одного з центральних органів виконавчої влади або його перший заступник;
У разі виникнення НС регіонального рівня уповноваженим керівником з ліквідації НС призначається перший заступник або один із заступників голови держадміністрації або керівник відповідного територіального органу МНС.
Аналогічно призначається уповноважений керівник ліквідації НС місцевого та об'єктового рівнів.
Під час ліквідації НС у підпорядкування уповноваженого керівника переходять усі аварійно-рятувальні служби та формування, що залучаються до ліквідації НС. Розпорядження уповноваженого керівника з ліквідації НС відповідно до законодавства є обов'язковими для виконання суб'єктами - учасниками ліквідації НС, а також громадянами, підприємствами, установами та організаціями, які знаходяться в зоні НС.
Залежно від обставин, що склалися в зоні НС, уповноважений керівник з ліквідації НС самостійно приймає рішення щодо:
- проведення евакуаційних заходів, крім загальної або часткової евакуації населення;
- зупинення діяльності об'єктів, що знаходяться в зоні НС, незалежно від форми власності, обмеження доступу на територію цієї зони;
- залучення до проведення робіт аварійно-рятувальних формувань громадських організацій та окремих громадян за їх згодою, необхідних транспортних та інших технічних засобів підприємств, установ та організацій, які знаходяться в зоні НС;
- зупинення аварійно-рятувальних робіт у разі підвищення рівня загрози життю рятувальників та інших осіб, які беруть участь у ліквідації НС. Уповноважений керівник із ліквідації надзвичайної ситуації утворює робочий орган - штаб з ліквідації надзвичайної ситуації.
До роботи в штабі залежно від рівня НС залучаються керівники аварійно-рятувальних служб та формувань, що беруть участь у ліквідації НС, спеціалісти відповідних центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками).
Основним завданням штабу з ліквідації НС є безпосередня організація і координація аварійно-рятувальних робіт з ліквідації НС.
Штаб з ліквідації НС відповідно до покладених на нього завдань:
- визначає зону ураження НС, кількість і місця перебування в ній людей,
- організовує їх рятування та подання медичної допомоги;
- збирає дані про обстановку в зоні НС, аналізує та узагальнює їх;
- приймає рішення щодо проведення аварійно-рятувальних робіт, захисту населення і території від її наслідків, забезпечення життєдіяльності постраждалого населення;
- розробляє оперативні плани ліквідації НС та її наслідків, зосереджує в районі НС необхідні сили і технічні засоби та своєчасно вводить їх у дію;
- визначає кількість і склад аварійно-рятувальних формувань, необхідних для ліквідації НС, порядок і терміни їх залучення згідно з планами реагування на НС і планами взаємодії;
- здійснює керівництво роботами з ліквідації НС;
- веде облік загиблих та постраждалих унаслідок НС;
- здійснює інформування населення про наслідки та прогноз розвитку НС, хід її ліквідації та правила поведінки в зоні НС.
Аварійно-рятувальні служби залучаються до ліквідації надзвичайних ситуацій в таких обставинах:
- згідно з планами реагування на надзвичайні ситуації на об'єктах і
територіях, що ними обслуговуються;
- згідно з планами взаємодії у разі виникнення надзвичайної ситуації на інших об'єктах і територіях;
- за рішенням органів, які здійснюють управління діяльністю аварійно--вальних служб, на підставі звернень місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, на територіях і об'єктах яких сталася надзвичайна ситуація.
Аварійно-рятувальна служба - сукупність організаційно об'єднаних органів управління, сил та засобів, призначених для вирішення завдань щодо запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та окремих їх наслідків, проведення пошукових, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.
Професійна аварійно-рятувальна служба - аварійно-рятувальна служба, особовий склад якої працює на постійній, а рятувальники цього складу - також на професійній основі, яка передбачає спеціальну фізичну та психологічну підготовку особового складу.
Спеціальна аварійно-рятувальна служба - професійна аварійно- рятувальна служба, заснована на принципах єдиноначальності, централізації управління, статутної дисципліни, особистої відповідальності.
Спеціалізована аварійно-рятувальна служба - професійна аварійно- рятувальна служба, що має підготовлений і споряджений особовий склад для ліквідації окремих класів і підкласів надзвичайних ситуацій (гасіння газових фонтанів, подання медичної допомоги потерпілим, водолазні роботи тощо) та відповідні аварійно-рятувальні засоби.
Для проведення рятувальних та інших аварійних робіт крім аварійно-; зальних служб додатково можуть залучаються:
- невоєнізовані формування ЦЗ;
- військові частини і підрозділи;
- медичні установи.
