5.6 Масові безлади

В процесі своєї життєдіяльності чоловік інколи стикається з різними формами соціальної напруженості, які деколи переростають в екстремальні ситуації, що набувають характеру масових безладів. Останні, як правило, пов'язані з можливістю утворення натовпу і найчастіше виникають під час мітингів, демонстрацій, спортивних змагань, шоу-вистав і так далі. Натовп за своєю природою небезпечний як для її учасників, так і для тих, що оточують, тому масові безлади в нашому законодавстві відносяться до екстремістських дій і можуть стати причиною введення надзвичайного стану.

Натовп – це не просто скупчення людей. Для того, щоб масове скупчення мирних людей перетворилося на небезпечний, агресивний за своєю суттю натовп, здатний на масові деструктивні дії, потрібні не лише внутрішні передумови (масові настрої), але і чинник зовнішньої дії (паніка, викликана стихійним лихом, пожежею, масова незадоволеність і ін.). Причини можуть бути різні, але важливе те, що в якийсь момент маса індивідуальностей перетворюється на самодостатній механізм, що підкоряється єдиним законам, де людині відводиться роль «гвинтика». Підлеглість кожного всім – головний закон натовпу.

У зв'язку з цим фахівцеві у сфері безпеки життєдіяльності необхідно ясно уявляти собі сутність і характер прояву масових безладів, які інколи передбачають озброєні конфлікти, знати правила поведінки і основні способи захисту в екстремальних ситуаціях подібного роду і уміти застосовувати їх на практиці.

5.6.1. Сутність і характер прояву

Масові безлади як соціальне явище створює серйозну небезпеку для суспільства.

Вони можуть бути викликані різними причинами:

- соціально-економічними (відсутність продовольства, катастрофічна інфляція, загальне безробіття і т. п.),

- політичними (свавілля властей, знехтування демократичних свобод, незадоволеність політикою уряду і ін.),

- етнічними (порушення прав національних меншин або, навпаки, засилля в соціально значимих сферах суспільного життя представників некорінної національності і т. д.),

- релігійними (розбіжності між представниками різних конфесій),

- кримінальними (боротьба за переділ сфер впливу між злочинними угрупуваннями) і іншими.

Так, наприклад, останнім часом досить широкий розмах стали приймати вилазки екстремістських угрупувань, акції антиглобалізму і зіткнення між футбольними «фанатами».

Але які б не були причини масових безладів в їх основі лежать недозволені протиріччя, які переросли в пряме протистояння, конфлікт. По характеру виникнення вони можуть бути навмисні, тобто викликані діями певних соціальних сил, або неумисні, виниклі стихійно під впливом якихось об'єктивних чинників. По масштабах дії масові безлади найчастіше носять локальний і місцевий характер, оскільки відбуваються зазвичай в міському районі або невеликому населеному пункті. Якщо масові безлади виходять за рамки місцевих масштабів, вони вже приймають характер регіональних конфліктів зі всіма витікаючими звідси наслідками, про які говорилося раніше.

Натовп, що діє, може бути:

• таким що рятується, знаходиться в стані паніки (масового страху при уявній або реальній загрозі – стихійних лихах, пожежах, катастрофах, епідеміях, терористичних акціях в місцях масового скупчення людей);

• користолюбним, наприклад, біля магазинів при продажі товарів, що користуються великим попитом, біля кас, що реалізовують квитки на видовищні вистави, на транспорт (зокрема, на потяги при обмеженій кількості посадочних місць), а також при вході в павільйони популярних виставок, концертних залів, стадіонів;

• агресивним вищою мірою емоційного збудження з протиправною поведінкою, особливо небезпечною, коли воно набуває характеру масових безладів (погроми, підпали, вбивства), і що складається з угрупувань, які здійснюють антигромадські дії (фанати, хулігани, різного роду банди і ін.), або учасників угрупувань соціального протесту (несанкціонованих мітингів, демонстрацій, різного роду виступів, революційних переворотів і т. п.).

Окрім цього, необхідно розуміти, що і ролева участь людей в натовпі різна.