МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Володимир-Волинський агротехнічний коледж
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
з дисципліни:
«ОСНОВИ безпеки життєдіЯЛЬНОСТІ
лЮДИНИ»
Розробила викладач: Ткачук О.В.
Затверджено на засіданні предметної комісії відділення «Землевпорядкування»
Протокол № ___ від «__» _____ 2013 року
Завідувач циклової,
предметної комісії ___________ Н.П. Фель
«___» ______________ 2013р.
2013 р.
З М І С Т
Розділ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ 4
1. Категорійно-понятійний апарат 4
Вступна частина 5
1.1. Наукові засади безпеки життєдіяльності 6
1.2. Основні поняття та визначення 8
1.3 Таксономія небезпек 9
2. Ризик як оцінка небезпеки 17
2.1. Загальна оцінка та характеристика небезпек 17
2.2. Концепція прийнятного (допустимого) ризику 20
2.3. Управління ризиком 22
Розділ ІІ. НЕБЕЗПЕКИ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ 27
3. Природні загрози та характер їхніх проявів і дії на людей, тварин, рослин, обєкти економіки 27
3.1. Літосферні стихійні лиха 27
3.1. Літосферні стихійні лиха 27
3.2 Гідросферні стихійні лиха 31
3.3 Атмосферні стихійні лиха 32
4. Небезпеки техногенного характеру 42
4.1 Антропогенний вплив на навколишнє середовище 43
4.2 Аварії на транспорті 46
5. Соціально-політичні небезпеки 51
5.2 Класифікація НС соціального характеру. 51
5.3 Війни і регіональні збройні конфлікти. 51
5.4 Екстремізм. Різновиди і тенденції розвитку. 51
5.5 Тероризм. 51
5.6 Масові безлади. 51
5.7 Шкідливі звички, соціальні хвороби. 51
5.1 Глобальні проблеми соціального характеру 51
5.2 Класифікація НС соціального характеру 54
5.3 Війни і регіональні збройні конфлікти 57
5.4 Екстремізм. Різновиди і тенденції розвитку 62
5.5 Тероризм 65
5.6 Масові безлади 70
5.7 Шкідливі звички, соціальні хвороби 74
6. менеджмент безпеки , Правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення у НС 79
6.2 Схема державного управління безпекою та захистом у НС в Україні. 79
6.3 Органи управління, сили і ресурси з попередження та реагування на НС на державному рівні. 79
6.1 Правові основи захисту населення України у надзвичайних ситуаціях 79
6.2 Схема державного управління безпекою та захистом у НС в Україні 80
6.3 Органи управління, сили і ресурси з попередження та реагування на НС на державному рівні. 83
7. Управління силами і засобами ОГ під час НС 88
1 Порядок надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення НС. 88
2 Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт. 88
1 Порядок надання населенню інформації про наявність загрози або виникнення НС. 88
2 Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт 89
Розділ IІІ. ЛЮДИНА ЯК ЕЛЕМЕНТ СИСТЕМИ "ЛЮДИНА – СЕРЕДОВИЩЕ» 102
8. Фізіологія людини в контексті її здоровя і безпеки 102
8.1. Фізіологічні особливості організму людини 102
8.2. Загальні уявлення про обмін речовин та енергію 103
8.3. Аналізатори людини - система зв'язку з навколишнім середовищем 112
9. Психологічна характеристика людини в контексті її здоровя і безпеки 127
9.1. Психіка людини і безпека життєдіяльності 127
9.2. Атрибути людини 131
9.3. Емоційні якості людини 133
10. Надання першої долікарської допомоги 138
10.1 Перша долікарська допомога 138
10.2 Аптечка швидкої допомоги 139
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 143
Розділ і. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності
1. Категорійно-понятійний апарат
Вступна частина
1.1 Наукові засади безпеки життєдіяльності.
1.2 Основні поняття і визначення.
1.3 Таксономія небезпек.
1.4 Негативні фактори виробничого середовища.
Вступна частина
Для України період останніх років XX і початку XXI століть характерний низкою катастроф техногенного та природного походження, зростанням числа соціальних небезпек, пов’язаних з економічними негараздами.
Вихід з цього становища полягав у реалізації комплексу заходів, спрямованих на мобілізацію державних структур, громадськості на те, щоб створити матеріальні засади, підготувати відповідні людські ресурси і, найголовніше, змінити спосіб мислення та поведінки людей.
Проблема захисту людини від небезпек постала водночас з появою на Землі людства. Протягом усієї історії цивілізації кожна окрема людина загалом дбала про власну безпеку та безпеку своїх близьких, так само як і людству доводилося дбати про безпеку свого існування.
Первісна людина була тісно пов'язана з природою. Наші предки не просто поклонялися рослинам, звірам, птахам, сонцю, вітру, воді тощо, а використовували свої знання про них для життя в єдності з природою, оскільки саме природні небезпеки становили головну загрозу.
Другою групою небезпек, які почали становити загрозу людині з часу існування її на нашій планеті, були дії інших людей. Війни, збройні конфлікти, вбивства, викрадення, погрози, терористичні акти та інші акти насильства супроводжували і в наш час продовжують супроводжувати розвиток суспільства.
Третьою на Землі з'явилась група небезпек, що походять від об'єктів, створених людьми, так званих антропогенних чинників: машин, хімічних та вибухових речовин, джерел різного роду випромінювань, макро - та мікроорганізмів тощо. Ці небезпеки пов'язані з прагненням людини глибше пізнати себе і навколишній світ, створювати матеріальні блага і, як не парадоксально, з пошуком більшої безпеки.
Наша країна заявила про підтримку Концепції ООН про сталий людський розвиток. Одним із ключових завдань державної політики України на найближчу перспективу, визначених в Указі Президента від 09.02.2001 р. №80/2001 "Про заходи щодо підвищення рівня захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру".
Статистика свідчить про те, що рівень смертності, травматизму, аварій і катастроф в Україні набагато перевищує аналогічні показники розвинутих країн.
У такій ситуації зрозумілим є те, що кожна людина і безперечно людина з вищою освітою повинна усвідомлювати важливість питань безпеки життєдіяльності.
Як нормативна навчальна дисципліна «Безпека життєдіяльності» — це інтегрована дисципліна гуманітарно-технічного спрямування, яка узагальнює дані відповідної науково-практичної діяльності, формує поняттєво-категорійний, теоретичний і методологічний апарат, необхідний для вивчення у подальшому охорони праці, захисту навколишнього середовища, цивільної оборони та інших дисциплін, які вивчають конкретні небезпеки і способи захисту від них.
Професійна освіта покликана забезпечити майбутнього спеціаліста знаннями, уміннями і навичками безпечної професійної діяльності, зокрема під час виконання управлінських дій, при проектуванні чи розробці нових процесів, виконанні конкретних виробничих дій, технологічних операцій тощо.
Підготовка студентів в рамках цієї навчальної дисципліни містить теоретичні питання, спрямовані передусім на формування світогляду, вироблення ідеології поведінки, і забезпечує майбутніх спеціалістів важливим інструментом не лише щоденного безпечного контактування з навколишнім світом, а й готує до майстерного виконання різної складності технологічних процесів. Завдяки цій дисципліні майбутній фахівець має опанувати філософію безпеки локальних екосоціосистем, знати, як будується логічне дерево подій, визначати існуючі проблеми безпеки.
Отже, безпека життєдіяльності (БЖД) — це галузь знання та науково-практична діяльність, спрямована на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їхніх властивостей, наслідків їхнього впливу на організм людини, основ захисту здоров'я та життя людини і середовища її проживання від небезпек, а також на розробку і реалізацію відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини як у повсякденних умовах побуту та виробництва, так і в умовах надзвичайних ситуацій.
Безпека життєдіяльності, як навчальна дисципліна, не вирішує спеціальних проблем безпеки. Це справа спеціальних дисциплін — охорони праці, цивільної оборони, промислової екології, комунальної гігієни тощо. Але безпека життєдіяльності забезпечує загальну освіту в галузі безпеки, що є науково-методичним фундаментом для всіх без винятку спеціальних дисциплін з безпеки.
Безпека життєдіяльності не засіб особистого захисту, а дисципліна, що навчає основам захисту особистості, суспільства, держави, людства.